ПІД 266 від . відшарувати 1 см.- відшаровувати і. відшарувати, 2 см, відшаровувати 2, відшаруватися см. відшаровуватися1, в і діл впнути, -ну, -нёш разг. шепнуть в ответ [—* ,Ей, де!—— відшепнула та. презирливо ІД. Упр.)]. відшептати см. відшіптувати. 4г"*ч>$ зідшиб : н а ~бі разгл на отшйбо. [На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала (Вовн.); Далі на одшибі жили Кожушки, старі одинокі люди (Вовч.)]. -відшибати, -баю, —^ёвш^ відшйбти, -шибу, --шибёш обл. отшиб&гь, отшибить, отбивать, отбить [Та в коморі й горобцеві крила від- шибеш (Руд.)]. -відшивання 1) строит.і горн, отшйвка; 2) от- шивбние, Ср*. відшивати 1—2, «відшивати, -вйю, -вйвш, відшити, -шию, -шиєш 1) (снимать обшивку) строит, отшивать, отшить; 2) (отстранять, прогонять) фам. отшив&ть, отшить; 3) (только соверш.: кончить шить) отшить; 4) отрабатывать г шитьём, отраббтать шитьём [Сестро моя, сестро, де ти чоїх) брала? Чи ти осиливала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.)]. .відшиватися, -в&юся, -вйешся, відшитися, •шиюся, -шиєшся 1) (отрываться) отшиваться, отшиться; 2) отшиваться, отшиться; 3) отшиться. Ср. відшивати 2—3; 4) страд. а. (несоверш.) отшиваться; ртшивЗться; от- г раомываться шитьём; ср. відшивати і—2, 4. відшйвва строит., горн, отшивка.- відшити см. відшивати. відшитися см. відшиватися. відшіптувати, -птую, -птуеш, відшептати, ** -шепчу, -шепчеш фольк. уст. заговаривать, * заговорить [Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. відшкандибати, -б&ю, -б&вш разг. отойти прихрамывая. .Бідшкв&рити, -рю, -риш 1) (сделать что-нибудь быстро, стремительно, хлестко) фам. отж&рить, отколбть; 2) (поколотить) разг. отхлестать, отодрать; 3) (о сале) оттопить. відшкодівник, -ка возместитель. відшкодівниця возместите л ьница* відшкодовування возмещение. відшкодовувати, -дОвую, -дОвуеш, відшкоду- * вйти, -дую, -дуеш возмещать, возместить. відшкодовуватися, -дОвуюся, -дОвуешся возмещаться. відшкодувальний возместительный, .відшкодування возмещение. .відшкодувати см. відшкодовувати, відшкрябати см. відшкрябувати, відшкрябатися см. відшкрябуватися, відшкрябувати, -бую, -буеш, відшкрябати, * -баю, -баєш отскребать, отскресгй. відшкрябуватися, -буюся, -бувшся, відшкрябатися, -баюся, -баешся отскребаться, от- , скрестись. відшліфований отшлифбванный. відшліфОвка отшлифовка. .відшліфовування отшлифовывание, отшли- фбвка, відшліфовувати, -фОвую, -фОвуеш, відшліфувати, -фую, -фуеш отшлифбвывать, отшлифовать. відшліфовуватися, -фОвуюся, -фОвуешся, відшліфуватися, -фуюся, -фуєшся отшлифбвы- ваться^ отшлифоваться. відшліфувати см. відшліфовувати. відшліфуватися см. відшліфовуватися. відшдьОпати, -паю, -павш (пройти по грязи', надавать шлепков) разг. отшлёпать. , відшмагати, -гйю, -гйеш разг. отстегать, отхлестать, отдуть, выпороть» высечь» выдрать, -отодрать, отхлбпать, отполосовать [Ось я тебе як відшмагаю, так ти в мене знатимеш, як балакати з гарною людиною (перекл. з Гоголя)]* відшмарувати, -рую, -руеш вульг. отстегбть, випороть; см. также відшмагати [Я тебе батогами одшмарую (Рудч.)]. відпщатувйти, -матую, -матуєш разг. отхватить (резким движением); оторвать; отрезать, відшморгнути,-ну, -иёш развязать; распустить [Онисн одшморгнула ремінця (Н.-Лев.)]. відшпандОрити, -рю, -риш фам. отшпандбрить. відшпбрити, -рю, -риш фам. \) отдуть, отхлестать; 2) (сделать быстро, бойко) отхватить. відпшилйти см. відшпилювати. відшпилитися см. відшпилюватися. * відшпилювати, -люю, -лювш, відшпилити, -пилю, -пйлиш отшпиливать, отшпилить, откалывать, отколбть. «* відшпилюватися, -лююся, ~лювшся, відшпилитися, тпилюся, -пилишся отшпиливаться, г отшпилиться, откалываться, отколбться. відшпурляти, «лйю, -лябщ разг* отшвырять. відшпурювати, -рюю, -рювш, відшпурнути, -ну, -нёш разг. отшвьгривать, отшвырнуть. відшпурюватися, -рююся, -рювшся разг. отшвыриваться * відштовхнути см. відштовхувати, відштовхнутися см. відштовхуватися/ * відштовхування отталкивание; отпихивание; отд?вливание, Ср. відштовхувати. т відштовхувати, -тОвхую, -тОвхуеш, відштовхнути, -ну, -нёш отталкивать, оттолкнуть; (отстранять, удалять пихая разг. — еще) отпихивать, отпихнуть; (оттеснять $ сторону разг. —- еще) отдавливать, отдавить [Нофретіс відштовхує його; —* Ну., відчепися) Я не маю часу (Л. Укр.)\ Височінь г будинків у цьому місті відштовхнула небо далі від землі, ніж будь-де (перекл. в Горького)]. відштовхуватися, -тОвхуюся, -тОвхуешся, відштовхнутися, -нуся, -нбшся 1) отталкиваться, оттолкнуться; отпихиваться, отпихнуться [Лижі шипіли в снігу Щоразу відштовхуючись легкими бамбуковими палицями, Ільєвський наче злітав у повітря (Гонч,)]; 2) страда з^ (несоверш.) отталкиваться; отпихиваться; отдавливаться. Ср. відштовхувати. відштовхуючий прил. отталкивающий. відштукатурити, -рю, -риш отштукатурить. відшукати см. відшукувати. відшукатися см. відшукуватися. відшукування отыскивание [У Мінську створена спеціальна контора по відшукуванню цього пінного матеріалу [мореного дуба] (Рад. Укр., 1946, VII)]. відшукувати, -кую, -куєш, відшукати, -каю, -кавш отыскивать, отыскать [Скільки для
|