Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вин 178 виц опрббованный [..на чолі революційного руху в нашій країні стояв і продовжує стояти випробуваний в боях клас робітників -{Сталін)]. Ср. випрббувати. випрббуваний 1) прич.і прил. испытуемый; 2) (род. випрббуваного) сущ. испытуемый. випробування 1) испытание [Війна [1914— 1918 рр.] показала, що партія більшовиків була єдиною партією, яка витримала з честю випробування і лишилася вірною до кінця *т справі соціалізму, справі пролетарського інтернаціоналізму (Іст. ВКП(б))]] 2) техн. (испытание, опрббование [На трасі нового і потужного газопроводу Дашава — Київ останнім часом проводились пильні випро- Ібування магістралі під газом (Рад. Укр., 1948, ХІI випробування 1) испытание [Вітчизняна війна була великою школою випробування і пере- ^вірки всіх сил нашого народу (Зак. п'ят, план)]; 2) техн. испытание, опрббование; ~ня матеріалів испытание материалов. випрббувати, -бую, -буєш и випроббву- вати, -ббвую, -ббвуєш, випробувати, -бую? *буеш испытывать, испытать; (только со- е ерш. разг. — ещё) испрббовать; (только соверш. техн. — ещё) опрббовать [Продавець іграшок на всі лади випробовував свої свистілки — невибаглива музика впліталась в базарний гомін (перекл. з Горбатова)] Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували** (Барв.)]. випрббуватися, -буюся, *буешся и випроббву- ватися, -ббвуюся, -ббвуєшся испытываться. випрббувач техн., ав. испытатель; л ь б т ч и к- /^ч лётчик-испытатель [Він стає льотчиком- випробувачем (Ком.і 1939, V)]. випровадження разг. прен. удаление. випроваджування 1) выпроваживание; удаление; 2) провожание. Ср. випроваджувати 1—2. випроваджувати, -джую, -джуеш, випровадити, -джу, -диш 1) разг. прен. выпроваживать, выпроводить; (приказывать уйти— ещё) удалять, удалить; 2) уст. провожать, ^ проводить. випроваджуватися, -джуюся, -джуешся выпроваживаться; удаляться. Ср. випроваджувати 1. випровадити1 см. випроваджувати, # випровадити9 см. випроводжати, випроводжання 1) провожание; 2) отправление. Срх випроводжати 1—2. * випроводжати, -джаіо^ ~джавш, випровадити, -джу, -диш 1) провожать, провопить [Зійшлась родина нас випроводжати (Вовч.)] —Іди, доню/— каже стара, — може, розважиш своє серденько. —* Та й випровадила дочку ва село (Вовч.)]] 2) (отсылать) отправлять, отправить [Тоді випровадили його додому (Рудч.)]. випродати см. випрбдувати. випрбдування распродажа. ^випрбдувати, -дую, -дуєш, випродати, -дам, -даси распродавать, распродать, продавать, продать [Ліс і пасовисько осталися в панських руках, і ми мусили більшу половину худоби як стій випродати (Фр.ц. випроменений излучённый^ ^ випроменити см. випромінювати? ^ випроменитися см. випромінюватися. випромінювальний дЗиз. лучеиспускательный. випромінювання излучение; (физ. — ещё) лучеиспускание [Стабільність випромінювання джерела світла має першорядна значення (Укр. біох. ж., 1949, 2)]. випромінювати, -нюю, -нювш, випроменити, -ню, -ниш излучать, излучить; (только несоверш, поэз. —* ещё) струить; ?без прямого дополнения — ещё) излучаться [Сі]ЗІ очі з відблиском весняного неба випромінювали тихе й лагідне тепло (Куч:)). випромінюватися, -нююся, -нюешся, випроменитися, -нюся, -нишся излучаться, излучиться; (только несоверш. поэз.— ещё) струиться. випромінюючий физ. лучеиспуекающий. випросити см. випрбшувати. випроситися см. випрбшуватися. випростаний 1) выпрямленный; расправленный; 2) выпростанный, опрбстанный. Ср. випрбстувати 1—2. випростання выпрямление; расправление. Ср. випрбстувати 1. випростати см. випрбстувати. випростатися см. випрбстуватися. вицростбвувати см. випрбстувати. випростбвуватися см. випрбстуватися. випрбстування 1) выпрямление; расправление; 2) выпрастывание, опрбстывание. Ср. випрбстувати 1—2. випрбстувати, -стую, -стуеш, випростати, -стаю, -стаєш, (реже) випростбвувати, -стб- вую, -стбвуеш, випростувати, -стую, -стуеш 1) выпрямлять, выпрямить; (спину, рут и т. п. — ещё) расправлять, расправить [Він випростав широкі плечі (Панч)]{ ~тати нбги' (умереть) разг* протянуть ноги; 2) (освобождать) разг. выпрастывать, выпростать, опрастывать, опростеть [3 того жалю стара незабавом і випростала місце на сім світі (Варе.)]. випрбстуватися, -стуюся, -стуешся, випростатися, -стаюся, -ставшея, (реже) випростбвуватися, -стбвуюся, -стбвуешся, випростуватися, -стуюся, -стуешся 1) выпрямляться, выпрямиться; расправляться, расправиться [Займались очі радісним вогнем, Загонисто випростувались плечі (Бажан); Вона .випросталась на ввесь свій зріст (Н.-Лев.у, Алі випростувався, уперся ногами на камінь (Коцюб>.)]] 2) выпрастываться, выпростаться. Ср. випрбстувати * 1—2. випрохати смч випрбхувати. випрохатися см. випрбхуватися» випрбхування выпрашивание. випрбхувати, -рбхую, '-рбхуєш, випрохати, -рохаю, -рохавш выпрашивать, выпросить, •випрбхуватися, -рбхуюся, -рбхуешся, вй- * прохатися, -рохаюся, -рохаєшся выпрапга- *• ваться, выпроситься. ~вппрбшування выпрашивание. випрбшувати, -шую, -їпуєш, випросити, -ро- шу,~-росиш выпрашивать^ выпросить [Просив — не дає, випросив —^не бере (Ном.)]. випрбшуватися, -шуюся, -шуєшся, випроси* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)