піа 215 від ком, бовваніли довгі цехи «Ленкузні» І (Смол.)]. віандбти, -тів с.-х. виандоты. вібратор, -ра (риз., техп, вибратор. вібраційний вибрацибнный. вібрйція вибрация [Щур почув, як колись давно, тонкі вібрації гудка (Скляр.)]. вібріон бакт. вибрион. вібрувати, -рую, -рубш вибрировать [Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих нотах піднесення (Смол.)]. вібруючий вибрирующий [Біліло небо, білим здавалось топке вібруюче повітря (Гонч.)]. віварій виварий. віват межд. вйват [— Віват! — гострим огнем оддалося по той бік (Вас.)]. вівера зоол. виверра. вівісектор, -ра спец. вивисектор. вівісекційний анат. вивисекционный. вівісекція анат., перен. вивисекция. вівси см. овёс. вівсина разг. 1) овсйнка, зернб овса; 2) стебель овса. вівсище поле, с которого снят овёс. вівсюг, -г? бот., с.-х. (Ауепа /аіиа Ь. и родственные виды) овсюг. вівсйний овсяный, овсяной [Микита підносить з землі один колос вівсяний і пестливо гладить його шорсткими пальцями (Козл.); Просто перед нами, на другому березі, жовтіло вівсяне поле (перекл. а Тургенева)]. вівсйник разг. овсяный хлеб. вівсяниця 1) бот. (Резіиса Ь.) редк. овсяница; ~ця овёча овсяница овечья; 2) с.-х. обл. овсяная солома. вівсянка 1) (крупа, каша) овсянка; 2) овсяная солома [Софроп скочив з брички, м'якою вівсянкою ретельно і туго витер коням спини, боки (Ст.)]; 3) орн. овсянка. вівтар (род. вівтаря), 1) рел., церк. алтйрь [Біля душпика у вівтарі просиділи весь вечір Сербии і Кульчицький (Смол.)]\ б о- к о в и й ~р боковой алтарь, придел; 2) перен. торж. редк. алтарь [Великі жертви приніс він на вівтар Вітчизни (Рад. Укр., 1946, VI)]. вівторковий разг. вторничный. вівтброк, -рка вторник [Отже і вівторок настав (Квітка)]. вівцебик, -кй зоол. овцебык. вівцевбд овцевод. вівцематка с.-х. овцематка [В середньому кожна сотня вівцематок дала по 115 ягнят (Ком., 1939, V)]. віпцерадгбсп, -пу овцесовхоз. вівцеферма овцеферма [Працівники нашої вівцеферми., зобов'язались настригати з кожної вівці не менше 4 кілограмів шерсті (Ком., 1938, XI)]. яівця овца [Обігріло сонце, Стало припікать, — У долину вівці До води біжать (Греб.)]; забл^дла (заблукай а) ~ця перен. заблудшая овца. вівчар, -ря овчар, чабан, пастух (овец) [Був на селі вівчар Тарас (Гл.)]. вівчарик 1) орн. пеночка [Ще раз продзвенів над вами дзвінкий голос вівчарика (перекл. І з Тургенева)]; 2) (уменъш. от вівчар) пасту- І шбк (овец) [Вівчарик на сопілку грає Під явором у холодку (Гл.)]. вівчарка овчарка [Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах (Коцмб.)]. вівчарня овчарня [Вовк, думавши вночі зайти в вівчарню, Попав на псарню (перекл. з Крылова)]. вівчарство овцеводство [Відновити й розвинути тонкорунне, напівгрубововняне і смушкове вівчарство (Зак. п'ят. план)]. вівчарський 1) (относящийся к овчару) овчар- ский, пастушеский, пастуший [Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині (Фр.)]\ 2) (относящийся к овцеводству) овцеводческий. віг полит, ист. виг; ^ги (мн. ч.) виги. вігвам (хижина индейцев Сев. Америки) вигвам. вігбнь, -ні зоол., текст, вигонь. вігбньовий текст, в-игбневый. від (реже од) предл. (с род. п.) 1) от; (реже в разговорной речи, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных — N еще) ото [В траурні ленінські дні на II з'їзді Рад СРСР товариш Сталін дав від імені партії велику клятву (Іст. ВКП(б)); Всі спроби Марії Олександрівни [матері В. І. Леніна] врятувати старшого сина від смерті були марні (Біогр. Леніна); Лісовик: Дитино бідна, чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.); Давні пригоди боронять від шкоди (Ном.); І поет від свого люду не почує слів догани (Л. Укр.)]\ від усіх ото всех, от всех; відмовитися від платежу отказаться от платежа; г у д з и к від піджака пуговица от пиджака; залежно від погоди в зависимости от погоды, смотря по погоде; засіб від молі средство от моли; лист від п'я того квітня письмо от пятого апреля; плоть від п л 6 т і плоть от плоти; прибуток від продажу прибыль от продажи; робітник від верстата рабочий от станксі; 2) (для обозначения причины, начала или начального пункта движения и т. п.) от; (иногда) с; (перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных) со, (реже) ото [Посинілий від злості, Саїд- Алі несподівано опинився перед Ісен-Джаном (Ле); Не просіть потіхи Ви всі, що смутні від такої піспі (Л. Укр.); І гордий дуб від сміху захитався (Гл.); Смерть від крововиливу в мозок раптова (Ле); Його очі ненароком впали на вікно, і він скорчився од болю (Коцюб.); Вони вже знали, що від сьогодні земля не панська, а людська (Коцюб.); Чував про ту мою рапіру.. Я ножиком її від давніх літ зову (перекл. Рильського); Від заходу насувалась чорна хмара (Коцюб.); Котиться спів у степи, Йде від села до села (Тич.); Од краю до краю.., туди аж до моря й коло Стародуба — схопилась голота до панського чуба (Тич.)]; від н е- терпїння от нетерпения; від нудьг й с тоскй (от тоскй); від початку до кінця с (от) начала до конца; від ран-
|