Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вит 202 пучиться; 2) (смопіреть удивлённо) таращить глаза, вытаращивать глаза, вытаращить глаза, тар&щитьСя, Вытаращиваться, вытаращиться; пучить глазб, выпячивать ҐЛазб, выпучить глаза; фам. пилить глаза, выпя- лить глаз? [Усі дворові витріщалися на них, як вони проходили двором (Мирн.)\ Блаженко люто витріщився на юнака (Гонч.)]. витріщений разг. вытаращенный, выпученный; фам. выпяленный [3 витріщеними очима, наляканий, біжить він на Тиховичів голос (Коцюб.)]. витріщити см. витріщати. витріщитися см. витріщитися. витрощити, -пгу, -шиш перебить; переломить. витрублювати, -люю, -лювш редк. 1) трубить; 2) вызывать игрой на трубе. витрудити, -джу, -диш обл. натрудить, утомить [Витрудив Грицько руки ту весну й те літо (Мирн.)]. витруєння вытравление. витруїти см. витруювати. витрусити см. витрушувати. витруситися см. витрушуватися:. витрутити см. витручувати. витрухати, -рухаю, -рухаєш, витрухнути, -ну, -неш выгнивать, выгнить. витручувати, -чую, -чуєш, витрутити, -ручу, -рттиш обл. выталкивать, вытолкать; выго* нять, выгнать [Пан витручує робітника з роботи, кривдить його при виплаті (Фр.); Тож зараз, як тільки діти завели крик, прибігла і витрутила мене з покою (Фр.)]. витрушування 1) вытряхивание; 2) чистка 'печных труб. Ср. витрушувати 1, 3. "витрушувати* -шую, -шувш, витрусити, -рушу, -іусиш 1) вытряхивать, вытряхнуть, вытрясать, витрясти [Витрусив тоді з кишені махорки пучку й скрутив цигарку (Головко)]; 2) разг. находить (при ббыске), найти (при ббыске); 3): ~вати сажу разг. чистить (печные) трубы. витрушуватися, -шуюся, -шуешся, витрусилися, -рушуся, -русишся 1) вытряхиваться, вытряхнуться, вытрясаться, вытрястись; 2) страд, з. (несоверги.) вытряхиваться, вытрясаться; находиться (при обыске); ср. витрушувати 1*—2. витруювання вытравление. витруювати, -руюю, -руювш, витруїти, -рую, -руїш вытравливать, вытравлять, вытравить. витрясати, -саю, -сбвш, витрясти, -су, -сеш вытрясатьі вытрясти. витрясатися, -саюся, -с&ешся, витрястися, -суся, -сешся вытрясаться, вытрястись. витрясти си. витряс йти. витрястися см. витрясатися. виттях вой, вытьё [Тихими ночами з поля долітало тужливе виття вовків (перекл. з Горького); Стихало зловісне виття бурі (Трипіл.)]. Ср. вити г. виття 2 витьё. Ср. вити *. вйтумапити, -ню, -ниш обл. выманить, получить обманом, дббыть обманом [Більша частина підприємців вела свої діла якось *• по-злодійськи, без порядку, щоб тільки від * робітника видавити якнайбільше, обірвати йому, що дасться, з. платні, а й ту, як можна, то й зараз витуманити від нього назад {Фр.)]^ витупати, *паю> *павш раз*. 1) протоптать [Ой хто я? цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? (Сл. Гр.)]; 2) (без прямого дополнения) протоптаться [Цілий день витупала, пораючись (Сл. Гр.)]. витупити см. витуплювати. витупитися см. витуплюватися. витуплювати, -люю, -лювш, витупити, -плю, -пиш вытуплять, вытупить, тупить, иступить. витуплюватися, -лююся, -люешся, витупитися, -плюся, -пишся вытупляться, вытупить- ся, тупиться, иступиться. витурювати, -рюю, -рюеш и витурити, -рйю, -риєш, витурити, -рю, -ркш фам* вытуривать, вытурить; (соверш. — ещё) протурить, потурить [Він сам прийшов да мене і прилюдно, серед дня, вигнав мене з хати, витурив з двору (Мирн.)]. витушка 1) разг. витушка [В очах у неї жовто, аж темно,, світ витушкою йде кругом неї (Мирн.)]) 2) текст, мотушка [Батько по тому витягнув витушку з-під полу і почав мовчки мотати півмітка (Головко)]. витяг, -гу (из протокола, статьи и т. п.) извлечение, 'выдержка, витягальний техн. тянульный, тягальный; ~на машина (в кожевенном деле) тянульная машина. витягальник спец. тянульщик. витягальниця спец. тянулыцица. витягання 1) вытяжка, вытягивание; 2) вытаскивание, вытягивание; извлечение; 3) извлечение; 4) удаление; дёрганье, выдёргивание; 5) вытаскивание, высвобождение; выпрастывание; 6) выколачивание; 7) встаскивание. Ср. витягати 1—7; 8) мед. вытяжение. витягати, -гйю, -гйеш и витягувати, *гую, -гуеш, витягти, -гну, -гнеш и витягнути 1) вытягивать, вытянуть; (тяжестью чего-нибудь — еще) обтягивать, обтянуть [На галяву вискакує з гущини сарна.., зупиняється, витяга цікаву мордочку (Коцюб.); Як короткий, то витягнуть (Ном.)]; 2) (откуда что, кого) вытаскивать,тащйть, вытащить, вытйгйвать, вытянуть; книжн. извлекать, извлечь [3 сараю Федір із Сашком плуги витягали (Головко); Командувач витяг з товстого шкіряного портфеля карту і поклав на столі (Собко); Він витягнув Човен 8 кущів верболозу (Ст.)]; 3) (выбирать или находить цитаты, выписки и т. п.) извлекать, извлечь [Надзвичайно радів й дивується, коли удається йому витягнути із'книги рідну фразу (Вас.)]; 4) (устранять) удалить, удалить; (с силой) дёргать, выдёргивать, выдернуть, выдергать; ~гйти, ^гти ц в й х и дёргать (рвать), выдергать гвбз- ди; 5) (вынимать из-под чего-нибудь, откуда-нибудь) вытаскивать, вытащить, высвобождать, высвободить; разг. выпрастывать, выпростать; 6) (получать путем принуждения) выколачивать, выколотить; 7) (наверх) встаскивать, встащить. витягатися, -гйюся, -гйешся и витягуватися, -гуюся, туешся, витягтися, -гнуся, -гнеш- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)