вГс 274 віт ються останні роботи на будівництві першої | черги віскозного комбінату (Прол. пр., 1938, І)]. віскрйвий обл. еульг. сопливый. в іскрив, *кй обл. вулъе. сопляк) сбпля [Молодець!.. Віскряк, а не молодець! (Мирн.)}. Вісла Висла. віслюк, -кй 1) осёл [Серед коней і волів блукали похмурі віслюки (Риб.)]; 2) бран. Осёл, ослятина. «& І 4вісмут, »»ту хим. висмут. І вісмутовий хим. висмутовый. І віснйй 1) редк. осевбй; 2) : ~нйй н і ж техн. обл. скббель [— А яких же струментів уживаєте? —Та яких би? Крім сокири і пилки, хіба теслиці, різця і ножа вісного (Фр.)]. , . , вісник 1) (посланец) вестник; ист. бирюч [Ми йдемо туди як посланці радянської влади, як посланці Сталіна, як вісники скорого визволення (Ковпак)]; 2) (журнал) вестник. вісниця вестница [її зустрічали мов вісницю остаточної перемоги (Шовк.)]. вісбн, -ну уст. виссбн. вісбпний уст. виссбнный. віспа бспа [Подзьобане віспою боррдате обличчя осміхалось (Коцюб.*)]! вітряна" ~па ветряная бспа; разг. ветрянка^щ є п й т и ~пу мед, прививать бспу; щеплення ~пи мед. оспопрививание, прививка бспы. віспина б спина. віспинка уменыи. бспинка; (рябинка) щербина. * І вісибваиий редк. ряббй, изрытыйі5спой [—Спробувати б ушкрябнути його писану пику, — • озвався січовик з вісповапим обличчям { віспощепильний мед. оспопрививальныи» І віспощепій, -пій мед. оспопрививатель. віспощепійка мед. оспопрививательница. віспощеплення мед. оспопрививание. віспуватий изрытый бспой, ряббй [Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (Фр.); Руді Цупкі уси, старанно голене віспувате обличчя .. (Вас.)]~ віспинйй бспенный. Віссарібн Виссарибн. віст карт, вист [Протягом того часу, що гості різались у віст, з'явилася на столі білуга (перекл. а Гоголя)]. вісті, -тбй 1) (период, издание) известия; 2) см. вість. вістка весть, известие [Я перестала про нього вістки мати (Ле)]\ подати ~ку про себе подать весть о себе [1 друг подав про себе вістку (Гич.)]. вістовець, -вцй вестовбй [У двір заїхав хтось із почетом чудним; За вістовця баран лобатий перед ним Дзвінками на рогах подзвонював (перекл% Рильського)]. вістовий і) прил. вестовбй; 2) (род^ вістовбго) сущ. вестовбй [3 штабу прислали вістового (перекл. а Фурманова)]. вістовик, -кй редк. вестовбй [Скоро прилетить вістовик від дідуся (Чуб.)]. вістовниця вестница [Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку (Мирн.)}. * вістонька, вісточка ласк, весточка [А старший син одказав спокійненько на цю вістоньку: — Добре, мамо (Вовч.); Листоноша чорноброва Носить вісточки-листц (Мал.)]. вістря остриё [Перед нею жорстока блискали тонкі вістря багнетів (перекл. а Горького); Багато разів Стальський спрямовував вістря своїх віршів проти ворогів партії і народу (Прол. пр., 1937, XI)]. вістувйти 1, -ст^ю, -сті'вш карт, вистовать. вістувйтиа, »стую, -стуеш обл. предвещать [Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.)]. вістун, *нй разг. вбстник [Вже від Чорного моря виривались на північ перші табуни вістунів-журавлів (Скляр)]. вістунка разг. вбстница [Вона тільки підвела очі на вістунку байдуже, не спитала її ні про що (Вовч.)]. вість, -ті весть, извбстие [Сталінські слова Гримлять, як клич, як вість про перемогу, Як звук сурми в рішучий час атак (Бажай); Розвідка приносила хороші вісті (Верш.)]; пропйсти без ~ті пропасть без вести. * і вісь (род. бсі) ось [.. віссю революційного руху в Росії за старих часів було аграрне питання (Сталін)]; земля рухається навкбло своєї бсі земля движется вокруг своей беи. віт: н і віту, ні привіту разг. ни ответа, ни привета. віта редк. ветка, ветвь; (обычно мн. ч.) віта ветки, ветви [Шуміла вітами стара кучерява , береза (Шиян)]„ віталізм, -му биол. витализм, Віталій Виталий. вітальний приветственный [Вітальні крики звідусюди стрічають нас, бо ми — весна (Сое.)]. вітальня гостиная [Вони сиділи у великій вітальні (Собко)]. вітамін, -ну хим. витамин* вітамін із бваний витаминизированный. вітамінізувйти, -зую, -зуеш витаминизировать. вітамінізувитися, -зуюся, -зуєшся витаминизироваться, ~* вітамінний хим. витаминный. вітамінбзний хим. витаминбзный. вітйпня 1) приветствие, привет; поздравление [Хай почує в Кремлі він вітань наших радісні крики (Сос<)ї Дорогим друзям з сонячної Грузії — орденоносному театру імені Руставелі ~ наше братське вітання! (Прол. пр., 1939, VII)]; 2) угощение, пбтче- вание [Аби празничок — у нас повно людей, і розмови, і вітання йде (Вовч.)]. Ср. вітйтп 1—2. вітйти (вітйю, вітйбш) 1) приветствовать; (кого в связи с каким-нибудь событием или случаем —- еще) поздравлять [Командарм вітав бійців а переможним закінченням війни (Панч); Весь зал довго вітає металургів і представників славного вугільного Донбасу і Підмосковного басейну (Прол. пр.% 1937, XI)]; 2) ^гощйть, пбтчевать, принимать [Всіх приймали, всіх вітали, Всім уміли догодить (Д, Укр.)]; 3) уст. приглашать
|