Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*ІД 218 від відбірний редк. отббрный. І відбірний отбброчный. •відбірник, -кй спец, отббрщик. відбірниця спец, отббрщица. відблиск, -ку бтблеск, бтсвёт [Вогні переливалися і світилися в Дніпрі яснозеленими відблисками (Собко)]. відблискати, -каю, -касш отсверкать. відблискотіти, -кочу, -котиш усилит, отсверкать, отблестеть. відблискувати, -кую, -куєш отблёскивать. «відблищати, -щу, -щйш отблестеть, отблистать, отсверкать. «ідблукатися, -каюся, -каєшся обл. отбиться [Відблукався від своєї рідні (Фр.)]. ^ | відбомбити, -мблю, -мбиш ав. разг. отбомбить. 'Відбомбитися, -мблюся, -мбишся ав. разг. отбомбиться. яідборбна обл. оборона; защита [Парубки були за ним кинулися, так він., став на від- борону (Вовч.)]. відборонити см. відборонити. відборонитися см. відборонитися. відборонити, -няю, -няеш, відборонити, -роню, -рбниш оборонять, оборонить; защищать, защитить [Він відборонив гостей від Рябка і ввів у хату (Коцюб.)]. Т відборонитися, -няюся, -няешся, відборонитися, -ронюся, -рбнишся обороняться, оборониться; защищаться, защититься. відбракбваний спец. отбракбванный. сідбракбвка спец, отбракбвка. відбраковування спец, отбракбвка. відбракбвувати, -кбвую, -кбвуеш, відбракувати, -кую, «куєш спец. отбракбвывать, отбраковать. відбракбвуватися, -кбвуюся, -кбвуєшся спец. отбракбвываться. відбрести, -реду, -редбш отбрестй [Відбрів од берега трохи (Сл. Гр.)]. відбрехатися см. відбріхуватися. підбривати, -ваю, -виєш, відбрйти, -рию, -риєш отбривать, отбрйть. відкриватися, -ваюся, -ваєшся, відбрйти ся, -риюся, -риєшся отбривадъся, отбриться. відбриніти, -ню, -няш отзвучать [Пісня скоро одбриніла, завмерла (Козач.)"\. відбрйти см. відкривати. підбритися см. відбриватися. відбріхуватися, -ріхуюся, -ріхуешся, відбрехатися, -решуся, -рбшешся разг. оправдываться (лбжью), оправдаться (ложью), отдё- ! .лываться (ложью), отделаться (лбжью), отолгаться [Дорогою разів зо три мене спиняли, а я все відбріхувалася та йшла (Шиян); Брехнею не відбрешешся (Ном.)]. «відбрунькбвуватися, -кбвуюся, -кбвуєшся, відбрунькуватися, -куюся, -куєшся бот. отпочкбвываться, отпочковаться. відбубоніти, -ню, -нйв\ разг. проговорить скороговоркой, отбарабанить; пробормотать. відбування отбывание; несение. Ср. відбувати 1. відбувати, -ваю, -ваєш, відбути, -буду, -будеш 1) (выполнять что) отбывать, отбыть; (несоверш. — о службе, повинности* обязанностях и т. п. — еще) нести [Наскільки Черниш міг зрозуміти, цей рудий сержант відбував службу в 1941 році саме тут, на кордоні (Тонч.)]; <-~ти за к б г о, за що (признаваться за кого, за что) разг. сходить, сойтй за когб, за что; ^вати за кого (перен.: нести ответственность за кого) разе, отвечать за когб; отдуваться за когб (разг.)\ <~^ватж за що (несовериі.: быть вместо чего) обл. служить чем [Та воно не піч, а за піч тут одбував (Вовч.)]; ~ти кару отбывать, отбыть (нести, понести) наказание; 2) (свадьбу, вечеринку и т. п.) справлять, справить [Посватав Прокіп; тож він пішов у Таврію, щоб було чим весілля відбути (Коцюб.)]; 3) (угощать кого чем) принимать, принять; 4) (избавляться от кого; также перен. — от чего) отделываться, отделаться (от когб, от чегб), сбывать, сбыть (когб, что) [Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Барв.); Ох, братці! Лишенька мого Абияк не відбудеш (Гл.)]; 5) переносить, перенести, терпеть, перетерпеть [За вас таке лихо треба одбувати (Шевч.у, Як заробив, так і відбудеш (Ном,)]. відбуватися, -ваюся, -вбєшся, відбутися, -будуся, -будешся 1) происходить, произойти, совершаться, совершиться; разг. иметь место [В березні 1902 року відбуваються великі страйки і демонстрація батумських робітників.. (Іст. ВКП(б)); В 1912 році відбувся збройний виступ серед військ у Туркестані (Іст. ВКП(б))]\ зватися п е- р є д чим (во времени) происходить перед чем, предшествовать чем^; перед цим ~валися такі події перед зтим происходили (зтому предшествовали) такие события; 2) (идти, протекать, осуществляться — о собрании, заседании и т. п.) происходить (только несоверш.), состояться (только соверги.); (об обряде — еще) совершаться, совершиться [Заняття марксистських робітничих гуртків у Тіфлісі відбувалися за складеною Сталіним програмою (Віогр. Сталіна); 7 листопада 1941 року на Красній площі в Москві відбувся парад військ Червоної Армії (Віогр. Сталіна); Спектакль таки одбувся (Коцюб.)]', засідання ~в?ється в з а л і заседацие происходит в зале; лекція не збулася лекция не состоялась; розмова звалася віч-на-віч разговбр происходил с глазу на глаз; м а є ~бутпся должен (должна, должнб) состояться; (ожидается) предстоит; мліють ^бутися вибори должны состояться (предстоят) выборы; 3) (чим) отделываться, отделаться [Ольга почерво ніла, як мак, і все одбувалася загальними фразами (НгЛев.); — Та ми й так вкупі живемо» — намагаючись відбутися жартом, ніяково й соромливо промовила Лена (пе* рекл. з Павленка)]; *^тися порбжніми обіцянками отделываться, отделаться пустыми обещаниями; /-^тися жартами отделываться, отделаться шутками, отшучиваться, отшутиться; 4) (від чого) избавляться, избавиться [Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. відбудбва восстановление [Перші ж роки бб- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)