Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вин 169 ВИІГ>' изводить, извести, изничтожать, изничтожить; (о явлениях, действиях) пресекать, пресечь; (путем избиения) избивать, избить [Заклики товариша Сталіна «роздути полум'я всенародного партизанського руху в тилу у ворога, руйнувати ворожі тили, винищувати німецько-фашистських мерзотників» викликали могутній партизанський рух (Біогр. Сталіна)]. винищуватися, -щуюся, -щуешся истребляться, уничтожаться; переводиться, изводиться, изничтожаться; пресекаться; избиваться. Ср. винищувати. винищувач истребитель [Швидкісні винищувачі блискавично провадили складні операції (Прол. пр., 1938, VI)]. винівка 1) карт. разг. пика, пиковка; 2) обл. уст. винная бочка. виніжений изнеженный [Була жінка така виніжена (Вовч.)]. виліженочка редк. неженка [Сестричка менша, виніженочка (Вовч.)]. ВИНІЖИТИ, -ЯКу, -2БИШ ИЗНёжИТЬ. виніжуватися, -жуюся, -жуєшся нежиться [Ася довго лежала з розплющеними очима, виніжувалася в ліжку (Горд.)]. винний х (от вина) 1) виновный; (совершивший промах; являющийся причиной чего — обычно) виноватый, уст. повинный; (замешанный в чем-нибудь— еще) причинный (чему, к чему) [Винних притягнено до відповідальності (Лє)]', 2) (в значении сказуемого) см. винен 1—2. винний 2 (от винб) винный [Камінне серце, а винний смак — чому то так? (Ном.)]; О /^пий камінь спец. винный камень. винник уст. винокур. винниця уст. 1) винокурня; обл. вйнница; 2) винный склад. винницький уст. винокуренный. винність, -ності виновность [На підставі цих доказів суд зуміє визначити своє остаточне рішення про міру винності того або іншого злочинця (Ком., 1938, III)]. виннокам'яний хим. виннокаменный. винб г (напиток) вино [Організувати виробництво шампанського і витриманих високоякісних вин та пива (Зак. п'ят. план)]. винб 2 карт. пики. винбвий карт, пиковый; ~ва краля пиковая дама, дама пик. впногр&д, -ду виноград [Кума Лисиця раз голодна влізла в сад; Там винограду грот спіли (перекл. з Крилова)]. виноградар, -ря виноградарь [Я чую, як ти ростеш; я чую, як ти встаєш; як люди твої ідуть, виноградарі й пролетарі (Бажан)]. виноградарство виноградарство [У ряді колгоспів і радгоспів за післявоєнні роки проведено значну роботу по відновленню садівництва, виноградарства і ягідництва (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. виноградарський виноградарский. винограддя собир. виноград [По ґанку дике винограддя пнеться (Фр.)]. виноградина виноградина. виноградинка уменьш. виноградинка. виноградний виноградный [У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий" водограй (Л. Укр.)]. виноградник виноградник [Наш край багатий виноградниками, садами, озерами й лиманами, безмежними полями (Рад. Укр.ь 1946, XII)]. виноградні, -них сущ. бот. виноградные. виноградовий редк. виноградный. виногрбно редк. гроздь винограда [Янтар і злото виногрон (Рил.)]. винозір, -збра (эпитет сокола) поэз. дальнозоркий [Ой, то ж не сокіл винозір Злетів з гори в долину (Л. Укр.)]. винозірка поэз. дальнозоркая [Співа серенаду ясній своїй зірці, Та ночі, та музі своїй винозірці (Л. Укр.)].^ винозбрий поэз. дальнозоркий; перен. прозорливый [Ох, який же це з тебе пророк, Що твоє винозореє око Тільки власную бачить, біду, Та й тієї не бачить глибоко? (Л. Укр.)]. винокбло поэз. горизонт [Вертайся вмить і розкажи мені, Чи не леліють білії вітрила На виноколі в сизій далині (Л. Укр.)]\ см. еще виднокбло. винокур, -ра винокур. винокуріння винокурение. винокурний 1) винокуренный; ~ний з а в 6 д винокуренный завод [Селяни величезними юрбами йшли проти поміщиків, громили їх маєтки, цукрові і винокурні заводи, підпалювали поміщицькі палаци і садиби (Іст. ВКП(б))]; 2) (служащий для винокурения) техн. винокурный; ~ний казан (котел) винокурный котёл. винокурня винокурня [Розвідники пришпорили коней і понеслися вчвал, тримаючи курс на винокурню (Гонч.)]. винорбб винодел [Виступав [на конференції] учений винороб Широкогоров (перекл. з Павленка)]. впнорббка см. винорббня. винорббний винодельческий [Це село — центр виноградарсько-виноробного району Кахетії (Колг. Укр., 1939, VIII)]. винорббня, редк. впнорббка спец, винодєлбнч [Тепер у колгоспі є два підприємства для перероблення продукції садівництва — виноробна і сушарка (Колг. Укр., 1939, IX)]. виноробство виноделие. винос, -су вынос. виносити х см. винбсити 2. виносити 2 см. винбшувати. винбсити х, -нбшу, -нбсиш, випести, -несу,, -несеш 1) выносить, вынести; (уходя, брать с собой — часто ещё) уносить, унести; (носить вверх, на что, поэз., уст. — ещё) взносить, взнести [Виносила збрую — шаблю золотую і рушницю -> гаківницю (Шевч.)\ Коли хвиля винесла мене на берег, була вже темна ніч (Верш.)\ О, щоб їх вихром винесло (Ном.)]', ~сти вирок вынести приговор; ~стп ухвалу (рішення) вынести решение [XV з'їзд виніс рішення про всемірне розгортання колективізації сільського господарства (Іст* ВКП(б))]\ ~сти на своїх плечах перен. вынести на своих плечах; ~ст у р 6 к вынести (извлечь) урок; виріс, а - ум»6 пе виніс погов. летами ушёл») |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)