Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від* відпаритися % -риюся, -риєшся, відіпратися (відпері ся, відперешся) отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться [У щось так© рушник уробили, що й не відіпралося (Черниг. ~- Сл. Гр.)]. Ср. відпирати 2. відпис, -су уст., разг. (письменный) ответ. відписаний отписанный, завещанный; отказанный. Ср. відписувати 1, відписати см. відписувати. відписатися см. відписуватися. відписка 1) отнйска; пусти ~ка пустая отписка; 2) уст., разг. (письменный) ответ, ответ (н$ письмб) [Куховарка однесла лист і швидко вернулась назад. -— А одниска де?— спитала Марта Кирилівна (Н.-Лев.)]. відписувати, -сую, -суеш, відписати, -пишу, -пйшеш 1) (имущество) отписывать, отписать, завещать (соверш. и несоверш.); уст. отказывать, отказать, приказывать, приказать [Відписавши дружині своє майно .., він> за два дні помер (Шиян)]; 2) отвечать (письменно, письмбм), ответить (письменно, письмбм); писать, написать; разг. отписывать, отписать [Справи так склалися, що довелося не відписувати, "а приїхати самій (Донч.); Тоді одписала Катря, що буде сама (Вовч.)]. відписуватися, -суюся, -суешся, відписатися, «пишуся, -пишешся 1) (давать формальный ответ) отписываться, отписаться; 2) страд, з. {несоверш.) отписываться, завещаться; отказываться; ср. відписувати 1. відпити см. відпивати. відпитися см. відпиватися. відпихання отпихивание, отталкивание. відпихати, -пихаю, -пихаеш, відіпхнути, -ну, -н&ш и редк. відпихнути разг. 1) отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть; (те- спя, отдалять кого разг. —- ещё) отжимать, отжать [I зараз човен одпихає, Ііа другий перевозить бік (Котл.); Відіпхнув срібний* човник золотим весельцем (Рудч.)]; 2) х>бл. перен. отталкивать, оттолкнуть [Він усе виглядав мов прибитий і сонний, і це ще більше відпихало нас від нього (Фр.)]. відпихатися, -пихаюся, -пих&ешся, відіпхнутися, -нуся, -нёшся и дедк. відпихнутися разг. 1) отпихиваться, отпихнуться, отталкиваться, оттолкнуться [Бійці., вскакували в свої хисткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (Гонч.); Але Марта одпихнулась од нього і тупнула злісно ногою (Коцюб.)]; 2) страд, а. (несоверш.) отпихиваться, отталкиваться; отжиматься; " ср. відпихати 1. відпихнути см. відпих&ти. відпихнутися см. відпихатися. відплата отплата; уст.% книжн. воздайние; (ка- казание) возмездие, расплата [Хто не повстав, нехай повстане, Несе катам відплати гнів (Сос.)]; н а г^ту з а" щ о в отпл&ту за что; уст., книжн. в воздаяние за что, в воздаяние чего. Ср. відплачувати. відплатити см. відплачувати^ відплатитися <м*. відплачуватися. відплачений отплаченный; оплаченный; бути .«вченим быть отплаченным; быть оплаченным; уст. воздаться. Ср. відплачувати. ВІД відплачувати, -чую, -чуєш, відплатити, -ла- чу, -латиш отплачивать,, отплатить (за что, редк. что); книжн. рит. воздавать, воздать; (возмещать что-нибудь) книжн. оплачивать, оплатить (что) [За кров, за знущання, руїну— ва все ми відплатим тобі І (Тич.); Колгосп щедро наситив землю місцевими і мінеральними добривами. Вона так само щедро відплатить колгоспникам {Ком., 1939, IV)]; ****тйти за що (отомстить) отплатить за что; разг. сквитать (что); «-*тйти сторицею книжн. воздать (отплатить) сторицею; ^тити тією ж монетою разг. отплатить той же монетой. ^ відплачуватися,"-чуюся,'-чубшся, відплатйти- ся,-лачуся, -л&тишся 1) оплачиваться, оплатиться; преим. безл. воздаваться,^ воздаться; 2) страд, з. (несоверш.) отплачиваться; воз* даваться; оплачиваться. Ср. відплачувати. відплеск, *ку бтплеск. відпліскувати, -вую, -куєш, відплескати, -лещу, -дбщеш отхлбпывать, отхлбпать. відплеснути см. відпліскувати. відилестй см. відплітати. відплестися см. відплітатися. відплив, -ву 1) (морской, перен.) отлйв [Тактика є визначення лінії поведінки пролетаріату за порівняно короткий період припливу або відпливу руху, піднесення або спаду революції.. (Сталін)]? 2) (рабочей силы, . капиталов и т. п.) утечка. < відпливати, -ваю, -вавш, відплисти, -ливу, -ливёш и відпливти и редк. відплинути, -ну, -неш 1) отплывать, отплыть; (уегжатъ— ещё) отбывать, отбыть; (плавна удаляться) уплыв&ть, уплыть [Вони усе прискорювали темп, вабили один одного руками й очима, припливали й одпливали (Коцюб.); Сіли собі І у човничок, од бережка відплинули (Чуб.)]; 2) (о судах) отплывать, отплыть, уплывать, і уплыть; (от пристани—ещё) отходить, ото- [ йти, уходить, уйти, отваливать, отвалить і [Корабель мав незабаром відплисти (Іван.)]. відпливний отливный. відпливти см. відпливати. відплигати, -гаю, -гаєш 1) (кончить прыгать) разг. отпрыгать; 2) -см відплигувати. відплигувати, тую, -гуеш, відплигнути,-пу, -нёш и разг. відплигати, -гаю, -гаєш (удаляться) отпрыгивать, отпрыгнуть, отпрыгать; (соеерш. — ещё) упрыгнуть (разг.). відплинути см. відпливати. відплисти см. відпливати. і відплиттй 1) отплытие; отбытие; 2) отплытие; отхбд, ухбд, отвал. Ср. відпливати 1—2. відпліскувати, -кую, -куєш, відплеснути, -ну, -неш отплескивать, отплеснуть. в і дії літ йти, -літаю, -літаєш, відплести, -лету, ^летёш отплетать, отплести. відплітатися, -літаюса, -літаєшся, відплестися, -лет}ся, -летбшся отплетаться, отплестись відплоїти, -лою, -лоїщ спец. отплоить. відплутати см% відплутувати. відплутатися см. відплутуватися. І відплутувати, -лутую, -лутуєш, відплутати, і -лутаю, -лутаеш отпутывать, отпутать. і відплутуватися, -л у ту юса, -лутуешся, відплу- ! татися, -лутаюся, -лутаешся отпутываться, отпутаться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)