Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
206 тшх Федорова)', Партія більшовиків виховала і _в наших людях нові прекрасні якості (Літ. газ., 1948, І)]. виховуватиа, -хбвую, -хбвуєш, виховати, -ховаю, -ховаєш (скрывать) разг9 прятать, спрятать, укрывать, укрыть [Моя матінко, мій дорогий кришталю! Де тебе виховати з зими да на літечко? {Барв.)]. виховуватися*, -хбвуюся, -хбвуешся, виховатися, -ховаюся, -ховаєшся воспитываться, воспитаться [Робітник живе життям своєї організації, він там росте духовно і виховується (Сталін)]. Ср. вихбвувати *. виховуватися 2, -вуюся, «вувшся, виховатися, -ваюся, -вавшся разг. прятаться, спрятаться, укрываться, укрыться. Ср* вихбвувати *, виходеньки, -ньоб обл. разг. хождение [Вона почала пригадувати сьогоднішні виходеньки, — розмову з Горпиною (Мирн.)]. виходець, -хідця выходец. ви ход ж йти, -джаю, -джаєш иредк. вихожйти поэз. уст. выходить [Отоді теє люди зачували, Із хати з піснями виходжали (Тич.); Тоді на ґанок вихожає І до громади промовляє (Шевч.)]. виходжений 1)исхбженный, выхоженный [Все І йому було тут таке звичне і знайоме! Все ] тут з дитячих років виходжене і виїжджене (перекл. з Бабаввського)]^ 2) выхоженный. Ср. вихбджувати 1—2. виходження спец.у уст. выхождёние. вихбджувати, -джую, -джуеш, виходити, -джу, -диш 1) исхаживать, исходить, выхаживать, выходить; (талько соверги. — ещё) обходить, [ разе, переходить [Всі лужечки виходила (Метл.)]; 2) (только соверги.) достичь (хождением), добыть (хождением); разг. выходить [Нічого, брат Тихоне, не виходив (Головко)]; 3) (только соверги.) обл. проходить [І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш? .. Ось до якої пори виходив (Мирн.); Як лишень Петрик виходив свої роки до школи, поховали діда (Черемхи.)]. вихбджуватгея, -джуюся, -джуєшся, виходи» ти ся, -джуся, -дишся 1) вырастать, вырасти [Такий-то виходився [хлопець] хороший, моторний — й не пізнати його, що в гіркому кріпацтві зріс (Вовч.)]; 2) (крепнуть после болезни и т. п.) выхаживаться, выходиться, оправляться, оправиться [Ще не дуже після родин виходилась (Квітка)]; 3) страд, а. (несоверги.) исхаживаться, выхаживаться; ср. вихбджувати 1. виходити см. вихбджувати. вихбдити, -джу, -диш, вийти, -йду, -йдеш 1) выходить, выйти; (оставляя какое-нибудь место — ещё) уходить, уйти, (на время) отлучаться, отлучиться [Катя виходила з дому в особливо хорошому настрої (Козач.); Павлик., широко відчинив двері і хутко вийшов (Коп.)]; ~дить, ~дять (ремарки в драматических произведениях: со сиены) ухбдит, уходят; 2) (появляться) выходить, выйти; (только несоверги. — откуда о звуке, запахе и т. п. книжн. — ещё) исходить [З хати виходять [на сцену] мати, Килина і Лукаш (Л. Укр.); Антін покидає бульвар і виходить да міську площу (Коцюб.); | Стиха, стиха віла промовляє, доов з-цід камінця виходить голос (#, Укр.)]; *>ти (из печати) выхрдйть, выйти [В грудні 1924 року вийшла відома праця Сталіна «Жовтнева революція і тактика російських комуністів» (Біогр. Сталіна)]; ~ти наверх перен. выходить, выйти цар ужу; обнаруживаться, обнаружиться; 3) (на что-нибудь высокое) всходить, взойти; уст. восходить, взойти [Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину Щетл,)]; 4) (создаваться, образовываться и т. п,) выходить, выйти; (о неодушевлённых предметах —* егцё) получаться, получиться [Разом орали і молотили — і все виходило краще та швидше у них, ніж у людей (Коцюб.); А проте, Максиме, по- твоєму все ж не вийшло (Вас.)]; *^т на дббре (на добр 6), на зле оканчиваться, окбнчиться хорошб, плбхо [Перекажи це Катрі, щоб вона так не вбивалася; ще, може, усе на добре вийде (Вовч.)]; на однб^ ~дить разг. однб и то же выхбдит (получается) ^ 5) (только несоверги.: быть следствием) выходить, следовать; із екй- аан о го ~дпть из сказанного выхбдит (следует); і^дить (вводное слово) выхбдит, следовательно; разг. зд&чит, стало быть; ?) (з чого) (только несоверги, •*- иметь отправным пунктом что) исходить (из чегб); (основываться на чём кнцжн. «-* ещё) отправляться (от чегб) [Партія більшовиків виходила з мудрих вказівок Леніна про необхідність переходу від дрібних селянських господарств до великого, колективного, машинного землеробства (Біогр. Сталіна)]; 7) (выбывать по своєму желанию из организации и т. п.) выходить, выйти; книжн, редк. отлаг&ться, отложиться; 8) (только несоверги.: быть обращенным куда) выходить; (об окнах, < дверя,х — ещё) глядеть, смотреть [Широка, зелена по боках вулиця одним кінцем виходила в степ (перекл, з Бабаевсъкдео)]; 9) (истрачиваться) выходить, выйти, уходить» уйти, раехбдо- ваться, цзраехбдоваться; у ц а с ~дить б а- гато води у нас выхбдит (ухбдит, раехб- дуется) много воды; 10) (кончаться—» о времени) истекать, истечь; разг. выходить, выйти [А тут літа виходять (Барв.)]; И) (о количестве изготовляемых из материала предметов) выходить, выйти; 12) (о стоимости) обл. обходиться, обойтйсь* стоить [Ця керсетка мені чотири з половиною вийшла (Черн. у. -~ Сл. Гр-)У* О '—'йти в кбго (быть похожим на кого) выйти в когб; ~тив кбго (де* латъея кем) выходить, выйти в когб; ~йтв впюди перен. уст, еыйти в люди [Будем знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Шевч,)]; ^>ти з дітей перен. редк. выходить, выйти из детского вбзраста [Тоді вона тільки з дітей виходила (Вовч.)]; '•«-ти з терпіння выходить, выйти из терпения; терять, потерять терпение; /¦"•ти з ужитку выходить, выйти из употребления; ~ти з к м і ж выходить, выйти збмуж [Промовив я до неї: «Мені казали, що ви заміж вийшли» (Л. Укр.)]; не ~дити з горілки разг. быть всегдб випивши (пьяным); н є /^дити а с л ? в и разг. славиться (везде |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)