Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 225 від за что [Як солодко віддать життя за свій народ, за щастя краю! (Тич.)]; ~ти н а поталу кому отдавать, отдать на съедение кому (предоставлять в полное распоряжение)', отдавать, отдать на поругание кому (ставить в условия оскорбления и унижения); книжн. отдавать, отдать на поток и разграбление кому (ставить в условия беззастенчивого грабежа)', /^ти наказ, розпорядження отдавать, отдать приказ, распоряжение [Молодий моряк тримав мене на руках і віддавав накази стерновому та гребцям (Трубл.)]; 2) (отказываться в чью-нибудь пользу) отдавать, отдать, уступать, уступить; книжн. предоставлять, предоставить [Російський пролетаріат не схилить залитого кров'ю прапора, він нікому не віддасть керівництва повстанням, він буде єдиним гідним вождем російської революції {Сталін)]; ~дати на розсуд кого предоставить (передать) на усмотрение кому; 3) (в школу и т. п.) отдавать, отдать, помещать, поместить; уст, определять, определить [Нащо ти був зразу в школу оддавав його? (Тесл.); А чи ви чули.., що удовиця Крижка сина в малярі віддала? (Вовч.)]; 4) (кого за кого; иногда без первого дополнения — за кого) уст. выдавать (замуж), выдать (замуж), отдавать (замуж), отдать (замуж) [Співає Мар'яна: Оддай мене, моя мамо, Та це за старого (Шевч.)]; ~ти з а- м і ж выдавать, выдать замуж, отдавать, отдать замуж [У батька ще дві дівки, треба їх заміж віддавати (Ф/?.)*» Віддав її батько заміж (Шевч )]; 5) (кого на що, під що) отдавать, отдать; предавать, предать (когб чему); уст. подвергать, подвергнуть (кого чему); '—'Вати під суд отдавать под суд; книжн. предавать суду, преследовать по суду; ~ти на муки предавать, предать мукам, подвергать, подвергнуть мукам; 6) (изображать, сообщать какими- нибудь средствами) передавать, передать, выражать, выразить; 7) (кому, чому— честь, почтение и т. п.) отдавать, отдать; уст. воздавать, воздать [Я честь віддам Титану Прометею, що не творив своїх людей рабами, що просвітив не словом, а вогнем, боровся не в покорі, а завзято (Л. Укр.)]; ~дати належне перен. отдать должное; книжн. воздать должное, отдать справедливость; «¦^дати пальму першості перен. уступить пальму первенства; ~ти перехвату кому, чому (над ким, над чим) оказывать, оказать предпочтение кому, чему, предпочитать, предпочесть кого, что кому, чему; ~дйти справедливість перен. отдать справедливость; ^ти честь воен. отдавать, отдать честь; ~вати шану кому отдавать (уст. воздавалъ) честь кому, оказывать честь кому; (чествовать) оказывать пбчести кому; 8) (откликаться) безл. отдаваться, отдаться [Хаос у танці завертіло і десь тромбонами в бездонних коридорах оддало (Тич.)]', 9) (только несоверш. — чим: пахнуть и перен.) отдавать чем [Засипана глицею, що віддавала прілим духом, вона [стежка] перепиналась часом здоровим деревом (Коцюб.)]\ ц є ~даё парадоксом бто отдаёт парадб- ксом; 10) (только несоверш.'. отражаться в чём) разг. отдаваться [Коли бачив хто, як часом бува зимою зоря .. червоніє, що аж на снігу віддає, оттака стане і Галочка (Квітка)]', О ~датп добраніч (на добраніч) пожелать доброй ночи [Вона ледве парубкам на добраніч оддала (Вовч.)]; ~дати добридень (на добридень) пожелать доброго дня, поздороваться; ~дати поклін отдать поклон; (церемонно поклониться книжн. — ещё) отвесить поклон; ~вати чолом (кому) приветствовать (когб) [Старий батько Сидить коло хати Та вчить внука маленького Чолом оддавати (Шевч.)]. віддавитися, -даюся, -даєшся, віддатися, -даімся, -дасися 1) отдаваться, отдаться; книжн. уст. предаваться, предаться [Приїхавши в Росію, Леніп з усією енергією віддався революційній роботі (Іст. ВКП(б)); Хочеться працювати якось особливо добре, цілком віддатися тій справі, яку довірили нам партія і уряд (Ком., 1937, XI); Вона віддалася тобі усією душею, усім серцем (Мирн.)]; 2) (о звуке, свете и перен.) отдаваться, отдаться, отражаться, отразиться [Самсонові докірлива та мова У серці тяжко, гостро віддається (Л. Укр.)\ Тихою чарівною тугою понеслася пісня над водою, луною оддалася десь за озером і стихла (Вас.)]; 3) (за кого) выходить замуж, выйти замуж [Молода у друге село віддавалась (Вовч.); Потому [Маланка] віддалася за Андрія (Коцюб.)"]; 4) (вознаграждаться) безл. воздаваться, воздаться; 5) страд, з. (несоверш.) отдаваться; отдаваться, уступаться; предоставляться; отдаваться, помещаться; определяться; выдаваться (замуж), отдаваться (замуж); отдаваться, предаваться; подвергаться; передаваться, выражаться; отдаваться; воздаваться; ср. віддавати 1—7. віддавець, -вця отдатчик. віддавити см. віддавлювати. віддавпця отдатчица. віддавлений отдавленный. віддавлювати, -люю, -лювш, віддавити, -давлю, -Дйвиш отдавливать, отдавить [Другому лиш віддавило пальці на обох ногах (Смол.)]. віддавлюватися, -лююся, -люешся отдавливаться. віддавна нар. издавна, с давних пор, исстари [Віддавна Україну Поети славили в піснях (Л. Укр.)]. віддалеки нар. 1) издали [Хто лишивсь — не міг віддалеки Розглянути, як там точився бій (перекл. Бажана)]; 2) (на некотором расстоянии) побдаль, в отдалении; (далеко) вдалеке, вдали [То замирав [голос] оддалеки на полях розлогих, то вливався в душу якимсь несвідомим щастям (Мирн.)]. віддалений 1) прич. отдалённый; удалённый; ср. віддаляти; 2) прил. отдалённый, удалённый; ~ні предмети отдалённые (удалённые) предметы; село, ~не від міста на десятки кілометрів селб, отдалённое (удалённое, отстоящее) от города І5-І211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)