Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 239 від махнуться [Одмахувались руками (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. (несоверш.) отмахиваться; отрезаться, отрезываться; ср. відмахувати 2. відмежовування отмежёвывапие. відмежовувати, -жбвую, -жбвуеш, відмежувати, -жую, -жуєш отмежёвывать, отмежевать; книжн. отграничивать, отграничить. відмежбвуватися, -жбвуюся, -жбвуєшся, відмежуватися, -жуюся, -жуєшся 1) отмежёвываться, отмежеваться; 2) страд, з. (несоверш.) отмежёвываться; отграничиваться; ср. відмежовувати. ; відмежування отмежевание; отграничение. Ср. відмежбвувати. відмежувати см. відмежбвувати. відмежуватися см. відмежбвуватися. відмерзання отмерзание. відмерзати, -заю, -заєщ, відмерзнути и відмерзти, -зну, -зпеш отмерзать, отмёрзнуть. відмерзлий отмёрзший. відмерзнути, відмерзти см. відмерзати. відмерлий отмерший; перен. изжитой, изжитый. відмерти см. відмирати. відмести см. відмітати. відмет редк. отброс. відметений отметённый. відмивання спец. отмывание, отмывка. відмивати, -ваю, -ваєш, відмити, -мию, -миєш отмывать, отмыть. відмиватися, -ваю ся, -ваєшся, відмитися, -миюся, -миєшся отмываться, отмыться [Так заплямив, що й не відмивається (Сл. Гр.)]. відмивка спец. отмывка. відмикання отпирание, отмыкание; разг. отмычка [Господарювання Пульхерії Іванівни полягало в безнастанному відмиканні та замиканні комори (перекл. з Гоголя)]. відмикати, -каю, -каєш, відімкнути, -ну, -нёш 1) отпирать, отпереть, отмыкать, отомкнуть [Прийшов і двері відмикає (Шевч.); Дівчина відімкнула ключем двері (перекл. з Полевого)]; 2) (снимать прикреплённое) отмыкать, отомкнуть; 3) обл. открывать, открыть [Довгенько лежала недужа, не відмикаючи очей і не мовлячи слова (Вовч.]\. відмикатися, -каюся, -каєшся, відімкнутися, -нуся, -нёшся 1) отпираться, отпереться, отмыкаться, отомкнуться; 2) отмыкаться, отомкнуться; 3) открываться, открыться. Ср. відмикати 1—3. відмйкувати, -кую, -куєш обл. 1) отлынивать; 2) (від кбго) сторониться (кого), избегать (кого) [А то все було одмикує од нашої компанії та ховається десь по закутках (Н.-Лев.)]. відмирання отмирание [Теорія марксизму, вивчаючи об'єктивні процеси капіталізму в їх розвитку і відмиранні, приходить до висновку про неминучість падіння буржуазії і захоплення влади пролетаріатом, про неминучість заміни капіталізму соціалізмом (Сталін)]. відмирати, -раю, -раєш, відмерти (відімру, відімреш) отмирать, отмереть [Для діалектичного методу важливе насамперед не те, що здається в даний момент тривким, але починає вже відмирати, а те, що виникає і розвивається.. (Сталін); Комунізм один тільки спроможний дати демократію дійсно повну, і чим вона повніша, тим скоріше* вона стане непотрібною, відімре сама собою (Ленін)]. відмити см. відмивати. відмитися см. відмиватися. відмичка отмычка [Бряжчали в кишені відмички (Бажан)]. відмілина редк. отмель [Вона [Волга] кожної години готова була скреснути й закидати береги та відмілини крихкими льодинами (перекл. з Панфьорова)\ Вершники вилетіла на одмілину, але їх коні здибились кола води (Прол. пр., 1939, VI)]. відміль, -лі отмель. відміна 1) видоизменение; разновидность- [Яка тут дивна гра і скільки тут од- мін, Прекрасних образів і казкових кар* тин! (перекл. Рильського)]; 2) (особая чер* та) различие, отличие; н а (у) ~пу (від кого, від чбго) в отличие (от когб, от чего); разг. невпримёр (кому, чем^У [Одна з особливостей політичної економі! полягає в тому, що її закони, на відміну від законів природознавства, недовговічні.. (Сталін); Тематика конференцій, на відміну від попередніх років, значно поширена (Вісті, 1941, І)]; 3) перемена; изменение [На лиці помітно було глибоку одміну (Вас.)]; для ~ни (зачем) для перемены, для разнообразия [Для одміни ми їздили в море ловити рибу (Коцюб.)]; 4) (заседания, постановления, спектакля и т. п.) отмена; 5) грам, склонение; перша ~на первое склонение. відмінити см. відмінити. відмінитися см. відмінятися. відміпкбвий грам, падёжный. відмінний 1) (различающийся) отличный; (* дополнением — від кого, від чбго — ещІ) несходный (с кем, с чем) [Зовсім новим, відмінним, що не знає експлуатації і під* невільної праці, став робітничий класСРСР (Прол. пр., 1937, XI)]; ~ні понят- т я различные (несходные) понятия; 2) (высокого качества) отличный; уст. отменный [В дні великої битви на нашому озброєнні була відмінна сталь, грізна техніка (Літ. газ., 1948, І)]; 3) (неодинаковый) разный, различный, разнородный; ~ні смакй разные (различные) вк^сы. відмінник отличник [Столицю України відвідають 300 учнів — відмінників навчання і дітей стахановців (Прол. пр.% 1937, XII)]. відмінниця отличница. відмінність, -ності отлйчие (от когб, от чего), различие (между кем, между чем); (несходство — ещё) разность, розница; книжн. различность, разнородность [.. треба гарненько зрозуміти значення Радянської держави в її економічній відмінності від буржуазної держави (Ленін)]; знаки юності знаки различия. відмінно 1) нар. отлично; (в противоположен |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)