Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 217 від 2) отражаться, отразиться; отображаться, отобразиться; (появляться) изображаться, изобразиться; преломляться, преломиться [В цьому повороті від военного комунізму до непу відбилася вся мудрість і далекоглядність ленінської політики (Іст. ВКП(б)); Уже одбивається в пісні, як в морі, Рожевая зоря.., і місяць, і зорі (Л. Укр.); Його настрій відбивався в роздра- товапих рухах і коротких замкнених словах (Панч); У прозорій воді відбилося село так, паче перекинулося (Вовч.)\ На обличчі Анатолія відбилась така щира прикрість, що він не міг, та й не намагався, приховати її (перекл. а Фадеева)]; на його обличчі вбилася тривога на егб лице отразилась (отобразилась; изобразилась) тревога; ср. відбивати 3; 3) (на ком, на чём: оказывать влияние, воздействие, оставлять след) отражаться, отразиться, сказываться, сказаться, отзываться, отозваться; ц е шкідливо ~вавться на здорбв'ї это вредно отражается (сказывается, отзывается) на здоровье; 4) выражаться, выразиться; ср. відбивати 4; 5) отпечатываться, отпечататься; перен. накладывать отпечаток, наложить отпечаток; ср. відбивати 5; 6) отражаться, отразиться; разг. отдаваться, отдаться [Тисячоголосе «ура» сколихнуло сільську тишу й луною відбилося від лісу (Панч)]; 'ср. відбивати 6; 7) страд, з. (несоверш.) отбиваться; отбиваться, отражаться; парироваться; отражаться; отображаться; запечатлеваться; выражаться; отражаться; тискаться, оттискиваться; ср. відбивати 1—4, 6—7. відбивач, -чи техн. отражатель, відбйвка отбивка. відбивний 1) отбивной; ~пй котлета кул. отбивная котлета; 2) полигр. тискальный; 3) физ. отражательный. відбирання 1) отбор, отбирание; редк. отобрание; 2) отбирание; отнимание; 3) получение. Ср. відбирати 1—3. відбирати, -раю, -раєга, відібрати (відберу, відбереш) 1) отбирать, отобрать [Твори для виставки., відбирало жюрі (Вісті, 1941, /)]; 2) (брать обратно, забирать) отбирать, отобрать; (силой — ещё) отнимать, отнять [..капіталісти не обмежуються тим, що відбирають у робітника весь час для роботи на фабриці (Ленін); Бо коли я що дарую, то назад не одбирато (Л. Укр.); Отож те лихо, що відібрало Замфірові хліб, привело з собою й слабість (Коцюб.)]; ^дібрало мову кому отняло речь у кого, отнялся язык у кого [Вони мовчали.., схвильованість відібрала їм мову (Смол.)]; 3) (о деньгах, письмах и т. п.) уст. получать, получить [Лист твій., і п'ять карбованців я відібрав (Руд.)]. відбиратися, -раюся, -распгся 1) отбираться; 2) отбираться; отниматься; 3) получаться. Ср. відбирати 1—3. відбити см. відбивати. відбитий 1) отбитый; отколоченный; отшибленный; 2) отбитый, отражённый; парированный, отпарированный; 3) отражённый; отображённый; запёчатлённый; уст. запечатленный; преломлённый; 4) выраженный г 5) отпечатанный; 6) отражённый; 7) оттиснутый. Ср. відбивати 1—7. відбитися см. відбиватися. відбиток, -тка 1) отражение; отображение* [Леонтович пішов далі у пізнанні народної музики. Для нього що не пісня — то частка життя, відбиток душі народу (Літ. газ.)]; ~к світла отражение света; 2) (след на чём-нибудь от надавливания другого предмета) оттиск, отпечаток; залишати, залишити ~к чогб на ч 6 м у оставлять, оставить отпечаток (оттиск) чего» на чём; отпечатывать, отпечатать что на чём; 3) перен. отпечаток; книжн. печать [..ленінізм вийшов з пролетарської революції, відбиток якої він не може пе носити на собі (Сталін)]; 4) (точное подобие чего-нибудь) сколок; 5) полигр. бттиск. відбиття 1) отражение; парирование; 2) отражение; отображение; преломление; 3) выражение; 4) отражение; ~тя світла отражение света; 5) отдача. Ср. відбивати 2—4, 6, 8. відбігати, -гаю, -гаега отбегать [Я вже своє відбігав (Сл. Гр.)]; /^ти ноги разг. отбегать ноги, сбиться с пог. відбігати, -гйю, -гйбш, відбігти, -біжу, -біжиш 1) отбегать, отбежать [Л у каш не чує, захоплений гонитвою, і відбігає геть далеко від Мавки (Л. Укр.); Ти б з першого слова відбігла б від нього (Квітка)]; недалёко ^біг один від бдпого (перен. разг.: разница невелика) недалекб ушол один от другого; 2) : ~ти чого (отступать от темы) разг. уклоняться, уклониться от чегб; 3) (кого, що и когб, чого) уст. оставлять, оставить (когб, что) [Хай товариство* сміється з мене, що я й отаманства відбіг- (Барв.); Була єдиная людина, що не відбігла те її (Фр.)]; 4) (отставать, теряться) отбиваться, отбиться; *—>ти рук перен* разг. отбиваться, отбиться от рук; ~гти своїх отбиться от своих; 5) разг. терять^ потерять [Десь шапку відбіг (Сл. Г р.); Чи одбіжить бува люльку в сварці... (Мирн.)]. відбій, -ббю 1) отббй [Сагайда, сяючий \ патлатий, з'явився на бруствері і подаїг команду, яку він любив над усе в світі: «Відбій! Міномети на в'юки!» Бо це означало — вперед (Гонч.); На верхній палубі горніст Балеста пробував грати відбій (перекл. з Новикова-Прибоя)]; бити г^біік воен., перен. бить отббй; /—'ббю немає, не було /^ббю разг. отбоя нет, не было- отббя [В такім разі від кандидаток не- було відбою (Фр.)]; 2) горн, отббйка; 3) (толчок при выстреле из огнестрельного оружия), отдача. відбійний горн., техн. отбойный; ~нйй м о- л о т б к горн, отбойный молоток [На замовлення шахтарів Кузбасу завод виготовив- спробні зразки важкого відбійного молотка «ОМ-15» (Рад. Укр., 1951, VIII)]. відбір, -бору отбор [Індивідуальний відбір у партію — непорушний принцип більшовизму (Ком., 1939, V)]. відбірка (столярный инструмент) отббрка„ отборник. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)