Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
І від '262 'від Л няе; отстранение ^"отвлечение [Більшовицька принципі ал ьність означає непримиренність •** до найменших відхилень від принципів партії (Рад. Укр., 1948, І)]; 2) отклонение;' 3) опровержение. Ср. відхилити 1—З» відхилити ом. відхилити. відхилитися см. відхилятися. , відхилення і) отклонение; уклонение; оіведо- *¦ ниє; отстранение; отвлечение; 2) отклонение; 3) опровержение; 4) открывание. Ср. відхилити 1—4. ^Г-*-*в~ відхиляти, -ляю, -ляєш, відхилити, -хилю, «хилиш 1) отклонять, отклонить^ (прям, книжн. — ещё) уклон л ть, уклонить; (только соверш. —о качающемся *— ещё) откачнуть; (направлять в сторону — ещё) отводить, от-' вести;- (отдалять, убирать — ещё) отстранять, отстранить; (о мыслях, внимании и' т. п.) отвлекать, отвлечь [Вона .. з веселим • сміхом відхиляла голову (Л. Укр.)\ Всі силкувались його втішати.., одхи- ляли думку од смерті (Н.-Лев.)]; ~лйти у в & г у отвлечь внимание; ^лйти удар отклонить (отвести) уд&р; 2) (отбрасы-'' вать или не приминать, считая несоответствующие) отклонять, отклонить, отвер-, гать, отрёргнуть [В 1897 році ми відхиляли «план» загального страйку, і * ми мали рацію (Лен'н)]; 3) (доказывать лож- ностіь чего-нибудь, чьих-нибудь утверждег ний) опровергать, опровергнуть; 4) (дверь, окно и тч п.) открывать, открыть; (немного) приоткрывать, приоткрыть [Лемішковський одхилив двері, пустив Зосю в хату (Н.-Лев.)\ Сербии відхилив хвіртку і прослизнув у двір (Смол.)]. 'ВІДХИЛИТИСЯ, "ЛЯЮСЯ, -ЛЯЄШСЯ, ВІДХИЛИТИСЯ, «хилюся, -хилишся 1) отклоняться, отклониться; (только соверш.—о качающемся — •*, ещё) откачнуться [Мавка відхиляється від берези (Я. Укр.)\ Полум'я відхилиться з хати на сіни (Сл. Тр.); Алла Михайлівна відхилилась так раптово, що мало не штовхнула мене з тротуару (Л. Укр.)]; 2) перен. (переходить к другому) отклоняться, отклониться, уклоняться, уклониться, отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться; (о мыслях, внимании и т. п.) отвлекаться, отвлечься; (становиться более чуждым) отдаляться, отдалиться [Одначе товариші його не любили и одхилялись од його, хоч він і причіплювався до других (Н.-Лев.)]; 3) (о двери, окне и т. п.^открываться, открыться; (немного) приоткрываться, приоткрыться [Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері (Коцюб.)]', 4) страд, а. (несоверш.) отклоняться; уклоняться; отводиться; отстраняться,;; отвлекаться; отклоняться, отвергаться; опровергаться; открываться*^ приоткрываться; ср. відхилити 1—4. відхитнути, -ну, -нёш разг. 1) отшатнуть; разг. откачнуть [— А чи ви,"* дівчино, не Оксана? — Дівчину аж назад одхитнуло (Вас.)]', 2) (отвратить) перенк отшатнуть; і безл. откачнуть. ^відхитнутися, -ніся, -нётся 1) отшатнуться; откачнуться [Аркадій Петрович аж одхрт- нувся (Коцюб.)]', 2) перён. отшатнуться; (отдалиться) откачнуться. Ср. відхитнути 1—2. відхід*1, -хбду (действие) отход; (удаление откуда -~ ещё) ухбд; (поезда, парохода и т. п. — еще) отправление, отбытие [Під час відходу демобілізованої армії з фронту імперіалістичної війни батарею покинули (Смол.); По відході ефенді всім стало легше (Коцюб.); Наближався час відходу автобуса (Трубл.)]; н а ~хбді (при обозначении времени) при отхбде, на отхбде, уходя [Довго й лицар слухав пісню, Далі мовив на відході (Л. Укр,)]. "*** відхід2, -ходу (убыль; отработанный материал) отхбд; ~х6ди техн. отхбды [3 відходів виробництва цих цехів буде вироблятись фруктовий оцет (Рад. Укр.% 1946, НІ)]. відхідливий отхбдчивый [Він хоч сердитий, та відхідливий (Барв.)]. відхідливість, -вості отхбдчивость. відхідна, -нбї сущ. церк. отхбдная. відхідник анат. заднепрохбдное отверстие, задний прохбд. відхідниковий анат. заднепрохбдный; ~вий отвір заднепрохбдное отверстие. відхідок, -дка вульг. отхбжее место. відхлань; -ні бездна, прбпасть [І тиша, яквід- хлань, роззявила рота (Дмитр.)]. відхлебтувати, -бтую, -бтуеш, відхлебтати, -лебчу, -лёбчеш отхлёбывать, отхлебать, отхлебнуть. відхлинути, -ну, -неш 1) отхлынуть [Кров шугнула до голови й нараз відхлинула (Козач.)]; 2) безл. обл. отлечь [Я вхопилась за серце. А бабуся з<-за спини каже: «Може то й не вона..». Мені наче одхлинуло (Барв.)]. - *> відхлинути, -ну, -нёш и відхлинутися, -нуся, -нёшся разг. передохнуть (при плаче); откашляться (закашлявшись или поперхнувшись) [За слізьми не одхлине (Барв.); Як заб'є [кашель], — одхлинутись не можна (Сл, Гр.)]. відхлюпувати, -пую, -пуеш, відхлюпнути, -ну, -неш отплёскивать, отплеснуть. відхляпати, "паю, -паеш разг. отшлёпать. в і дхль дотувати, -стую, *стувш, відхльбстати, -стаю, -стаєш отхлёстывать, отхлестать. відходжати, -дакаю, -дж&вш уст. отходить. відхбджуватп, -джую, -дякуєш, відходити, -ходжу, -хбдиш ра"г. 1) (вылечивать) отхаживать, отходить [Нехац один нетяга .. спочине та наболіле тіло і душу одходить (Вовч.)]; 2) (только соверш,: утомить ходьбой) отходить [От, три козак Савлук ходив, ходив-— і набрів оцей низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Вовч.); Відходила я свої ніженьки (рл. Гр.)]; 3) (только соверш.: кончить ходить, перестать ходить) отходить [Я вже відходив своє (Сл. Гр.)]. відх6джуватисЯ| -джуюся, -джуешся отхаживаться. "відхбди, -дів техн. *хм. відхід8. відхбдити, -джу,-дига, відійти, -дійду,-дійдеш 1) отходить, отойти; (о боли* превращаться) отлегать, отлечь; (отдаляться от чего, избегать чего) отстраняться, отстраниться [Л у- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)