Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 216 від к у до вечора с утра до вечера; від сорому со стыда (от стыди); кричати від б 6 л ю кричать от ббли* плакати від радості плакать от радости; синяк від у д к р у синяк от удбра; 3) (для указания на источник происхождения, получения, приобретения и т. п.) у; от [— Покинь кажу! — і Маріора схопила рушницю, намагаючись видерти її від чоловіка (Коцюб,)]) не м б ж н а вимагати від н ь б г о н&д- то багато нельзя требовать от негб слишком мнбго; в о н & чула від людей он& слышала от людей; он? слыхала от (у) людей; • 4) (при сравнит, степени) чем; уст,, разг. нежели; (передаётся также конструкциями с род, п, без предлога) [Мудріший ти, як бачу, й від Орфея (Л, Укр,)\ Страх більший від переполоху (Ном.)]; вона добріша від сестри он& добрее, чем (нежели) сестре, она добрее сестры; О не від т б г о разг, пе прочь; я н є від т б г о, щоб п о ї х а- т и я не прочь поехать, я не прочь, чтббы поехать; від рядки (как) от строки, пострбчно. віда обл, весть; не б у л б й <-^ди не было и следа, нб было и признака [Перший рік, одружившись, Кармель був^ зовсім поправився: суму того не було й віди (Вовч.)], відав, від&й обл, вероятно, должнб быть [По людях роблю; вік, відай, прийдеться на чужих робити (Фр,)\ Л у к а ш: Відай, ви, дядьку, щось тут проминули (Л. Укр.)]. відання ведение; належати до ^ня подлежать ведению. відати, -даю, -даєш 1) (чем) ведать [Голови Ради Союзу і Ради Національностей керують засіданнями відповідних палат і відають їх внутрішнім розпорядком (Конст. СРСР)]; 2) (что) уст, ведать, знать [Я відаю, кого ти дожидаєш (Л, Укр.); Вернувся й Михайло. Тільки Наталя того не знала й не відала (Вовч.)], відбавити см. відбавляти. відбавитися см. відбавлятися. відбавляти, -ляю, -лявш, відбавити, -влю, -виш отбавлять, отбавить; хоч *—ляй разг. хоть отбавлгій. відбавлятися, -ляюся, -ляешся, відбавитися, -влюся, -вишся 1) обл. отлучаться, отлуг чйться [Страшне життя почалося Варці; нікуди на стороні одбавитись (Вовч.)]; 2) страд, з. (несоверги.) отбавляться. відбалакуватися, -куюся, -куєшся разг. отговариваться [Він одбалакуваться давай: «Я й не нагулявся ще» (Тесл.)]. відбарабанити, -ню, -ниш отбарабанить. відбатбвувати, -батбвую, -батбвуеш, відбату- вити, -батую, -батуеш разг, отхватывать, отхватить, отмахивать, отмахнуть; (только соверш*«— небрежно) откромсать [Відбатував шматок хліба (Сл. Гр.); Так і відбатував стругом пучку (Сл. Г р.); А плуг повзе повз борозну, чересло одбатувало скибу чорної пахучої землі (Головко)]. відбатбяслтп, -жу, -жиш избить кнутом, отхлестать (кнутбм), отстегать (кнутбм). відбатувати см. відбатбвувати. відбив, -ву спорт., воєн, отбйв. відбивальник полигр. тискальщик. відбивальниця полигр. тйскальщица, відбиваний отражаемый. відбиваність, -ності физ. отражаемость. відбивання 1) отбив&ние; 2) отражение; парирование; 3) отражение; отображение; преломление; 4) выражение; 5) отражение; 6) тискание, оттискивание; 7) отдача. Ср. відбивати 1—4, 6—8; 8) горн, отббйка, отбивка. відбивати, -ваю, -ваеш, відбити (відіб'ю, відіб'єш) 1) отбивать, отбить; (только со- верш. — приколоченное — ещё) отколотить; (отламывать разг. — ещё) отшиб&ть, отшибить [Не залишати ми повинні позиції за буржуазією, а крок за кроком відбивати їх і викидати звідти буржуазію! (Сталін); Стали відбивати ящики (Квітка); Відбив носок од кухля (Сл. Гр.); Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем (Ном.); — Що одвезуть? — Остапа. Ми його одіб'ємо (Коцюб.)]; ~бити охбту отбйть охбту; разг. отохбтить; *—«ати такт отбивать такт [..то весла одбивають р воді такт (Коцюб.)]; 2) (отвращать встречным ударом нападение врага, наступление и т. п.; отбрасывать возражением неправильные доводы, аргументы и т. п.) отбивать, отбйть, отражать, отразить; книжн. парировать (несоверш. и соверш.), отпарировать [На Коростенському плацдармі став Щорс і методично почав відбивати удари петлюрівців (Скляр.); Червона Армія відбила першу спробу Врангеля взяти Царицин (перекл. а Федіна)]; 3) (воспроизводить, изображать и т. п., также перен.) отражать, отразить; (воплощать в образах — ещё) отображать, отобразить, книжн. запечатлевать, запечатлеть; (изменять в сознании — ещё) преломлять, преломить с [Надбудова породжується базисом, але це зовсім не значить, що вона тільки відбиває базис, що вона пасивна.. (Сталін); Морський прибій спинив його воду, і вона розлилась поміж деревами, одбиваючи в собі їх зелень (Коцюб.)]; <^вати всі події в свідомості по-свбєму отражать (преломлять) все события в сознании по-свбему; 4) (давать яркое выражение) выражать, выразить [Слова товариша Сталіна «Наша справа справедлива, — перемога буде за намиї» відбили думки, прагнення і найглибшу впевненість усіх радянських людей в неминучості розгрому ворога (Віогр. Сталіна)]; 5) (давать отпечаток, след) отпечатывать, отпечатать; уст. отпечатлевать, отпечатлеть; 6) (отбрасывать в обратном направлении) физ. отражать, отразить; 7) полигр. тискать, оттискивать, оттиснуть; 8) (резко толкать при выстреле — об огнестрельном оружии) спец. отдавать, отдать. відбиватися, -ваюся, -вбешся, відбутися (відіб'юся, відіб'єшся) 1) отбиваться, отбиться [Був вже кріпко поранений, та ше- таки відбивався (Квітка); Любка навіть захиталася: чи сказати дійсну причину візиту, чи жартами відбитися (Ле); Геть відбившися від гурту, їде лицар в самотині (Л. Укр.)]; ~бйтися від рук разг. отбиться от рук; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)