Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вій 269 пік військовослужбовець, -вця военнослужащий [Всі інші військовослужбовці вносяться в сниски виборців за місцем мешкання G7о- ло»\с. про вибори)]. вііїськовотехнічпий воєнноїехнйческий. Бійськсан>пр, -ру (Військбво-сані- тарне управління) Военсанупр (Военно-санитарное управление). військсекц'я 'в і и с ь к 6 в а с о к ц і я) воен- секция (воєнная секция). військспец (військовий спеціаліст) военспец (военный специалист). військтехнік (військовий технік) воентехник (военный техник). війт ист. войт [Добрались до села. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а папера в мене нема (Барв.)]. війчастий доол. ресничатыи, реснитчатый, ресничный; ~те тіло анат. ресничное тело. війч&сті, -тих сущ. зоол. ресничные. війй (род. віййг) дышло (у воловьего воза) [Під повіткою в сутінях на війї біля воза сиділо двоє (Головко); Кайдаш скочив з війя, побіг за волами, спиняв їх (Н.-Лев.)]. вік1, -ку 1) век, столетие [Ім'я Леніна, його діла і вчення переживуть віки й тисячоліття (Біогр. Леніна)]; ц є було в XX віці это было в XX веке (столетии); 2) век, жизнь [Вік прожить — не поле перейти (Ном.); Батько кінчає свій вік, а син починає (Коцюб.)]\ ~ку собі вкоротити наложить на себя руки; збавити ^ку (кому) лишить жизни (кого), убить (кого) {—Гей,—кричить він,—обережно, Віку збавите людині (Л. Укр.)]; поки й ^ку разг. до смерти; ~к вікувати, ^к звікувати рагг. век вековать, век прожить [її тягло додому в Вільша- ницю, де вона свій вік звікувала (Н -Лев.)]; довгий /-~к долголетие; уст. долгоденствие; 3) (эпоха, период времени) век [Історія розвитку озброєння людини — від кам'яного віку і до наших днів показана на виставці (Прол. пр., 1937, XII); У дитячі любі роки.. Я любила вік лицарства (Л. Укр.)]', ~к просвіщений ист. век просвещения; середні ^~кй средние века; 4) (долгое время) разг. век, вечность [Тому сидіти доведеться, Гляди — і цілий може вік (Котл.)]; 5) (период, степень в росте, развитии каждого человека) возраст; лета [— В революційний рух, — говорить Сталін, — я вступив з 15-літнього віку, коли я зв'язався з підпільними групами російських марксистів (Біогр. Сталіна)', З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу (Вовч.); Микола Остров- ський — любимий письменник всіх, незалежно від віку і професії (Ком., 1938, XII)]; в р 6 з ц в і т і ^ку в расцвете (во цвете) лет; разг. в [пблном, самом] соку; доходити, дійти [до зрілого] ^ку приходить, прийій в возраст (в лета); з а ^ком (в каком отношении) по вбзрасту; (как определение) возрастной, вбзрастный; ценз за ^ком возрастной (вбзрастный) ценз; на схилі ^ку па склоне лет (жизни, дней), на закате дней, под старость; поважний /^к почтенный (солидный) возраст; різного ^ку разного возраста; разновозрастный; середнього ~ку средних лет; ценз щодо ~ку возрастной (вбзрастный) ценз. вік 2 нар. 1) век, вечно [Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною (Л. Укр.)]; 2) (при отрицании «не») век, ввек, никогда [Раз добром налите серце Вік не прохолоне (Шевч.)]. вікарій церк. викарий. вікарний церк. викарный. Вікбнтій Викёнтий. віїсінг ист. викинг. вікнина оконное отверстие, отверстие для окна. вікнб 1) окно [В одчинені вікна й двері.. так і тислась ясна блакить моря (Коцюб.); Л у- к а ш: Я тут було в драговині загруз, натрапив на вікно (Л. Укр.); В невеликих просвітах між хмарами, так званих «вікнах», екіиаж проводить спостереження (Ком.9 1939, VII)]; 2) (сундука, бадьи и т. п.) обл. крышка [Дід кинувся до скрині, одчинив вікно, викинув з скрині., жупан (Н.-Лев.)]. віко 1) веко; ^леа (мн. ч.) веки; уст. вежды [Віка були спущені на очі (Н.-Лев.)]; 2) (сундука, бадьи, гроба и т. п.) крышка [Юрій одкрив віко труни (Собко); Одімкну- ла скриню, підняла віко (Янов.)]. віковьй 1) вековой; (нескончаемый, всегдашний уст. — ещё) вековечный [Нема сумніву, що без політики колективізації ми не змогли б покінчити за такий короткий строк з віковою відсталістю нашого сільського господарства (Сталін); Далі — став підковою огинає віковий парк (Головко)]; 2) (определяемый по возрасту, обусловленный возрастом) возрастной, вбзрастный; ^вйй ценз возрастной (вбзрастный) ценз. віковічний уст. вековечный, вечный [Того самого року віковічні кріпацькі кайдани розбилися (Мирн.)]. віковічнити, -вю, -ниш обл. увековечивать [ . і свій хист у мармурі, в піснях Віковічнити хочуть (Фр.)] віковічно нар. уст. вековечно, вечно. вікодавній поэз. древний; старинный [Попід склепінням вікодавніх брам Пройди в мовчанні (Бажан); Бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас.)]. віконечко уменыи., ласк, окошечко [Гля- пе ясне сонечко В весняне віконечко (Гл.)]. віконний оконный [Організувати роздрібну торгівлю лісоматеріалами, залізом, цвяхами, пеглою, віконним склом (Зак гіят. план)]; ^-па рама оконная рама, оконный переплот, оконница. вікбнник спец, окбншик. вікбнниця стайня, ставень [Вікна будинку щільно зачинені віконницями (Козач.)]. віконничний ставенный віконця собир. редк. окна. віконт викбнт. віконтеса виконтесса. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)