Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 243 від шинствб; ~ний займенник ерам, относительное местоимение. відносність, -ності относительность; теорія ~ності физ. теория относительности. відпбсно 1) (в качестве предлога с род. п.) относительно; разг. насчёт; уст. касательно; ~но кбго, чбго относительно (насчёт; касательно) кого, чего, в отношении кого, чего; по отношению к кому, к чему; 2) (сравнительно) нар. относительно. відпбшенпя 1) (наличие связи с чем, участия в чём и т. п.) отношение; разг. касательство, прикосновение; він мае до цього деяке ~ня он имеет к этому некоторое отношёпие; це не мае ^ня до с п р а- в и бто не имеет отношения (касательства) к делу; яке ~ня має це до сказаного? какое отношение имоет бто к сказанному?; какую связь имеет это со сказанным?; 2) (различного рода связь между явлениями) научн отношение [Питання про диктатуру пролетаріату є питанпя про відношення пролетарської держави до буржуазної держави, пролетарської демократії до буржуазної демократії (Ленін)]; 3) (к кому, к чему) редк. отношение; 4) кани, отношение; у '--'пі за № 4 0 0... в отношении за № 400...; 5) мат. отношение; пряме, зворбтпе ~ня прямое, обратное отношение; О в усіх ~пях во всех отношениях [Серед студентів Ленін відзначався в усіх відношеннях (Біогр. Леніна)]; в ц ь 6 м у ~ні в этом отношении; п о *—'пю по отношению. віднбщив спец. относчик. в ід вощи ця спец, относчица. відпити см. віднімати. відпитий 1) бтнятый; 2) вычтенный; бтнятый. Ср. віднімати 1—2. віднятися си. відніматися. віднятті отнятие. відображання отображение; отражение. відображати, -жаю, -акаєш и відображувати, -жую, -жуєш, відобразити, -ражу, -разиш отображать, отобразить; отражать, отразить [Сила і життєвість марксизму-лені- нізму полягає в тому, що віп спирається на передову теорію, яка правильно відображає потреби розвитку матеріального життя суспільства.. (Сталін); Народ здавна відображав у піснях, оповіданнях, легендах, билинах, думах свою історію, свою боротьбу з експлуататорськими класами (Рад. літер., 1951, 15)]. відображатися, -жаюся, -жавшся и відображуватися, -жуюся, -жуєшся, відобразитися, -раж>ся, -разишся отображаться, отобразиться; отражаться, отразиться [Матерія є філософська категорія для означення об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відоСражується нашими відчуттями, існуючи незалежно від пих (Ленін)]. відображений отображённый; отражённый [Пустинне море сміялось, граючись відображеним сонцем (перекл. з Горького)]. відображення отображение; отражение [..духовне життя суспільства є відображенням умов його матеріального життя (Сталін); Затремтіли у воді відображення дерев (Шиян)]; теорія ~ня филос. теория отображения (отражения). відображуваний отображаемый; отражаемый. відображувати см. відображати. відображуватися см. відображатися. відображувач отразйтель. відображу пачка отразптельница. відобразити см. відображати. відобразитися см. відображатися» відобразник отразйтель. відобразниця отразйтельппца. відбіва воззвание [Відозва закликала до зброї всіх, кому дорогі ідеали пролетаріату (Панч)]. відокремити см. відокремлювати. відокремитися см. відокремлюватися. відокремлений 1) отделённый, отдельный (прил.), обособленный; разобщённый; уединённый; отвлечённый; 2) обособленный; ~ні члбни речення грам, обоебб- ленные члены предложения. Ср. відокремлювати 1—2. відокремленість, -ності обосббленность; разобщённость; уединённость, уединение. Ср. відокремлювати 1. відокремлення 1) от деление, обособление; разобщение; отложение; уединение; отвлечение [..більшовицька партія відстоювала право націй на самовизначення аж до відокремлення і утворення самостійних держав (Іст. ВКП(б))]; 2) обособление. Ср. відокремлювати 1—2, відокремлюватися 1. відокремлено нар. обоеббленно; разобщённо. Ср. відокремлювати 1. відокремлювання 1) отделение, обособление; разобщение; отложение; уединение; отвлечение; 2) обособление. Ср. відокремлювати 1—2, відокремлюватися 1. відокремлювати, -люю, -люєш, відокремити) -млю, -миш 1) (выделять что-нибудь из общего) отделять, отделить, обособлять, обособить; (прерывать связь между кем- нибудь, чем-нибудь) разобщать, разобщить; (удалять от всех, ото всего) уединять, уединить; (абстрагировать) отвлекать, отвлечь [Хома., вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гонч.)]; 2) грам, обособлять, обоеббить. відокремлюватися, -лююся, -люешся, відокремитися, -млюся, -мишся 1) отделяться, отделиться, обособляться, обособиться; (ста* повиться оторванным от кого, от чего) разобщаться, разобщиться; (выходить иш состава государства, группы и т. п.) книжн* отлагаться, отложиться; (удаляться от всех, ото всего) уединяться, уединиться [Народ має право відокремитися, але він, залежно від умов, може і не скористатися цим правом (Сталін)]; 2) грам, обособляться, обособиться; 3) страд, з. (несоверги.) отделяться, обособляться; разобщаться; уединяться; отвлекаться; обособляться; ср. відокремлювати 1—2. відома: без /^ма без ведома; до ~ма к сведению; з /^ма с ведома; бр^іти, взяти до ~ма принимать, принять к сведению; до загального ~ма до все- бГщего сведения,во всеббщее сведение; (иногда — ещё) во всеуслышание [Окружна виборча комісія., стежить, за своєчасним |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)