Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 267 пас відшукали доріг Сталінські теплі задумані очі! (Мал.)]. відшукуватися, -куюся, -куєшся, відшукатися, -кйюся, -каєшся отыскиваться, отыскать ся [І недавно лиш, нарешті, відшукався хлопця слід [Мас.)]. відшуміти, -млю, -мйш отшуметь [Дощ одшу- мів (Рил.)]. відшумувйти, -мую, -муєш отбродйть; перестать пениться [Відшумували білим шумом переповнені келехи садів (Гонч.)]. відщебетйти, -бечу, -бёчеш окончить щебетать, перестать щебетать. відщебнути см. відщібати. відщебнутися сч. відщібйтися. відщепенець, -нця отщопёнеп [Хто не вважає їх за відщепенців роду людського? (перекл. 8 Пушкіна)]. відщепенка отщепенка. відщепенство отщепенство. відщепити см. відщеплювати. відщеплення отщепление. відщеплювання отщепление. відщеплювати, -люю, -люєш и відщепляти, -ляю, -ляєш, відщепити, -щеплю, -щепиш отщеплять, отщепить. відщеплюватися, -лююся, -люєшся и відщеплятися, -ляюся, -ляєшся отщепляться. відщепляти см. відщеплювати. відщеплятися см. відщеплюватися. відщепнути см. відщіпати. відщепнутий отпертый. відщепнутися см. відщіпйтися. відщипувати, -пую, -пуеш и відщипйти, -пйю, -п&єш, відщипнути, -ну, -нёш отщипывать, отщипать, отщипнуть; разг. ущипывать, ущипнуть. відщипуватися, -пуюся, -пуєшся отщипываться; ущипываться. Ср. відщипувати. відщібйтн, -баю, -баєш, відщебнути, -щебну, -щёбнеш обл. отстёгивать, отстегнуть [Сусід мій .. одщібає комірчик, бо йому душно (Коцюб.)]. відщібаїися, -бйюся, -бается, відщебнутися, -щебнуся, -щебнешся обл. отстегиьаіься, отстегнуться. відщіпати, -паю, -пйєш, відщепнути, -щепну, -щёпнеш отпирать, отпереть; разг. отщёлкивать, отщёлкнуть. відщіпатися, -пйюся, -пбєшся, відщепнутися, -щепніся, -шепнешся отпираться, отпереться [—Та відщепни двері! — Коли жне відщіпаються — защіпка туго (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. відьма миф.у бран. ведьма; (перен. — ещё) яга; (бран. — ещё) карга, мегера, хрычовка, чортова перечница [Звичайно, вовкулаки — це химера, Відьми — брехня. Не вірю й я брехні (Рил.)]; стара ~ма бран. ст&рая ведьма, старая карга. відьмак, -ка миф. колдун; обл. ведьмак [Ти стеж за цими відьмаками (перекл. з Горького); Який з нього чарівник? Відьмак старий (Риб.)]. » відьмити, -млю, -миш и відьмувати, -мую, -муеш миф. уст. колдовать [Параска плеще громаді, що я відьмила (Н.-Лев.)]. відьбмство миф. уст. колдовствб, ведовство відьомський миф. уст. колдовской, вёдьмов- ский, ведьмовской [її страшне, жовте, відьомське обличчя зразу стало добрішим (Коцюб.)]. віер, *ра редк. веер [Вона подала покласти вієр — і три душі кинулись до тієї штуки (Я -Лев.)]. віжечки, -чок ласк, от віжки [Та й пішли обоє; І відерце, і віжечки Понесли з собою (Шевч.)]. віжка вожжа; ~~ки (мн. ч.) вожжи [Коні, видно відчувши, що віжки попалися в міцні руки, підняли голови лебедями (Гонч.)]; підібрати ~кп подобрать вбжжи; попускати ^ки перен. отпускать вожжи, давить вблю [Він таки добре держав Олесю в руках і не попускав віжок (Н.-Лев.)]. віз 1 (род. воза) 1) телега, повбзка; (с кладью, количество клади и перен.) воз [У той же строк закінчити ремонт старих і виготовити нові вози (Пост XVI Плен. ЦК КП(б)У)\ Хто мастить, тому віз не скрипить (ІІом.)]\ п'я те кблесо до вбза погов. с боку припёка; последняя (пятая) спица в колесе; треба, як п'ятого колеса до вбза погов. нужно, как мёртвому кадило; у ньбго цьогб добра* й на віз не забереш разг. у негб этого добра хоть отбавляй; 2) (род карточной игры) свой козыри; О підвезти воза кому перен. разг. подложить свинью кому. віз 2 (род. воза) ихт. шип. Віз 8 (род. Вбза) астр. Большая Медведица [Глянув на зорі, аж Віз уже докочується* геть-геть (Квітка)]; Великий Віз Большая Медведица; Малий Віз Малая Медведица. віза вйза [Всі троє мали лише проїзні візи (Собко)]. візаві нар., нескл. сущ. м. и ж. р. визави. візантиніст византинист. візантиністка визаптинйстка. візантинознавство византиноведение. візантієць, -тійця ист. византиец. візантійський византийский. Візантія ист. Византия. візерунковий узбрчатый [Підійшла до вікна. Візерункові грати між подвіййими рамами ніби вперше побачила (Ле)]. візерунок, -нка узор, узбрчатый рисунок [Візерунками з квітками Кругом листочки обледу (Шевч.)\ Густий мороз заквітчав шибки візерунками і крізь них нічого ье видно (Шиян)]. візерунчастий 1) узбрчатый [Асфальтова дорога проходила поруч візерунчастих ґраток (Собко)]; 2) текст, рисунчатый. візвр1, -ра техн. визир [Візири в них [в лінійках] зроблені з органічного скла, яке не б'ється (Прол. пр., 1938, І)]. візі»р2, -ра (о должностном лице) визйрь [Поважний і суворий сидить візир (Риб.)]. візирний тахн. визирный. візит, -ту, обл. візита, -ти визйт [Віп особливо старанно готувався до цього візиту (Собко); Аж ось раз якось увечір, уже по вечірній візиті, .. несподівано чуємо кроки ключника (Фр.)]; зробити ~т сделать визйт, нанести визйт. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)