Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 245 від відпаритися см. відпарюватися. І відпаровуватися, -ровуюся, -рбвуешся редк. пускать пары, парить [Відпаровувалась земля, набухали бруньки на деревах (Горд.)]. відпарощуватися, -щуюся, -щуєшся, відпароститися, -рощуся, -ростишся отпочковываться, отпочковаться. відпарювання отпаривание. відпарювати, -рюю, -рюеш, відпарити, -рю, -риш 1) отпаривать, отпарить [Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.)]\ 2) (только со- верш.) разг. высечь, выпороть. відпарюватися, -рююся, -рюешся, відпаритися, -рюся, -ришся отпариваться, отпариться. відпасати, -саю, -саеш и відпасувати, -сую, -суеш, відпасти, -су, -ссш отпасать, отпастй [Одпас день (Рудч.)]. відпасатися, -саюся, -саєшся и відпасуватися, -суюся, -суешся, відпастися, -сіся, -сешся 1) {только соверш.: кончить пастись) отпастись; 2) (на пастбище: о скоте, а также перен. и о человеке) разг. откармливаться, откормиться. відпасти г см. відпадати. в і дп йети 2 см. відпасати. відпастися см. відпасатися. відписувати см. відпасати. відпасуватися см. відпасатися. відпаювання отпаивание, отпайка. відпаювати, -паюю, -паюєш, відпаяти, -паяю, -паяєш отпаивать, отпаять. відпаювати, -паюю, -паюєш разг. отрезать; (режим движением) отхватить (разг.)\ отломать; отделить [А там можна потягти за маятник.., булки шматок одпаювати (Вас.)]. відпаюватися, -паююся, -паюєшся, віднайтися, -паяюся, -паяєшся отпаиваться, отпаяться. віднайти см. відпаювати. віднайтися см. відпаюватися. відпекуватися, -куюся, -куєшся, відпекатися, -каюся, -каєшся разг. отделываться, отделаться [Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його (Харьк. — Сл. Гр.)]. відперти см. відпирати х. відпертий 1) отпертый; 2) отогнанный; оттиснутый [Аж у тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, Відпертий натовпом (Л. Укр.)]; 3) оттащенный. Ср. відпирй- ти1 1—3. відпертися см. відпиратися1. відпечатаний отпечатанный [Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані (Чуб.)]. відпечататп см. відпечатувати. відпечататися см. відпечйтуватися. відпечаток, -тка отпечаток; залишати, залишити ~к оставлять, оставить отпечаток, отпечатывать, отпечатать; накласти ~к (на кого, на що) перен. наложить отпечаток (на кого, на что) [Тотожність історичних умов двох народів і їх мовна близькість наклали відпечаток співдружності на їх взаємовідносини (Прол. пр., 1939, V)]. відпечатувати, -тую, -туєш, відпечатати, -чатаю, -чатаєш отпечатывать, отпечатать [Де-не-де по дорозі видно було, як усю лапу з пальнями відпечатав ведмідь (перекл. з Л. Толстого)]. відпечйтуватися, -туюся, -туєшся, відпечататися, -читаюся, -читаєшся отпечатываться, отпечататься. відпивати, -ваю, -ваєш, відпити (відіп'іо, відіп'єш) отпивать, отпить [— Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, свое одпив (Сл. Гр.)]\ ~пйти весілля уст. сыграть свадьбу [Як одпили весілля, вона й прийнялась із Левком за господарство (Квітка)]. відпиватися, -ваюся, -ваєшся, відпитися (відіп'юся, відіп'єшся) разг. 1) напиваться (вдоволь), напиться (вдоволь) [Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати (Квітка)]; 2) (чим) (поправляться путём продолжительного питья чего-нибудь) разг. отпиваться, отпиться. відпилення спец. отпыловка. відпйлка отпилка. відпилювання х (пилой) отпйливание, отпилка. відпилювання 2 (очистка от пыли) спец. отпыловка. відпилювати, -люю, -люєш, відпиляти, -ляю, -лйеш отпиливать, отпилить. відпилюватися, -лююся, -люєшся, відпилятися, -лйюся, -лйешея отпиливаться, отпи- лйться. відпилювач спец. отпыловщик. відпйлювачка спец. отпыловщица. відпиляний отпиленный. відпилйти см. відпилювати. відпилятися см. відпилюватися. відпивати, -наю, -наеіп, відіп'йти (відіпну, відіпнеш) и відп'ясти и відіпнути отстёгивать, отстегнуть; (запахнутое, завёрнутое) отпахивать, отпахнуть; (что-нибудь привязанное) отвязывать, отвязать [Робітники відп'яли коні і лишили машину на луці (Фр.)]. відпирання1 1) отпирание; ср. відпирати1 1; 2) отпирательство; ср. відпиратися1 2. відпирання2 разг. отстирывание, отстирка, отмывание. Ср. відпирати 2. відпирати *, -раю, -раєш, відперти (відіпру, відіпреш) 1) (открывать) отпирать, отпереть [Боролося воно [місто], змагалось, як уміло, А потім мусило одперти браму (Л. Укр.)]; 2) разг. отгонять, отогнать; (отодвигать) оттискивать, оттиснуть; перен. устранять, устранить [Насилу відперли його (Черк. у.— Сл. Гр.)\ Се я так плакав. Та дарма, ніхто ще Плачем своєї долі не відпер (Фр.)]\ 3) (относить что-нибудь тяжёлое) разг. оттаскивать, оттащить; (в несколько приёмов) оттаскать (разг.) [Відпер у млин мішок жита (Сл. Гр.)]. відпирати 2, -раю, -раєш, відіпрати (відперу, відпереш) отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть. відпиратисях, -раюся, -риєшся, відпертися (відіпруся, відіпрешся) 1) отпираться, отпереться; 2) (упорно не сознаваться) отпираться, отпереться, запираться, запереться [Відпирайся, мій синочку, що коника та й не* маєш (Я. п. — Сл. Гр.)]\ 3)^ обл. давать отпор, дать отпор, сопротивляться, оборо* няться, оборониться, защищаться, защититься; 4) страд, з. (несоверш.) отпираться; оттискиваться; устраняться; оттаскиваться; ср. відпирати * 1—3. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)