Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 250 від будь — ещё) отклонять, отклонить (кого); разг. разговаривать, разговорить (когб) [Дів- чата відраджували Орину, щоб Павла кину- л ла (Горд.)', Я запевнила її, що вона зовсім не мав дуже слабого вигляду, відрадила посилати телеграму (Л. Укр.)]. відрадісний отрадный; гадостный [Іде весна од- радісна, Зелений шум кругом стає (Маною.)]. ^відрадісно предик, отр&дно; р^досіно [Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Вовч.)]. їВ ід радість, -дості/>едк. отрада; радость [3 віконечка ллється стяга та просвітла, Одра- дість у серці розквітла (Л. Укр.)]. відрадний отрадный; радостный [Нічого в них [в молодих літах Бовдура] не було відрадного, нічого такого, на чім би могла спочити душа (Фр.)]. ^відрадність, -ності отрада; радость. відрадно предик, отрадно; радостно [Та все- таки відрадно хоть на пилинку причинитися до прискорення великого діла (Фр.)]. відрадонька ласк, от відрада. відра дощ і, -щів обл. радости, радость [Молодощі, відра дощі! На серденьку своя воля (Барв.)]. відражати, -ж?ю, -авбєш отталкивать. відражаюче нар. отталкивающе [її звичайно ніжне й лагідне лице на хвилю відражаюче споганіло (Коб.)]. відраза отвращение [І мучили її жаль, відраза і злість (Л. Укр.); Був навіть якийсь присмак відрази, ніби торкнувся рукою чогось слизького й огидного (Козач.)]^ відразливий отталкивающий; (противный) отвратительный, фам, отвр&тныи [Він глянув т на мене відразливим поглядом (перекл. в Горького); Стояла вона [хатка] над самим потоком, напроти старої і ще відразливішої гарбарні (Фр.)]. відразливо нар. отталкивающе [Ця зовнішня, підкреслена врода на багатьох впливала відразливо (/Гоп.)]. відразу нар. сразу; (в тот же момент; в один приём разг. *-* еще) разом; (неожиданно) вдруг; (без всякого приготовления) с места в карьер (разг.); (мигом) в два (в три) счёта (разг.), уст. как раз [Галина не наважилась відразу розкрити свого зошита (Донч.); Він розгадав якось одразу всю її (Головко); Блиснули передо мною * чорні очі, давні, знайомі — і я відразу все пригадав (Вас.)]. ФідрапортОваний отрапортованный. відрапортовувати, -ртОвую, -ртОвубш, відрапортувати, -ртую, -ртуєш отрапортовывать, отрапортовать [Боєць відрапортував за всіма правилами (Собко)]. відраховування отсчйтывание; отчисление, вычет, удержание. Ср. відраховувати. відраховувати, -хОвую, -хОвуєш, відрахувати, -рахую, -рах>єш отсчитывать, отсчитать; (не выдавать чагти суммы — ещё) отчислять, отчислить, вычит&гь, вычесть, удерживать, удержать [Він говорив поволі, важко, наче одраховував гроші (Коцюб.); Валя., звичним рухом взяла його руку й мовчки, зосереджено відраховувала пульс {Коп.)]. відраховуватися, -хОвуюся, -хОвуєшся отсчгї- тываться; отчислиться, вычитаться, удерживаться. Ср. відраховувати. відрахування отчисление, вычет, удержание. відрахувати см. відраховувати. відраювати, -раюю, -раюєш, відраяти, -раю, -риєш разг., не советовать, отсоветовать; см. ещё відраджувати. відрегулювати, -люю, -любш техн. отрегулировать, відрегулюватися, -лююся, -лювшея техн. отрегулироваться. відрегульований техн. отрегулированный. відредагований отредактированный. відредагувати, тую, -г>єш отредактировать. відрекомендований отрекомендованный, рекомендованный; представленный. Ср. відрекомендовувати. відрекомендовувати, -дОвую, -дОвуеш, відрекомендувати, -дую? -дієш отрекомендовывать, отрекомендовать, рекомендовать; (знакомить -*~ ещё) представлять, представить [Городничий: Осмілюсь відрекомендувати мою сім'ю: жінка й дочка (перекл. а Гоголя)]. відрекомендовуватися, -дОвуюся, -дОвуешся, відрекомендуватися, "дуюся, -дієшся от- рекомендбвывагъся, отрекомендоваться, рекомендоваться; представляться, представиться [Червиш., з'явився, за офіцерським звичаєм, відрекомендуватись командирові полку (Гонч.)]; дозвольте вдуватися позвольте (разрешите) отрекомендоваться (рекомендоваться, представиться). Срч від- реком єн д Ову вати. відрекомендування рекомендоване; представление. Ср. відрекомендовувати. відрекомендувати см. відрекомендовувати. відрекомендуватися см. відрекомендовуватися. відректй см. відрі кити. відректися см. відрікатися. відремонтований отремонтированный, ремонтированный [Під садом стояв відремонтований флігель та конюшні (Головко)]. відремонтувати, -нтію, -птієш отремонтировать, ремонтировать [Шхуну відремонтували, поставили на ній нову щоглу (Трубл.)]. відремонтуватися, -нтіюся, -нтієшся (поправить своё здоровье) шутл. ремонтироваться. відречення отречение. відрив, -ву отрыв; книжн* рит. отторжение; без ^ву від виробництва без отрыва от произвбдетва. відривання * отрывание; обрывание; отторжение; отвлечение; отвёртывание. Ср. відривати 1. відривання * отрывание, отрытие, откалывание, откбпка. Ср. відривати а. відривати *, -ваю, -ваєш, відірвати (відірву, відірвеш) отрыв&ть, оторвать; (срывать — ещё) обрывать, оборвать; (отделять, отнимать насильно книжн. рит. — ещё) отторгать, отторгнуть; (выделять из всей совокупности конкретных связей — ещё) отвлекать, отвлечь; (вертя, отламывать разг.— ещё) отвёртывать, отвертеть, отвернуть [Більшовики ніколи не відривали національне питання від загального' питання про революцію .. (Сталін); Боротися з |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)