Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вир 183 вир вирішено предик, решено; положено [На і честь появи «Правды» було вирішено день 5 травня вважати святом робітничої преси (Іст. ВКП(б))]. Ср. вирішувати 1. вирішити см. вирішувати. вирішитися см. вирішуватися. вирішний решающий; решительный [Вирішні бої відбудуться там, на барикадах по містах та по заводах (Головко)]. вирішування решение; разрешение. Ср. вирішувати 2. вирішувати, -шую, -шуеш и (реже) вирішити, -шаю, -шавш, вирішити, -шу, -шиш 1) (приходить к выводу, к необходимости каких- нибудь действий) принимать решение, принять решение, решать, решить; (только со- верш. — ещё) решиться, (реже) рассудить, разг. порешить, уст. положить [Він вирішив ознайомитися фактично, з документів та звітів, з роботою в бригаді (перекл. з Фурманова)]; після довгих вагань в і н /-^шив поїхати после долгих колебаний он решил поехать; 2) (что) решать, решить; (находить решение чему — 4шё) разрешать, разрешить; разг. вырешать, вырешить [Техніка в період реконструкції вирішує все (Сталін)) ..швидкий перехід військ на сторону робітників вирішив долю царського самодержавства (Іст. ВКП(б))]\ *—шити питання решить (разрешить) вопрос; ~ти наперёд предрешать, предрешить, решать, решить наперёд; к а д- р и /-^шують усе кадры решают всё. вирішуватися, -шуюся, -шуешся и (реже) вирішитися, -шаюся, -шаешся, вирішитися, -шуся, -шишся решаться, решиться; разрешаться, разрешиться; вырешаться, вырешиться [Енгельс мав рацію, коли він говорив, що замазувати суперечності всередині партії надовго неможливо, що ці суперечності вирішуються боротьбою (Сталін)]. Ср. вирішувати 2. вирла (род. вирл) разг., фам. зёньки, глаза на выкате. вирлач, -ча разг. пучеглазый (человек), лупоглазый (человек), пучеглазик. впрлобкий разг. 1) пучеглазый, лупоглазый; 2) (о глазах) редк. выпученный [Підвів вирлоокі баньки на стелю (Коцюб.)]. вирлобкість, -кості мед. разг. пучеглазие. вйрнути см. виринати. виробити см. вироблйти. виробитися см. вироблятися. виробіток, -тку 1) выработка; (заработок разг.— еще) выработок [Серед ремонтників було широко розгорнуто соціалістичне змагання. Всі вони набагато перевиконували норми виробітку (Рад. Укр.у 1946, XII)]] 2) горн, выработка [Вощин з помічником пробивали основний штрек — довгий виробіток, схожий на коридор (перекл. з Волошина)]. виробка 1) выработка; (изготовление — ещё) выделка, производство; 2) (место добычи ископаемых) горн, выработка [Проектуючи відбудову гірничих виробок, особливу увагу ми приділяли можливості максимально скоротити обсяг підземних робіт (Рад. Укр., 1946, III)]', 3) (предмет) уст., обл. изделие {Золоті й срібні виробки (Мирн.)]. вироблений 1) выработанный; выделанный, произведённый; 2) выработанный; 3) выработанный; 4) истощённый; выработанный. Ср. вироблйти 1—4. виробленість, -ності выработанность. вироблення выработка; выделка, производство [Перед партією [після закінчення імперіалістичної і громадянської війни] постало питання про вироблення нової настанови в усіх питаннях господарського життя країни (Віогр. Сталіна)]; спосіб ~ня способ выработки (выделки, производства). Ср. вироблйти 1. вироблюваний вырабатываемый; выделываемый, производимый. Ср. вироблйти 1. вирбблювання выработка; выделывание, выделка, производство. Ср. вироблйти 1. вироблювати см. вироблйти. вирбблюватися см. вироблйтися. вироблйння вырабатывание, выработка; выделывание, выделка, производство. Ср. вироблйти 1. вироблйти, -лйю, -лйєш и вироблювати, -люю, -люеш, виробити, -блю, -биш 1) вырабатывать, выработать; (изготовлять — ещё) выделывать, выделать, производить, произвести [ЦК партії визнав за необхідне у зв'язку з росгущими темпами колективізації ще більше прискорити будівництво заводів, які виробляють трактори, комбайни, тракторний причіпний реманент і т. п. (Іст. ВКП(б))]; 2) (совершенствовать работой, упражнением) вырабатывать, выработать; 3) (получать за работу) разг, вырабатывать, выработать [Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш (Мирн.)]; 4) (изнурять, исчерпывать, расходовать) истощать, истощить; горн, вырабатывать, выработать [Виробили так землю, що вже нічого не родить (С л. Г р.)]; ~ти шахту горн, вырабатывать, выработать шахту; г^тп силу разг. тр&тить, истратить (на раббте) силу; 5) (только^ не- соверш.: совершать необычное) разг. выделывать; делать; (шалить, дебоширить) озорничать [Отаке-то людям лихо чума виробляла (Шевч.)]; ~лйти міни перен. разг. корчить рожу, стрбить гримасы, гримасничать. вироблйтися, -лйюся, -лйешся и вирбблюватися, -лююся, -любшся, виробитися, -блюся, -бишся 1) вырабатываться, выработаться; 2) истощаться, истощиться; (о живых — ещё) изнуряться (раббтой), изнуриться (работой); 3) страд, з. (несоверш.) вырабатываться; выдёлываться, производиться; вырабатываться; вырабатываться; истощаться; вырабатываться; выдёлываться. Ср. вироблйти 1—5. вироблйючий прил. производящий [Край із споживаючого перетворився у виробляючий (Вісті, 1939, VII)]. виробний спец. поделочный; ~нйй ліс поделочный лес. виробник, -кй эк. производитель [..історія суспільного розвитку є разом з тим історія самих виробників матеріальних благ, історія трудящих мас. (Сталін)]. виробництво производство [..виробництво в завжди і при всіх умовах суспільне ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)