Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вип 180 вир випустити см. випускати. випущений 1) выпущенный; отпущенный; опущенный; 2) травленный. Ср. випускати 1—2. випущення опущение. вйпхати см. випихати. випхатися см. випихатися. випхнути см. випихати. вип'ясти см. випинати. вип'ястися см. випинатися. вйп'ятити см. вип'йчувати. вйп'ятитися см. вип'ячуватися. вип'ячування выпячивание. вип'ячувати, -чую, -чуеш, вйп'ятити, -п'ячу, -п'ятиш выпячивать, выпятить. вип'ячуватися, -чуюся, -чуєшся, вйп'ятитися, -п'ячуся, -п'ятишся выпячиваться, выпятиться. вир, -ру 1) водоворбт; пучина; бмут; обл. коловорот [Зашумував натовп, як піна над виром (Панч)]; 2) перен. (сильное движение) водоворбт, уст. коловорот; (средоточие бедствий) пучина; (увлекающее, угрожающее опасностью) бмут [Виром думки заснували в мені від таких слів (Фр.)\ Не бачив енна вік, зустрів у вирі боротьби і втратив назавжди (Риб.)]; ~р лиха пучина бедствий. вира сущ. ист. вира. виражальний выразительный; ~ні рухи псих, выразительные движения; <^ні засоби м б в и лингв, выразительные средства языка, виражання (действие) выражение. виражати, -сваю, -акаєш, виразити, -ражу, -разиш выражать, выразить [«Стахановський рух, говорив тов. Сталін у своєму виступі, виражає нове піднесення соціалістичного змагання, новий, вищий етап соціалістичного змагання...» (Іст. ВКП(б)); Народи СРСР своїм голосуванням виразили безмежну любов до партії Леніна—Сталіна (Прол. пр., 1938, І)]. виражатися, -жйюся, -агбвшея, виразитися, -ражуся, -разишся выражаться, выразиться. виражений выраженный [Художній твір., повинен бути глибоко змістовним, з яскраво вираженою ідейною спрямованістю (Літ. газ., 1951, IV)]. вираження (действие) выражение. вираз, -зу выражение [Ради є прямий вираз диктатури пролетаріату (Сталін); Він з особливим виразом прислухався до тихого хлюпання річки далеко під ногами (перекл. $ Нороленка)]; ^зи, не вживані в 'товаристві выражения, не принятые (не употребляемые) в общежитии; без *—#у без выражения; (как обстоятельство — ещё) невыразительно; пробачте за ^з извините (простите) за выражение. виразистий выразительный [У Івана Івановича великі, виразисті очі (перекл. з Гоголя)]; ~тий п б г л я д выразительный взгляд. виразистість, -тості выразительность. виразисто нар. выразительно. виразити см. виражати. виразитися см. виражатися. виразка язва, изъязвление [Пильно придивляються до нього, оглядають лахміття, виразки на ногах (Вас.)]; ^ка шлунка мед. язва желудка; вкривати ^ками покрывать язвами, изъязвлять; вкриватися ~ками покрываться язвами, изъязвляться; вкритий ^-ками покрытый язвами, изъязвлённый; хвбрий на о-ку шлунка мед. больнбй язвой желудка; (в значении сущ. разг. — ещё) язвенник. виразковий язвенный. виразний 1) выразительный [Лице її, з красивими світлими бровами, було жваве і виразне (перекл. в Бабаевського)]; 2) (чёткий) ясный; явственный; отчётливый; редк. определенный; уст. определительный; (чётко слышимый) внятный; (о речи — ещё) членораздельный [Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразними (Гот.); Написи розтікались по дверях — кброткі, але виразні (Ільч.)]; О ~не читання пед. выразительное чтение. виразник выразитель [Народники у 80-х і УО-х роках стали виразниками інтересів куркульства (Іст. ВКП(б))]. виразниця выразительница [Енгельс говорив, що робітнича партія «є свідома виразниця несвідомого процесу», тобто партія говинна свідомо стати на той шлях, по якому несві- + домо йде саме життя.. (Сталін)]. виразність, -ності 1) выразительность; 2) ясность; явственность; отчётливость; внятность; членораздельность. Ср. вирйзнийі—2. виразно нар. 1) выразительно [І день, і ніч, і кожную хвилину Безгучно і таємно, та виразно він промовля (Л. Укр.)]; 2) ясно; явственно; отчётливо; внятно $ членораздельно [Лінія атаки виразно наближалась (Смол.); Мале містечко втихло, і виразно було чути шум гірської ріки, що прорізувала місто (Коб.)]. Ср. виразний 1—2. виразові засоби мови лингв, выразительные средства языка. виралювати, -люю, -люєш, в и радити, -лю, -лиш уст. вспахиватьд>алом,вспахатьралом. вирахбвування 1) высчитывание, вычисление, исчисление; выкладка, (чаще мн. ч.) выклад-' ки; 2) высчитывание, вычет. Ср. впрахбву- вати 1—2. вираховувати, -хбвую, -хбвуеш, вирахувати, -рахую, -рахуєш 1) высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, исчислять, исчислить [Він приймав рапорти про дружну працю, вираховував трудодні, заносив їх до старих своїх книг (Скляр.)]; 2) (удерживать известную сумму) высчитывать, высчитать, вычитать, вычесть. вираховуватися, -хбвуюся, -хбвуешея 1) высчи- тываться, вычисляться, исчисляться; 2) вы- счйтываться, вычитаться. Ср. вираховувати 1—2. вирахування 1) вычисление, исчисление; выкладка, (чаще мн. ч.) выкладки; 2) вычет. Ср. вирахбвувати 1—2. вирахувати см. вирахбвувати. вирачковувати, -кбвую, -кбвуеш, вирачкувати, -кую, -куеш разг. вылазить на четвереньках, вылезать на четвереньках, вылезть на четвереньках; (только соверш.; побывать во многих местах) излазить на четвереньках . [В скупім передранковім світанні гетьман |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)