Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

206
тшх
Федорова)', Партія більшовиків виховала і
_в наших людях нові прекрасні якості
(Літ. газ., 1948, І)].
виховуватиа, -хбвую, -хбвуєш, виховати,
-ховаю, -ховаєш (скрывать) разг9 прятать,
спрятать, укрывать, укрыть [Моя матінко,
мій дорогий кришталю! Де тебе виховати
з зими да на літечко? {Барв.)].
виховуватися*, -хбвуюся, -хбвуешся,
виховатися, -ховаюся, -ховаєшся воспитываться,
воспитаться [Робітник живе життям своєї
організації, він там росте духовно і
виховується (Сталін)]. Ср. вихбвувати *.
виховуватися 2, -вуюся, «вувшся, виховатися,
-ваюся, -вавшся разг. прятаться,
спрятаться, укрываться, укрыться. Ср*
вихбвувати *,
виходеньки, -ньоб обл. разг. хождение [Вона
почала пригадувати сьогоднішні
виходеньки, — розмову з Горпиною (Мирн.)].
виходець, -хідця выходец.
ви ход ж йти, -джаю, -джаєш иредк. вихожйти
поэз. уст. выходить [Отоді теє люди
зачували, Із хати з піснями виходжали
(Тич.); Тоді на ґанок вихожає І до громади
промовляє (Шевч.)].
виходжений 1)исхбженный, выхоженный [Все І
йому було тут таке звичне і знайоме! Все ]
тут з дитячих років виходжене і виїжджене
(перекл. з Бабаввського)]^ 2) выхоженный.
Ср. вихбджувати 1—2.
виходження спец.у уст. выхождёние.
вихбджувати, -джую, -джуеш, виходити, -джу,
-диш 1) исхаживать, исходить, выхаживать,
выходить; (талько соверги. — ещё) обходить, [
разе, переходить [Всі лужечки виходила
(Метл.)]; 2) (только соверги.) достичь
(хождением), добыть (хождением); разг. выходить
[Нічого, брат Тихоне, не виходив (Головко)];
3) (только соверги.) обл. проходить [І де ти,
Чіпко, ходиш? де ти бродиш? .. Ось до якої
пори виходив (Мирн.); Як лишень Петрик
виходив свої роки до школи, поховали
діда (Черемхи.)].
вихбджуватгея, -джуюся, -джуєшся, виходи»
ти ся, -джуся, -дишся 1) вырастать, вырасти
[Такий-то виходився [хлопець] хороший,
моторний — й не пізнати його, що в
гіркому кріпацтві зріс (Вовч.)]; 2) (крепнуть
после болезни и т. п.) выхаживаться,
выходиться, оправляться, оправиться [Ще
не дуже після родин виходилась (Квітка)];
3) страд, а. (несоверги.) исхаживаться,
выхаживаться; ср. вихбджувати 1.
виходити см. вихбджувати.
вихбдити, -джу, -диш, вийти, -йду, -йдеш
1) выходить, выйти; (оставляя какое-нибудь
место — ещё) уходить, уйти, (на время)
отлучаться, отлучиться [Катя виходила
з дому в особливо хорошому настрої (Козач.);
Павлик., широко відчинив двері і хутко
вийшов (Коп.)]; ~дить, ~дять (ремарки в
драматических произведениях: со сиены)
ухбдит, уходят; 2) (появляться) выходить,
выйти; (только несоверги. — откуда о звуке,
запахе и т. п. книжн. — ещё) исходить
[З хати виходять [на сцену] мати, Килина і
Лукаш (Л. Укр.); Антін покидає бульвар
і виходить да міську площу (Коцюб.); |
Стиха, стиха віла промовляє, доов з-цід
камінця виходить голос (#, Укр.)]; *>ти (из
печати) выхрдйть, выйти [В грудні 1924
року вийшла відома праця Сталіна
«Жовтнева революція і тактика російських
комуністів» (Біогр. Сталіна)]; ~ти наверх
перен. выходить, выйти цар ужу;
обнаруживаться, обнаружиться; 3) (на что-нибудь
высокое) всходить, взойти; уст. восходить,
взойти [Ой вийду я на шпилечок та гляну
я на долину Щетл,)]; 4) (создаваться,
образовываться и т. п,) выходить, выйти; (о
неодушевлённых предметах —* егцё)
получаться, получиться [Разом орали і молотили —
і все виходило краще та швидше у них, ніж
у людей (Коцюб.); А проте, Максиме, по-
твоєму все ж не вийшло (Вас.)]; *^т на
дббре (на добр 6), на зле
оканчиваться, окбнчиться хорошб, плбхо
[Перекажи це Катрі, щоб вона так не вбивалася;
ще, може, усе на добре вийде (Вовч.)]; на
однб^ ~дить разг. однб и то же выхбдит
(получается) ^ 5) (только несоверги.: быть
следствием) выходить, следовать; із екй-
аан о го ~дпть из сказанного выхбдит
(следует); і^дить (вводное слово) выхбдит,
следовательно; разг. зд&чит, стало быть;
?) (з чого) (только несоверги, •*- иметь
отправным пунктом что) исходить (из
чегб); (основываться на чём кнцжн. «-* ещё)
отправляться (от чегб) [Партія більшовиків
виходила з мудрих вказівок Леніна про
необхідність переходу від дрібних
селянських господарств до великого,
колективного, машинного землеробства (Біогр.
Сталіна)]; 7) (выбывать по своєму желанию
из организации и т. п.) выходить, выйти;
книжн, редк. отлаг&ться, отложиться;
8) (только несоверги.: быть обращенным
куда) выходить; (об окнах, < дверя,х — ещё)
глядеть, смотреть [Широка, зелена по боках
вулиця одним кінцем виходила в степ
(перекл, з Бабаевсъкдео)]; 9) (истрачиваться)
выходить, выйти, уходить» уйти, раехбдо-
ваться, цзраехбдоваться; у ц а с ~дить б а-
гато води у нас выхбдит (ухбдит, раехб-
дуется) много воды; 10) (кончаться—» о
времени) истекать, истечь; разг. выходить, выйти
[А тут літа виходять (Барв.)]; И) (о
количестве изготовляемых из материала предметов)
выходить, выйти; 12) (о стоимости) обл.
обходиться, обойтйсь* стоить [Ця керсетка мені
чотири з половиною вийшла (Черн. у. -~ Сл.
Гр-)У* О '—'йти в кбго (быть похожим
на кого) выйти в когб; ~тив кбго (де*
латъея кем) выходить, выйти в когб; ~йтв
впюди перен. уст, еыйти в люди
[Будем знов чумакувати, Поки вийдем в люди
(Шевч,)]; ^>ти з дітей перен. редк.
выходить, выйти из детского вбзраста [Тоді
вона тільки з дітей виходила (Вовч.)]; '•«-ти
з терпіння выходить, выйти из
терпения; терять, потерять терпение; /¦"•ти з
ужитку выходить, выйти из
употребления; ~ти з к м і ж выходить, выйти збмуж
[Промовив я до неї: «Мені казали, що ви
заміж вийшли» (Л. Укр.)]; не ~дити з
горілки разг. быть всегдб випивши (пьяным);
н є /^дити а с л ? в и разг. славиться (везде

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)