Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вір 273 вів даний 1; 2) (род. вірнопідданої) сущ. верноподданная. вірнопідданий до рев. 1) прил. верноподданный; 2) (род. вірнопідданого) сущ. верноподданный. вірнопідданський, вірнопідданчий дорев. верноподданнический. віровизнання церк. редк. вероисповедание. віровідступник церк. вероотступник. вір^ідстуиництво церк. вероотступничество. віровідступниця церк. вероотступница. віровідступницький церк. вероотступнический. віровчення вероучение. вірогідний достоверный [Тарасові повідомлено з вірогідних джерел, що .. (Вісті, 1938, І)]. вірогідність, -ності достоверность. вірогідно нар. достоверно. віролбмний вероломный; (не оправдывающий доверия — о человеке— ещё) неверный [Мирна праця радянських людей була перервана віроломним нападом на СРСР фашистської Німеччини (Маленков. Звітна допов. XIX з. партії)]; ~пий друг вероломный (неверный) друг. віроломність, -ності веролбмность, вероломство; неверность. Ср. віролбмпий. віроломно нар. вероломно. віроломство вероломство; неверность. Ср. віро- лбмний. віросповідання церк. вероисповедание, исповедание. віросповідний церк. вероисповедный. віротерпимий веротерпимый. віротерпимість, -мості веротерпимость. віртуальний научн. виртуальный. віртуоз виртуоз. віртуозний виртуозный [Сербии і Кульчицький проробили всю путь з віртуозною швидкістю і бездоганністю (Смол.)]. віртубзність, -ності виртуозность. віртубзно нар. виртуозно. вірування миф., рел. верование. вірувати, -рую, -руега 1) миф., рел. веровать; 2) (иметь уверенность) уст. веровать, верить [О, велетні, що запряглися в ярма. Щоб цілий світ од ярем увільнить! Я вірую, що йдете ви недарма (Рил.)]. вірулентний мед. вирулентный. вірулентність, -ності мед. вирулентность. вірус, -су мед., вет. вирус. вірусний мед., вет. вирусный. віруюча 1) прич., прил. сч. віруючий 1; 2) (род. віруючої) сущ. рел. верующая. віруючий 1) прич., прил. верующий; 2) (род. віруючого) сущ. рел. верующий. вірчий верительный; ~ча грамота дипл. верительная грамота; ~чий лист верительное письмо. вірш 1) (единица ритмизованной речи) лит. стих; роман у ^шах роман в стихах; 2) (произведение) стихотворение; рам. стих [До пушкінських віршів він вдавався завжди, коли треба було знайти душевну рівновагу (перекл. з Ажаєва)]; базграння ~шів прен. рифмоплётство; урочистий '—ш торжественное стихотворение; уст. (торжественное) песнопение. вір па 1) (силлабического строя) лит. вйрша; 2) уст. стихотворение; стих [Та вже нехай хоч розіпнуть, А я без вірші не улежу (Шевч.)]\ ер. вірш 2. віршик разг. уменьш. ласк, стишок, стихотвореньице; ~ки стишкй; презр. стишонки. віршпик уст. стихотворец [Латинський вірш- ник (ІІІевч.)]. віршбваний стихотворный [Рівно, мелодійно забриніла віршована мова (Вас.)]', ~па форма стихотворная форма. віршовий стихотвбрный; ~вий р 6 з м і р стихотворный размер; ~ва ф 6 р м а стихотворная форма. віршознавство лит. стиховедение. віршознавчий лит. стиховедческий. віршомаз прон. стихоплёт, виршеплёт, рифмоплёт, рифмач, стихокропатель, кропатель стихов [А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та и повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Шевч.)]. віршомазництво прен. стихоплётство, стихокропательство, кропательство стихов. віршописець, -сця редк. стихотворец; уст. виршепйсец [Пугикінський період відзначається надзвичайно великою кількістю вір- шописців-поетів (перекл. з Бєлінського)]. віршувальний стихотворный; ~на техніка стихотворная техника. віршувальник уст. стихотвбрец [Віршувальникам потрібен слухач (перекл. з Пушкіна)]. віршування стихосложение, стихотворство [Він любив і розумів хороших поетів. До того ж сам володів секретом віршування (Смол.)]; ні кчемне ~ня стихоплётство, стихокропательство, кропательство стихбв. віршувати, -гаую, -шусш сочинять стихи, писать стихи [А буду ховатись За валами, Та нищечком Буду віршувати (Шевч.)]. вір'я 1) (собир.) жерди; 2) (жердевая) изгородь [Од улиці скрізь понад вір'ям стриміли старі осокори й осики (Н.-Лев.)]. вірьовка верёвка [За хвилину він виліз по вірьовці на першу перекладку (перекл. з Л. Толстого)]. вірьовочка уменьш. верёвочка. вірьовочний, вірьовчаний верёвочный [Легенький вітер все гойдав вірьовчані петлі (Шиян)]. вїсень, -ні обл. бсень [Вже тоді вісень ішла, лист червонів, жовтів (Вовч.)]. вісім (род. восьми и в ісьмбх) восемь; ~м разів (раз) по шість восемь раз по шесть; мат. восемью шесть. вісімдесят (род. вісімдесяти и вісімдесятьох) восемьдесят. вісімдесятий восьмидесятый. вісімдесятилітній, вісімдесятирічний восьмидесятилетний. вісімка восьмёрка. вісімнадцятий восемнадцатый. вісімнадцять (род. вісімнадцяти и вісімнадцятьох) восемнадцать. вісімсот (род. восьмисбт) восемьсот. віск (род. воску) воск [Холодна втримливість, як віск, розтала (Л. Укр.)]\ гірський ~к мин. горный воск. віскі нескл. сущ. ср. р. виски. віскоза техн. вискоза. віскозин, -пу техн. вискозин. віскозний техн., текст, вискозный [Закінчу- 13—1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)