Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 229 від відживлення оживление. відживляти, -лйю, -ляеш, відживити, -живлю, \-живиш оживлять, оживить [Далеко за степами сідає сонце. Воно червонить поблідле, воскове обличчя К лави, голубить його, наче намагається відживити (Собко)]. відживлятися, -лйюся, -ляешся, відживитися, -живлюся, -живишся оживляться, оживиться. віджйлий отживший [..бути революціонером значить ламати все шкідливе, віджиле най- рішучіше, найнещадніше (Ленін)]. віджилок, -лка геол. отжилок. віджимання 1) отжимание, отжйм, отжймка; выжимание, выжимка; 2) отжимание, отжйм, отжймка. Ср. віджимати 1—2. від жим йти, -маю, -маєш, віджати (відіжму, відіжмеш) 1) (влагу из чего-нибудь и т. п.) •^ отжимать, отжать; (бельё — ещё) выжимать, выжать, разг. мног. пережимать, пережать [Мотря стала оджимати сорочки з відмоки (Н.-Лев.)]', 2) (ослаблять важим) техн. отжимать, отжать. віджиматися, -маюся, -маєшся, віджатися (відіжмуся, відіжмешся) 1) отжиматься, отжаться; выжиматься, выжаться; ср. віджимати 1; 2) страд, з. (несоверш.) отжиматься; выжиматься; пережиматься; отжиматься; ср. віджимати 1—2. віджимний техн. отжимный. віджирїти, -жирію, -жирієш вульг. отжи- рёть. віджити см. відживати. віджитий отживший, отжитый. віджовувати, -жбвую, -жбвуеш, віджувати, -жую, -жуёш отжёвывать, отжевать [Теля віджувало рукава в сорочці (Сл. Гр.)]. відзвичаїти см. відзвичаювати. відзвичаїтися см. відзвичаюватися. відзвичаювати, -чаюю, -чаюєш, відзвичаїти, -чаю, -чаїш обл. отучать, отучйть [Одначе я його від цього відзвичаю (Коб.)]. відзвичаюватися, -чаююся, -чаюєшся, відзвичаїтися, -чаюся, -чаїшся отвыкать, отвыкнуть; разг. поотвыкнуть; отучаться, отучиться [Вона відзвичаїлась від колишнього свого життя (перекл. з Пушкіна)]. відзвітувати, -звітую, -звітуєш и відзвітуватися отчитаться. відзволйти, -лйю, -лйєш, відзвблити, -лю, -лиш обл. избавлять, избавить [Ти одзво- лив нас од смерті (Рудч.)]. відзвук, -ку отзвук. відзвучати, -чу, -чйш отзвучать. відзив, -ву 1) отзыв [Численні відзиви відвідувачів свідчать про те, що музей став серйозною школою політичного виховання мас (Вісті, 1938, /)]; ~в про дисертацію отзыв о диссертации; 2) воен. отзыв. відзиви ти, -ваю, -виєш, відізвати, -зву, -звеш отзывать, отозвать. відзиватися, -ваюся, -ваєшся, відізватися, ; -звуся, -звешся отзываться, отозваться [Л у- к а ш (відзивається): Ось я йду! (Л. Укр.)', Класики марксизму-ленінізму відзиваються про якобінців як про справжніх революціонерів (Вісті, 1939, VII)]; н є зватися не отзываться; (не говорить) молчать [Мати: А ти, братуню, вже б не відзивався, коли не зачіпають! (Л. Укр.)]. відзивна грамота дипл. отзывная гр5* мота. відзимувати, -мую, -муєш отзимовать. відзискатп, -каю, -к&єш обл. вернуть, полу* чйть обратно [Про Оріона піспю ти чув. Про гіганта сліпого, Що, щоб зір від- зискать, мандрував Аж до сонця самогої? відзнака 1) отличие; медаль «За трудо- в у відзнаку» см. медйть; 2) (об ордене) знац отлйчия; відзнака «Маршальська 3 ї р- к а» знак отлйчия «Маршальская Звезда»! Она ~ку в ознаменование. відзначання 1) отметка, обозначение; 2) (тор* жество) празднование. відзначати, -чаю, -чаєш, відзначити, -начу, -начиш 1) (делать знак, пометку) отмечать, отметить, обозначать, обозначить; (закреп* лятъ, свидетельствовать что чем книжн., уст. — ещё) запечатлевать, запечатлеть [В усіх штабах по інстанції старанно відзначали на карті ще один важливий об'єкт, захоплений вночі (Гонч.)]\ 2) (какой-нибудь факт, событие и т. п.) отмечать, отметить; торж. ознаменовывать, знаменовать, ознаменовать [Трудящі Киева урочисто відзначили День Сталінської Копституції (Рад. Укр., 1947, ХІІ)]\ 3) (упоминать, обращать внииани?) перен. отмечать, отметить [Слід відзначити, що США і Англія з Францією самі сприяли, звичайно, проти своєї волі, утворе шю і зміцненню нового паралельного світового ринку (Сталін)', Всі учасники іноземних делегацій, які побували в СРСР, одностайно відзнічають атмосферу уваги і дружби, якою оточують їх радянські люди (Рад. Укр., 1951, VIII)]', 4) (выделять, оказывать внимание, награждать чем) отмечать, отметить; уст. отличать, отличить [Я знаю, що ви готуєтесь до Жовтневих свят і будете відзначати декого нагородами (Л е)]. відзначатися, -чаюся, -чаєшся, відзначитися, -нач>ся, -начишся 1) отличаться, отличиться; (делаться заметным—ещё) выдаваться, выдаться; (достигать более высокого положения — ещё) выдвигаться, выдвинуться [На зльоті були премійовані кращі цехи і стахановці заводу, які відзначились у соціалістичному змаганні (Прол. пр., 1937, XII)', Горкунов був хорошим розвідником. Він десятки разів відзначився в боях (Верш.)]\ ~чатися чим перен. отличаться чем, блестеть чем [Вона бачила Ольгу, котра, крім своїх прекрасних очей, зовсім не відзначалася вродою (Фр.)]\ н є ^чається особливими талантами не отличается (не блещет) особенными талантами; ~чатися квітучим здорб в'я м отличаться цветущим здоровьем; разг. цвести; 2) (только несоверш.: характеризоваться) отличаться [Петько відзначався хоробрістю, дбайливістю та веселою вдачею (перекл. з Симонова)', Стільці в кімнаті були дерев'яні, масивні, якими звичайно відзначається старовина (перекл. з Гоголя)]] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)