від 226 від на десятки километров; бути ~ним (быть расположенным на каком-нибудь расстоянии) находиться (быть) на расстоянии, отстоять; ліс ~нпй від села на » півкілометра лес нахбдится от сел6 на расстоянии полкилометра, лес отстоит от села на полкилометра. віддаленість, -ності отдалённость; книжн, удалённость. віддалення 1) отдаление, удаление; 2) (даль) отдаление; (промежуток между предмета- ми) расстояние; б ^ти на ^ні быть (находиться) на расстоянии; (отчего—ещё)отстоять [Тепер обличчя обох були на віддаленні якихось три чверті метра (Ле)]; наше с е л 6 на ^ні двох кілометрів від міста наше селб (наша деревня) [нахбдится] на расстоянии двух километров от гброда, наше селб (наша деревня) отстоит на два километра от гброда. віддалено нар. отдалённо [Десь віддалено, неначе під землею, інтенсивно гуркотіли гармати (Ле)]. віддалина' поза, далёкое расстояние, даль [До дальніх міст, високих гір, до степових віддалин, — з Кремля до всіх звертав зір великий, мудрий Сталін (Забіла); Нехай летить до всіх віддалин Наш клич, як гасло світове! (Рил.)]. віддалити см. віддалити. віддалитися см. віддалитися. віддалік, редк. віддалі нар. 1) издали [Софія оддалік стежила за всім, що робилося (Шиян)]; 2) (на некотором расстоянии) поодаль, в отдалении; (далеко) вдалеке, вдали [Лейтенант Світайло їхав трохи віддалік за Миколою (Куч.); Віддалік, ближче до гаю, глухо стукали сокири {перекл. а Тургенева); Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме (Волч. у. — Сл. Гр.)]. віддаліти, -лію, -лівш редк. отдалиться [Усе вже те оддаліло, проминуло (Вовч.)]. віддаля нар. редк. 1) издали; 2) поодаль, в отдалении; вдалеке, вдали [Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Смол.)']. Ср. віддалеки. віддаляння отдаление; удаление» Ср. віддаляти. віддаляти, -ляю, -ляеш, віддалити, -яю^-леш отдалять, отдалить; (перемещать на более далёкое расстояние — ещё) удалять, удалить. віддалятися, -дяюся, -ляешся, віддалитися, -люся, -лйшся 1) отдалиться, отдалиться, удаляться, удалиться [Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються (Коцюб.)]; 2) (уходить) удаляться, удалиться [Тихою, рівною ходою [Іфігенія] віддаляється в храм (Я* Укр.); Останні ешелони, брязкаючи буферами, віддалились від станції (Панч)]; 3) страд, а. (несоверш.) отдаляться; удаляться; ср. віддалити. віддаль 19 -лі сущ, расстояние; (о далёком месте) отдаление [Він [пам'ятник Шевченкові] стоятиме в мальовничій місцевості і буде видний з Дніпра на великій віддалі (Ком.у 1939, /)]; на /^лі п б* стрілу на расстоянии выстрела. віддаль * нар. редк. побдаль [Оддаль безвладною масою лежав недужий (Коцюб.)]. відданий 1) прич. бтданный; отданный, уступленный; предоставленный; отданный, помещённый; определённый; (только ж. р.) выданная (замуж), бтданная (замуж); бтдан- *ный, преданный; подвергнутый; переданный, выраженный; ср. віддавати 1—6; 2) прил. преданный; (надёжный— ещё) верный; книжн. приверженный; (испытываю' щий привязанность) привязанный [Червона Армія перемогла тому, що вона була вірна і віддана до кінця своєму народові.. (Іст. ВКП(б)); У члени партії приймаються свідомі, активні і віддані справі комунізму робітники, селяни й інтелігенти (Статут КПРС)]. відданиця разг. девушка на выданьи, невеста; ласк. разг. невестушка. відданість, -ності преданность; верность; приверженность [Передвиборні збори трудящих перетворилися на могутню демонстрацію * любові й відданості народу більшовицькій партії, великому вождю і вчителю товаришеві Сталіну (Рад. Укр., 1946, І)]. Ср. відданий 2. відданий 1) отдание; книжн. отдача [Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання (Сл. Гр.)]; 2) отдача, уступка; предоставление; 3) отдача, помещение; определение; 4) видача замуж; выход замуж; н а г^яі уст.у разг. на выданьи; 5) отдача, предание; 6) передача, выражение. Ср. віддавати 1—6, віддавитися 3; 7) редк. преданность [Біжить назустріч дівча., і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (Коцюб.)]. віддано нар. преданно. віддарити см. віддарювати. віддаровувати, -рбвую, -рбвуеш, віддарувати, -рую, -руеш отдаривать, отдарить. віддарбвуватися, -рбвуюся, -рбвуешся, віддаруватися, -руюся, -руєшся отдариваться, отдариться. віддарувати см. віддарбвувати. віддаруватися см. віддарбвуватися. віддарунок, -нка ответный подарок. віддарювати, -рюю, -рювш, віддарити, -дарю, -дариш отдаривать, отдарить. віддати см. віддавати. віддатися см. віддаватися. віддача отдача [Покоління три тому, за часів миколаївських, віддача в солдати була природною карою., (Ленін)]. віддеасурити, -рю, -риш отдежурить. віддерти см. віддирати. віддертий отбдранный; отбрванный; отхваченный; оттереблённый. Ср. віддирати 1. віддертися см. віддаритися. віддзвонювати, -нюю, -нювш, віддзвонити, -дзвоню, -дзвбнпш отзванивать, отзвонить [Дощ вночі посилюється. Одноманітно віддзвонює свою нескінченну пісню осені на шибках (Риб.)]. віддзеркалений отражённый; отображённый. віддзеркалення отражение; отображение. віддзеркалити см. віддзеркалювати. віддзеркалитися см. віддзеркалюватися.
|