Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вих 207 или всегда) [Гончарівські дівчата не виходять з слави (Квітка)]; який (що) вийшов з ужитку вышедший (который вышел) из употребления, изжитый, изжитой; ~ТИ КИМ ВЫХОДИТЬ, ВЫЙТИ КЄМ [Товариш Сталін оцінив радянський народ, як героїчний народ, здатний творити чудеса і виходити переможцем з найтяжчих випробувань (Віогр. Сталіна)]. виходитися см. виходжуватися. виходько обл. выходец. внхожати см. ви ходж йти. вихолоджений выстуженный; выхоложенный. Ср. ви хол о дякувати. вихолоджування 1) выстуживание; выхолаживание; 2) выстывание. Ср. вихолоджувати, вихолбджуватися. вихолбджувати, -давую, -джуеш, вихолодити, -джу, -диш выстуживать, выстудить; разг. выхолаживать, выхолодить; разг, и перен. прохлаждать, прохладить [Що мені до того, чи гаряча [пора], чи яка? Я вас вихолоджу, як не буде громади! (Мирн.)]. вихолоджуватися, -джуюся, -джуешся, вихолодитися, -джуся, -дишся 1) выстуживаться, выстудиться, выстывать, выстыть; 2) страд, з. (несоверги.) выстуживаться; выхолаживаться; ср. вихолбджувати. вихолодити см. вихолбджувати. вихолодитися см. вихолбджуватися. вихолоняти, -няю, -ниєш, вихолонути, -ну, -неш выстывать, выстыть [Нехай вихолоняє борщ (Волч. у. — Сл. Гр.)\ Вода ви- холола (Сл. Г р.)]. вихолостити см. вихолбщувати. вихолощений 1) выхолощенный, охолбщенный, оскоплёнпый; прил. холошёный; 2) выхолощенный. Ср. вихолбщувати 1—2. вихолощення 1) выхолошение, о холощение, оскопление; 2) выхолошение. Ср. вихолбщувати 1—2. вихолощування 1) выхолащивание, оскопление; 2) выхолащивание. Ср. вихолбщувати 1—2. вихолбщувати, -щую, -щуеш, вихолостити, -лощу, -лостиш 1) выхолащивать, выхолостить, охолостить, оскоплять, оскопить; 2) перен. выхолащивать, выхолостить [Капіталізм вихолощує з праці її творчий зміст (Вісті, 1941. /)]. вихолощуватися, -щуюся, -щуєшся 1) выхолащиваться, оскопляться; 2) выхолащиваться Ср. вихолбщувати 1—2. вихонути, -ну, -нбш разг. сильно лягнуть. вихопити см. вихоплювати. вихопитися см. вихоплюватися. вихоплений выхваченный; вырванный; истбрг- нутый Ср. вихоплювати. вихоплення выхватывание; исторжение. Ср. вихоплювати. вихоплювання выхватывание; вырывание; исторжение. Ср. вихоплювати. вихоплювати, -люю, -люєш, вихопити, -плю, -пиш выхватывать, выхватить; (отнимать силой — ещё) вырывать, вырвать; (извлекать оружие из ножен и т. п. — ещё) исторгать (из чего)(уст.), исторгнуть (из чего) (уст.) [Мати з Килиною метушаться, вихоплюючи з вогню, що тільки можна вихопити (Л. Укр.)\ Юшка вихопив з рук у нього револьвера (Ле)\ Пархоменко вихопив шаблю і озирнувся назад (Панч)]. вихбплюватися, -лююся, -лювшся, вихопитися, -плюся, -пишся 1) быстро выходить, быстро выйти; выбегать, выбежать; выскакивать, выскочить [Коні напруженими стрибками вихоплювалися на горб, до шляху (Ле); Легко виважившись на руках, Черниш вихопився з окопу (Гонч.)]\ 2) (внезапно показываться; высвобождаться) вырываться, вырваться [Ь огонь бурхав, скаженів, мов лютий звір, кидався на все, що могло горіти, вихоплювався там, де його й не сподівались (Коцюб.)\ Ніби стогін вихопився з тисяч грудей (Ле)]\ 3) (на що) вскакивать, вскочить (на что) [Косинський без слів вихопився на коня й помчав за джурою на свій правий фланг (Ле)]\ 4) страд, з. (несоверги.) выхватываться; вырываться; исторгаться; ср. вихбплювати. вихор г (род. вйхору и вихру) (ветер) вихрь; вихорь [Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок, засипаючи очі (Ільч.)\ Коли б який вихор життьовий над тобою звіявся (Коб.)]. вихор 2, -хра (клочок волос) вихор [Вона, Ігор і Марко стояли поруч і дивились в далечінь, і всі сміялись, і над чолом Ігоря вітер збив вихор непокірного волосся (Риб.)]. вихорбць, -рця уменыи. вихорёк [Стежки вузенькі і жита високі, І вихорці над ними пил здіймають (Рил.)]. вихорити, -рю, -риш 1) вихрить [Вітер., рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив (Мирн.)]\2) вихриться [Тихо. Не вихорить метелиця (Шиян)]. вихоритися, -рюся, -риіпся вихриться [Завірюха крутилась, вихорилась (Мирн.)]. ви хорі ти см. вихворіти. вихорошуватися, -шуюся, -шуешся рачг. прихорашиваться [Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши, вихорошуються (Барв.)]. вйхорувати см% вйхворувати. вихрити (вихрю, вихриш) вихрить [Газетярі вихрили пакунками вечірніх газет (Скляр.)]. вихритися х (вихрюся, вихришся) вихриться [В кожного безліч думок вихрилось в голові (Коп.)]. Ср. вихор х . вихритися 2, -рюся, -ришея вихбриться [Над., лобом вихрився чуб (Панч)]. Ср. вихор 2. вихровий вихреЕбй. вихруватийх вйхреватый, обильный вихрями [Зима вихрувата (Сл. Гр.)]. Ср. вихор *. вихрукйтий 2 вихреватый. Ср вихор2. вихрювбтий х см. вихруватий1. вихрюватий 2 см. вихруватий2. вйхрякати, -каю, -Еаєш, вйхрякнути, -ну, -неш обл. выхаркать, выхаркнуть [Я її, видно, добре струснув.., що вона і вихрякнула [каблучку] з гортані (Барв.)]. вихрястий вихрастый, вихрястый [Телеграфіст з вихрястим чубом., знову припав до стрічки (Панч)]. вйхуділий обл. исхудавший, похудевший, исхудалый [Коси ледве держалися на їх виху- ділих плечах (Фр.)]. вйхудіти, -дію, -дівш, вйхуднути, -пу, -неш обл. исхудать, похудеть [Вихудли, пооб- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)