Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 264 від відчалювати, -лиш, -лювш, відчалити, -лю, -лиш 1) отваливать, отвалить, отчаливать, отчалить [Ми відчалюємо, коли вже починає світати (перекл. з В. Некрасова); Через півгодини навантажений порон відчалив від берега (перекл. э Короленка)]; 2) (отвязывать) мор. отчаливать, отчалить. відчалюватися, -лююся, -лювшся, відчалити ся, -люся, -лишся мор. отчаливаться, отчалиться. відчастувати, -стую, -стуєш разг. отпбтчевать. відчахнути, -ну, -неш отломать, отломить, отрывать, оторвать [Напивсь, за гілочку смикнув.. І зараз гілку одчахнув (Котл.); На залізничному мосту автобус, наскочив на селянську підводу і відчахнув від воза заднє колесо (Панч)]. відчахнутися, -нуся, -нёш ся 1) отломаться, отломиться, отрываться, оторваться [От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась (Харък.—^ Сл. Г р.)]; 2) перен. отделяться, отделиться [Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя (Н.-Вол. у. —Сл. Гр,)]. відчебучити, -чу, -чиш фам. отмочить. відчеканювати, -нюю, -нюєш, відчеканити, -ню, -ниш отчеканивать, отчеканить. відчеканюватися, -нююся, -пювшся отчеканиваться. відчепити см. відчіплювати. відчепитися см, відчіплюватися. відчеплений отцепленный. відчеплення отцепка. відчергувати, -гую, -гуеш отдежурить. відчбркувати, -кую, -куєш, відчеркнути, -ну, •неш отчёркивать, отчеркнуть. відчеркуватися, -куюся, -куєшся отчёркиваться. відчерпувати, -пую, -пуєш, відчерпати, -паю, -пйєш и відчеран^ти. -ну, -неш отчерпывать, отчерпать, отчерпнуть. відчерпуватися, -пуюся, -пуєшся отчерпываться. відчерчувати, -чую, -чуєш, відчертйти, -черчу, -чертиш отчерчивать, отчертить. відчерчуватися,-чуюся,-чуешся отчерчиваться. відчесати см. відчісувати. відчесатися см. відчісуватися. відчикрнасувати, -жую, -жуєш, відчикрижити, *-жу, -жиш разе, отхватывать, отхватить; (соверш.) фам. отчекрыжить [Піджак великий, і його володареві довелося ножицями відчикрижити зайве на рукавах (Шиян)]. відчинений открытый; отвбренный [У відчинене вікно влетів якийсь нічний волохатий метелик (Донч.)]; при ~них дверях при открытых дверях. Ср. відчинити. відчинити см. відчиняти. відчинитися см. відчинитися. відчинити, -н^ю, -ниєш, відчинити, -чиню, -чиниш открывать, открыть; (дверь, окно и т. п.—ещё) отворять, отворить [Поспішає до хати, стукає в двері, мати відчиняє, не виходячи^. Укр.)\ На волю Мені ти двері одчинив (Ше8ч.)\ Я на самоті чемоданчика того відчинив, а там самі тільки книги (Верш.)]; трохи ~ти немного, открывать, немнбго открыть, приоткрывать, приоткрыть; немного отворять, немнбго отворить, приотворять, приотворить. відчинитися, -нйюся, -няєшся, відчинитися, -чинюся, -чинишся открываться, открыться; отворяться, отвориться [Двері тихенько відчиняються, спасибі, й не риплять (Квітка)] На мить одчинився тайник,, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.); Десь в глибині коридора відчинились двері (Гонч.)]; т р 6 х и ~тися немнбго открываться, немнбго открыться, приоткрываться, приоткрыться; немнбго отворяться, немнбго отвориться, приотворяться, приотвориться. Ср. відчинити. відчислення отчисление. відчислити см. відчислити. відчислитися см. відчислитися. відчислення отчисление. відчислити, -ляю, -л?єш, відчислити, -лю, -лиш отчислять, отчислить. відчислитися, -ляюся, -лаєшся, відчислитися, ^яюся, -лишся отчисляться, отчислиться. відчистити см. відчищати. відчиститися см. відчищатися. відчйстка отчйстка. відчит, -ту обл. доклад [Одного разу мала одна дама відчит в однім зібранню (Коб.)]. відчитати см. відчитувати. відчитатися см. відчитуватися. відчитувати, -чйтую, -читуєш, відчитати, -читйю, -читбєш отчитывать, отчитать. відчитуватися, -чйтуюся, -чйтуєшся, відчитатися, -читаюся, -читйешся 1) (давать отчёт кому-нибудь) редк. отчитываться, отчитаться; 2) страд, з. (несоверш.) отчитываться; ср. відчитувати. відчищання отчистка. відчищати, -щйю, -щ&єш, відчистити, -чищу, -чйстиш отчищать, отчистить. відчищатися, -щйюея, -щйєшся, відчиститися, -чйщуся, -чистишся отчищаться, отчиститься, с відчіплювання отцепка. відчіплювати, -люю, -люєш и відчіпляти, -лаю, -ляеш, відчепити, -чеплю, -чёпиш отцеплять, отцепить [Одчіплювала не одну торбинку з сволока і там усе перебирала (Барв.); І відчепила свій фартух І зав'язала очі (Руд.)]. відчіплюватися, -лююся, -люєшся и відчіплятися, -ляюся, -ляєшея, відчепитися, -че- плгося, -чепишся 1) отцепляться, отцепиться; 2) (переставать надоедать, перестать приставать 7с кому) фам. отцепляться, отцепиться, отвязываться, отвязаться; вчепись! разе. фам. отстань!, отвяжись! [—Та відчепися ти від мене, — мовив Іван (Фр.)]'у 3) страд, а. (несоверш.) отцепляться. відчіплювач спец. отцепщик. відчіплювачка спец. отцёпщица. відчіпляти см. відчіплювати. відчіплятися см. відчіплюватися. відчіпне 1) прил. см. відчіпний; 2) (род. відчіп- нбго) сущ. разг. уст. отступное [Іноді й одчіпного старий дає, щоб збутися напасті (Баре.)]. відчіпний отцепнбй. відчісувати, -сую, -суєш, відчесати, -чешу, -чешеш 1) отчёсывать, отчесать; 2) (от- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)