Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вир 182 вир вирівнюватися, -нююся, -нюешся, вйрівня-» | тися, -няюся, -няешся выравниваться, ровняться, выровняться; выровняться; уравниваться, уровняться; выпрямляться, выпрямиться, выправ литься, выправиться; распрямляться, распрямиться; сглаживаться, сгладиться; расправляться, распра-* виться [М'які делікатні контури її обличчя вирівнялись, стали ще лагіднішими (Коцюб.)']. Ср. вирівнювати, вирівняння выпрямление, выправление; распрямление; расправление. Ср. вирівнювати, вирівняти см. вирівнювати, вирівнятися см. вирівнюватися, вйрід: н є м ? р б д у без ~роду поел, в семье не без урбда. виріз, -зу вырез. вирізаний вырезанный; перерезанный; удалённый. Ср. вирізувати, вирізати см. вирізувати, вирізатися см. вирізуватися, вирізка вырезка. вирізки, -зок редк. резьба [На цих дерев'яних немальованих стільцях з чудернацькими вирізками на спинках неначе сиділи ті давні і люди (Н.-Лев.)]. вирізний вырезнби. вирізнити см. вирізнити. * вирізнитися см. вирізнитися, вирізнити, -няю, -ниєш, вирізнити, -ню, -ниш выделять, выделить; (о людях ¦*— ещё) отличать, отличить [Тіні різкі вирізняють балкони, тонкі балюстради (Л, Укр.)]; ~ти когб з-цоміж кого выделять, выделить (отличать, отличить) когб среди когб (между кем). вирізнитися, -няюся, -няешся, вирізнитися, -нюся, -нишся 1) выделяться, выделиться [Постать його чітко вирізнялась на тлі сірих гір (Собко)]; 2) страд, з. (несоверш.) выделяться; отличаться; ср. вирізняти, вирізувальний резнбй. вирізування 1) вырезывание, вырезка; удаление; ср. вирізувати; 2) (способ вышивания и украшения деревянных предметов) вырезывание. вирізувати, -зую, -зуеш, вирізати, -ріжу, -ріжеш вырезывать, вырезать, вырезать; (только соверш. — убить многих, всех — ещё) перерезать; (опухоль и т. п. мед. — обычно) удалять, удалить [Він сидів на порозі прочинених до половини дверей і ножем вирізував ложку (перекл. а Тургенева)]. вирізуватися, -зуюся, -зуешся, вирізатися, -ріжуся, -ріжешся 1) вырезываться, вырезаться, вырезаться [Вирізувалися в світлі ліхтаря три широкі тіні (Ле)\ Вирізалися над темною масою гаю вершечки дубів (Вас.)]; 2) страд, з. (несоверш.) вырезываться, вырезаться; удаляться; ср. вирізувати, вирізьбити см. вирізьблювати, вирізьбитися см. вирізьблюватися, вирізьблений вырезанный; высеченный; иссечённый; изваянный [Зінька — як вирізьблена з сірого каменю, холодна й строга (Головко)]. Ср. вирізьблювати, вирізьблювання вырезывание; высекание; ваяние. Ср* вирізьблювати. вирізьблювати, -люю, -люєш, вирізьбити, -блю, -биш (о резной работе) вырезывать, вырезать, вырезать; (на камне, из камня и т. п.—еще) высекать, высечь, уст. иссекать, иссечь; (о скульптуре книжн. — ещё) ваять, изваять [Так важко на жорстокім камені Шляхів вирізьблювати грань (Бажан)\ Світло настільної лампи вирізьбило на стінах непривітні тіні (Коп.)]. вирізьблюватися, -лююся, -люешся, вирізьбитися, -блюся, -бишся 1) вырезываться, вырезаться, вырезаться; (перен. —- ещё) вьь рисбвываться, вырисоваться [Виріз ьблюва- лись в уяві знайомі обличчя бійців і командирів (Раб.); Якось особливо вирізьблюються на фоні блакитного неба кучерявим гіллям акації (Шиян); Луки вже очистились від туману, між ними вже вирізьбилась сталева смуга ріки (Смол.)]; 2) страд, з. (несоверш.) вырезываться, вырезаться; высекаться; иссекаться; ваяться; ср. вирізьблювати, вирій, -рію, редк. ірій фольк.х поза, тёплые края? обл. йрий [Чи кожна пташина В вирій на зиму літає? (Л. Укр.); Із ірію журавлі летять високо ключами (Шевч.)]. вирікати, -каю, -каеш, виректи, -речу, -ре» чеш уст.% ирон. изрекать,'изречь [То ж^не один хто сказав — громада вирекла (Ном.)]. вирікатися, -каюся, -каєшся, виректися, -речуся, -речешся 1) уст.9 обл. отрекаться, отречься [Ой вирікся отець, виреклася й мати (Рудч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) уст., ирон. изрекаться. виріст, -^осту обл. 1) рост [На виріст, і на силу, и на личко у батька удавсь (Вовч.)]\ 2) (действие) вырастание; д о просту пока вырастет [До виросту нехай живе у вас дівчина (Волч. у. — Сл. Гр.)]. вирішальний 1) решающий; решительный [Ми мали за минулий період ряд вирішальних успіхів на всіх фронтах соціалістичного будівництва (Сталін); У битвах вирішальних народ зломив і знищив ворогів (Бажай)]; третій ~ний рік першої п'ятирічки третий решающий год первой пятилетки г 2) (фатальный) решающий, роковой; ~на хвилина решающая (роков&я) минута. вирішальність, -ності решительность; решаю* щее значение. вирішення решение; разрешение-. Ср. вирішу* вати 2. вирішити см. вирішувати, вирішитися см. вирішуватися, вирішений решённый; разрешённый; ~на справа разг. дело решённое; ~ний наперёд предрешённый, решённый наперёд; давно ~не питання давнб разрешённый (решённый) вопрос. Ср. вирішувати 2. вирішення 1) (принятая мысль, заключение, % вывод) решение [Груди мої роздимало почуття радості, яку я щойно здобув своїм категоричним вирішенням (Смол.)]; 2) (вопроса, задачи и т. п.) решение; разрешение [Всі партійні організації автономні у вирішенні місцевих питань, оскільки ці рішення не суперечать рішенням партії (Ста' тут КПРС)]. Ср. вирішувати 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)