Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

ПІД
266
від .
відшарувати 1 см.- відшаровувати і.
відшарувати, 2 см, відшаровувати 2,
відшаруватися см. відшаровуватися1,
в і діл впнути, -ну, -нёш разг. шепнуть в ответ
[—* ,Ей, де!—— відшепнула та. презирливо
ІД. Упр.)].
відшептати см. відшіптувати. 4г"*ч>$
зідшиб : н а ~бі разгл на отшйбо. [На одшибі
од села було ігрище, челядь гомоніла,
співала (Вовн.); Далі на одшибі жили
Кожушки, старі одинокі люди (Вовч.)].
-відшибати, -баю, —^ёвш^ відшйбти, -шибу,
--шибёш обл. отшиб&гь, отшибить, отбивать,
отбить [Та в коморі й горобцеві крила від-
шибеш (Руд.)].
-відшивання 1) строит.і горн, отшйвка; 2) от-
шивбние, Ср*. відшивати 1—2,
«відшивати, -вйю, -вйвш, відшити, -шию,
-шиєш 1) (снимать обшивку) строит,
отшивать, отшить; 2) (отстранять, прогонять)
фам. отшив&ть, отшить; 3) (только соверш.:
кончить шить) отшить; 4) отрабатывать
г шитьём, отраббтать шитьём [Сестро моя,
сестро, де ти чоїх) брала? Чи ти
осиливала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.)].
.відшиватися, -в&юся, -вйешся, відшитися,
•шиюся, -шиєшся 1) (отрываться)
отшиваться, отшиться; 2) отшиваться, отшиться;
3) отшиться. Ср. відшивати 2—3; 4) страд.
а. (несоверш.) отшиваться; ртшивЗться; от-
г раомываться шитьём; ср. відшивати і—2, 4.
відшйвва строит., горн, отшивка.-
відшити см. відшивати.
відшитися см. відшиватися.
відшіптувати, -птую, -птуеш, відшептати,
** -шепчу, -шепчеш фольк. уст. заговаривать,
* заговорить [Умів і трясцю відшептати
(Котл.)].
відшкандибати, -б&ю, -б&вш разг. отойти
прихрамывая.
.Бідшкв&рити, -рю, -риш 1) (сделать
что-нибудь быстро, стремительно, хлестко) фам.
отж&рить, отколбть; 2) (поколотить) разг.
отхлестать, отодрать; 3) (о сале) оттопить.
відшкодівник, -ка возместитель.
відшкодівниця возместите л ьница*
відшкодовування возмещение.
відшкодовувати, -дОвую, -дОвуеш, відшкоду-
* вйти, -дую, -дуеш возмещать, возместить.
відшкодовуватися, -дОвуюся, -дОвуешся
возмещаться.
відшкодувальний возместительный,
.відшкодування возмещение.
.відшкодувати см. відшкодовувати,
відшкрябати см. відшкрябувати,
відшкрябатися см. відшкрябуватися,
відшкрябувати, -бую, -буеш, відшкрябати,
* -баю, -баєш отскребать, отскресгй.
відшкрябуватися, -буюся, -бувшся,
відшкрябатися, -баюся, -баешся отскребаться, от-
, скрестись.
відшліфований отшлифбванный.
відшліфОвка отшлифовка.
.відшліфовування отшлифовывание, отшли-
фбвка,
відшліфовувати, -фОвую, -фОвуеш,
відшліфувати, -фую, -фуеш отшлифбвывать,
отшлифовать.
відшліфовуватися, -фОвуюся, -фОвуешся,
відшліфуватися, -фуюся, -фуєшся отшлифбвы-
ваться^ отшлифоваться.
відшліфувати см. відшліфовувати.
відшліфуватися см. відшліфовуватися.
відшдьОпати, -паю, -павш (пройти по грязи',
надавать шлепков) разг. отшлёпать.
, відшмагати, -гйю, -гйеш разг. отстегать,
отхлестать, отдуть, выпороть» высечь» выдрать,
-отодрать, отхлбпать, отполосовать [Ось я
тебе як відшмагаю, так ти в мене знатимеш,
як балакати з гарною людиною (перекл.
з Гоголя)]*
відшмарувати, -рую, -руеш вульг. отстегбть,
випороть; см. также відшмагати [Я тебе
батогами одшмарую (Рудч.)].
відпщатувйти, -матую, -матуєш разг.
отхватить (резким движением); оторвать;
отрезать,
відшморгнути,-ну, -иёш развязать; распустить
[Онисн одшморгнула ремінця (Н.-Лев.)].
відшпандОрити, -рю, -риш фам. отшпандбрить.
відшпбрити, -рю, -риш фам. \) отдуть,
отхлестать; 2) (сделать быстро, бойко) отхватить.
відпшилйти см. відшпилювати.
відшпилитися см. відшпилюватися. *
відшпилювати, -люю, -лювш, відшпилити,
-пилю, -пйлиш отшпиливать, отшпилить,
откалывать, отколбть. «*
відшпилюватися, -лююся, ~лювшся,
відшпилитися, тпилюся, -пилишся отшпиливаться,
г отшпилиться, откалываться, отколбться.
відшпурляти, «лйю, -лябщ разг* отшвырять.
відшпурювати, -рюю, -рювш, відшпурнути,
-ну, -нёш разг. отшвьгривать, отшвырнуть.
відшпурюватися, -рююся, -рювшся разг.
отшвыриваться *
відштовхнути см. відштовхувати,
відштовхнутися см. відштовхуватися/ *
відштовхування отталкивание; отпихивание;
отд?вливание, Ср. відштовхувати. т
відштовхувати, -тОвхую, -тОвхуеш,
відштовхнути, -ну, -нёш отталкивать, оттолкнуть;
(отстранять, удалять пихая разг. — еще)
отпихивать, отпихнуть; (оттеснять $
сторону разг. —- еще) отдавливать, отдавить
[Нофретіс відштовхує його; —* Ну.,
відчепися) Я не маю часу (Л. Укр.)\ Височінь
г будинків у цьому місті відштовхнула небо
далі від землі, ніж будь-де (перекл. в
Горького)].
відштовхуватися, -тОвхуюся, -тОвхуешся,
відштовхнутися, -нуся, -нбшся 1)
отталкиваться, оттолкнуться; отпихиваться,
отпихнуться [Лижі шипіли в снігу Щоразу
відштовхуючись легкими бамбуковими
палицями, Ільєвський наче злітав у повітря
(Гонч,)]; 2) страда з^ (несоверш.)
отталкиваться; отпихиваться; отдавливаться. Ср.
відштовхувати.
відштовхуючий прил. отталкивающий.
відштукатурити, -рю, -риш отштукатурить.
відшукати см. відшукувати.
відшукатися см. відшукуватися.
відшукування отыскивание [У Мінську
створена спеціальна контора по відшукуванню
цього пінного матеріалу [мореного дуба]
(Рад. Укр., 1946, VII)].
відшукувати, -кую, -куєш, відшукати, -каю,
-кавш отыскивать, отыскать [Скільки для

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)