Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вів 270 віл вІЕбіще уменыи., ласк, окбнце, окбшко [Глянула я у віконце— І не впізнала села ч (Мур*)]', і в нііше —це засяє (засвітить) с б н ц є погов. будет и на нашей улице праздник. вікопомний книжн. достопамятный; церк., ирон. приснопамятный [Ці величні вікопомні дні — мов лункі салюти перемоги (Тер,)]. вікопбмність, -ності книжн. достопамятность. Віктор? -ра Виктор. вікторина викторина. Вікторія Виктория. віктбрія сад. виктбрия; —рія р ё г і я бот. виктбрия рёгия. * вікувати, -кую, -куєш уст. жить} (о неживых предметах} быть (существовать^ лежать и т. п.) век& [Лучче мені/умерти,, як без неї вікувати! (Вовч.); В світ дорогу, в світ • дорогу! Де вікує сніг на кризі, Де земля в зеленій ризі (Метл.)]; в і к —вати разе. век вековать [Лучче в морі потопати і піну ковтати, ніж із нелюбим вік вікувати (Варе.)]. * від (род. вода) вол [Ледве рухались воли / (Тер.)]'» Для милого друга і вола з її л у г а посл. для милого дружка, и серёжка из ушка; що написано пером, тогб не виволочеш вол 6м поел, что написано пером, тогб не вырубишь топорбм. віл а миф. вила [Я ж недарма віла-чарівниця, Вмію гоїть всі юнацькі рани (Л. Укр.)]. відав ёт, -ту вилайет. віденський ист. вйленский; см. вільнюський. вілла вйлла [В двері вілли .. подзвонила молода людина (Гал.)], вілляти см. уливати, увілляти- віллятися см. уливатися, увіллятися. вільга редк. влага [Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Риб.)]. вільгий редк. влажный; сырбй. «, вільгість, -гості редк. влажность; сырость [Пахне сирою глиною, вільгістю (Козач.)]. вільго предик, редк. влажно; сыро. вільгбта1 редк. влага [Ольга затрималась біля вікна, вбираючи в себе вільготу осінньої ночі (Смол.)]. вільгбта 8 уст. вольгбтность; привблье; льгбта [Я тобі покажу вільготу, коли так (Тоб.)]. Ср. вільготнийа 1. вільгбтний 1 редк влажный [3 лісу несе вільготною прохолодою (Козач.); Осінь холодная, осінь вільготна,. (Л. Укр.)]. вільгбтний % уст, 1) вольготный (разг.); (свободный — ещё) привбльный; (отступающий от общих правил) льгбтный; 2) (род. віль- гбтного) сущ. воен. льгбтный [Мені писав дядько Панас» що я вільготний (Тоб.)]. вільгбтво1 предик, редк. влажно; сыро [В хаті було сильно вільготно (Чуб.)]. вільгбтно а нар. уст. вольгбтно (разг.); при- вбльно [Легко, вільготно живеться радянській людині (Ком., 1940% /)]Ср^ивільгбтний' 1. Вільна ист. Бильна; см. Вільпюс. вільна 1) прил. см, вільний; 2) (род. вільної) сущ. ист. вольная. і вільний 1) прил. свободный; (независимый* невынужденный уст. — ещё) вбльный; (лёгкий, быстрый—о чтении% игре, письме и т. п.— ещё) беглый; (не имеющий преград — ещё) беспрепятственный; (не тесный — об обуви, одежде и т+ п. —• ещё) простбрный; (не плотный, не тугой — ещё) слабый; (не используемый, имеющийся в. избытке -— ещё) лишний; (в значении сказуемого-*— имеющий право распоряжаться — ещё) властен, воден; (незапрещённый уст. — ещё) невозбранный; (привольный разг. —-ещё) вольгбтный [«Не може бути вільним народ, який пригноблює чужі народи», так говорили найви- датніші представники послідовної демо; . кратії XIX століття, Маркс і Енгельс (Ленін); Живи, Україно, прекрасна і сильна, — В Радянськім Союзі ти щастя знайшла. Між рівними рівна, між вільними вільна, Під сонцем свободи, як цвіт, розцвіла (Гімн Української РСР)\ Лечу, мов вільна-вільна птиця, (перекл. в Лєрмонтова); Ось і ті високості, на які здійнятись може вільний дуг людський (Коцюб.); Погляди його були свіжі, навіть вільні, ліберальні й поступові (Н.~Лев.); —Мені доручено,— додав він,— обдивитися лоєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (Коцюб.); Користувався з кожної вільної хвилини (Коцюб,); Спитав місця вільного, показали йому повз стіну (Тесл.); — Нема у нас віль- К ної кімнати! — одрубала вона (Вас); Ца- род проти панів повстав і вільним став (Полтавщина)]; —ні д н і своббдные дни; —ний від ч 6 г о своббдный от чегб; (такой, кому или чему нельзя приписать чего-нибудь — ещё) чуждый чего; ^ний костюм своббдный (простбрный) костюм; —не колесо своббдное колесб; —ний п о- л і т ав. своббдный полёт; —на праця своббдный труд; — нвй слухач вольнослушатель; —на слухачка вольнослушательница; —ний стиль спорт* вбльный стиль; —не тіло мех. своббдное тело; вхід ^ний вход своббден; вхід не —ний вход воспрещён [Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати > тут вхід не вільний (Коцюб,)]; н а > —ному повітрі на вбльном воздухе; на открытом вбздухе; надто .—нвй (развязный) слишком своббдный, непринуждённый; 2) (род. вільного) сущ. вольный. вільність, -ності 1) вбльность, своббда; (лёгкость, быстрота —- о чтении, игре и т. п. — ещё) беглость; *^ть м о^р і в полит, своббда морей і *—'Ності (лен ч,) ист. вбльности; —ть в і д— ч 6 г о (отсутствие чего) своббда от чегб; чуждость чегб; 2) (отступление' от нормы; бесцеремонность) вбльность; (ре- же) своббда; —ть у повбдженні вбльность в обращении; надмірна —ть (развязность) >чрезмерная своббда, непринуждённость. вільно 1) нар. своббдно; вбльно; бегло; беспрепятственно; простбрно; слабо; невозбранно; вольготно [Його^думки., пливли вільно, як прозора течія (Коцюб,.); І Бачу здалека, — хвиля іскриста Грає вільно |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)