Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хшх 204 впх восхваление; превозношение; воспевание [.. партія вимагає від своїх членів не славо слов ія і вихваляння її досягнень, а чесної роботи на фронті соціалізму.. (Іст* ВКП(б))]. Ср. вихвалити. вихвалити, -ляю, -лявш и вихвалювати, -люю, -дюбш, вихвалити, -лю, -лиш расхваливать, расхвалить, выхваливать, выхвалять, выхвалить; книжн. уст. восхвалить, восхва-у лить; разг. нахваливать; книжн* ритщ .превозносить, превознести; (в песнопениях, стихах — еще) воспевать, воспеть [Мінот метники притягли собі звідкись пожар- ний насос і викачували воду ним, вихваляючи людську техніку (Гонч.); Співом свій край вихваляють жінки й чоловіки (ЛГ. Укр.)]. 1 , вихвалятися 1) разг. выхваляться, похват литься, бахвалиться [Вихваляється вірною дружиною (Метл.)]; 2) страд, з. расхваливаться, выхваливаться; восхваляться; превозноситься; воспеваться; ср. вихваляти. вйхватити см. вихвачувати- вйхватитися см. вихвачуватися* вихватка разе, выходка, выпад, вылазка; (проделка — еще) шалость, художество [Гаркуша збагнув нетактовність своєї вихватки (Ряб.); Молодицям, очевидячки, не сподобалась така чудна вихватка (Н.-Лев.)]. вйхваченпй выхваченный; вырванный; истбрг- нутый. Ср* вихвачувати, вихвачення исторжение (уст.). вихвачування выхватывание; вырывание; исторжение. Ср. вихвачувати. вихвачувати, -чую, -чуєш, вйхватити, "вачуг -ватиш выхватывать, выхватить; (отнимать силой — ещё) вырывать, вырвать; (извлек кать оружие из пожен и т. п. — ещё) исторгать (из чегб) (уст.), истбргнуть (из чегб) (уст.) [Вихватила ту сокиру (Шевч.)\ Голе гілля дерева простягали7 в полум'я, немов намагалися хоть що-небудь вйхватити з огню (Головко)]. вихвачуватися, -чуюся, -чуєшся, вйхватитися, -вачуся, -ватишся 1) бросаться (вперёд), брбситься (вперёд), выскакивать (вперёд), выскочить (вперёд); (стремительно вырываться откуда-нибудь, быстро появляться) выхватываться, выхватиться [Прожогом ви- хватився не в міру важкуватий для цього хірург до парадного (Ле)]; 2) (о вещах) выскальзывать, выскользнуть [Вихватила сь коса ясна.., замаяна синьою стьожкою (Вас.)]; 3) страд. з« (несоверш.) выхватываться; вырываться; исторгаться; ср. вихвачувати. вихворіти, -рію, -рієш и вйхоріти обл. выболеть. в и хворувати, -рую, -руеш и вйхоруватц облщ 1) проболеть; 2) (стать здоровым) выздороветь. вихилений высунувшийся; высунутый. вихилити см. вихиляти. вихилитися см. вихилятися. вихилювати см. вихилити, вихиляси, -сів разг. выгибание, изгибание; р о б и т и* ~еи выгибаться, изгибаться [Взявшись у боки, робить вихиляси (О., ^862, IV ~ Сл. />,)], вихилясом нар. разг^ извиваясь, изгибаясь [Тут танцювала викрутасом I перед Енеєм вихилясом Л ід дудку била третяка {Котл,)]. вихиляти, -ляю, -ляещ и редк. вихилювати, -люю, -люєш, вихилити, -лю, -лиш 1) (из-за чего, откуда — голову, туловище и т. п.) высбвывать, высунуть [вихиливши у вікно голову, вона кидала очима затурбовані погляди (Вас.)] З густої тьми журба якась могильна Вихилює лице своє бліде (Фр.)]; 2) (преим* соверш. — о сосудах) разг. выпивать, выпить; опорожнять, опорожнить, осупшть^ осушить, фамг шутл. тюкнуть [Гості поспішили вихилити свої філіжанки і рушили за Меметом (Коцюб*); Було знати по веселих очах»., що дід уже вихилив не одну чарку горілки (Н^Лев.)]; ~лити по чарці выпить (опрокинуть, фам. тюкнуть) по рюмке. вихилитися, -ляюся, -ляєшся, вихилитися, -люся, -лпшся 1) высовываться, высунуться, выставляться, выставиться [Юзя .. стала коло вікна, вихилившись трохи з нього та спираючись на руки (Л. Укр.)]; 2) (только несоверш.; сгибаться в разные стороны) выгибаться, изгибаться [Пішла по хаті вихилятись (Варвщ)]\ 3) обл. выгибаться* выгнуться [А чого, коню, вихиляєшся? .(Сл. Г р.)]. , вихитати см. вихитувати. вихитатися см. вихитуватися, вихитрувати, -рую, -руєш выхитрить, добыть хитростью. вихитування расшатывание. вихитувати, -хйтую, -хйтуеш, вихитати, -хитаю, -хитаєш 1) расшатывать, расшатать; (заставлять падать) вываливать, вывалить; сваливать расшатывая, свалить расшатав [Вітер V дерева вихитує (Славяносерб, у,— Сл. Г р.); Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала (Сл* Гр,)]\ 2) (только несоверш. — без прямого дополнения) качать, покачивать [Він якось по-молодечому вихитує гривою (Вас.)]. вихитуватися, -хйтуюся, -хйтуєшся, вихитатися, -хитаюся, -хитаєшся 1) расшатываться, расшататься; (падать) вываливаться, вывалиться; сваливаться, свалиться; 2) (только несоверш,) разгч раскачиваться, покачиваться, качаться [Замість щоб робити, вона на гойдалщ вихитується (Сл. Гр.)], вихід, *ходу 1) (действие% местоі также перен.) выход; (движение откуда, также перен. -~.ещё) ухбд> (на время) отлучка, исход (уст.)\ (поездаг парохода и т. п. — ещё) отправление [Переважна більшість колгоспів і радгоспів республіки цілком готова до виходу в поле „ (Рад. Укр.> 1949, НІ); Вихід творів товариша Сталіна .. зустрінутий нашими кадрами з величезним піднесенням (Рад% Укр.% 1946, XII); Вона кинулась до виходу, та згадала, що ,. двері виходять у двір (Коцюф.); На XV з'їзді Сталін вказав на відставання сільського господарства від промисловості і намітив вихід^в цього становища. (Біогр^ Сталіна); Я міг бути на сцені тільки коротко. Тільки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)