Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВІТ 275 [Музику наймає І нерівню титарівну У танець вітає (Шевч.);—Милості прошу—сідайте! — вітає він мене (Вовч.)]. вітатися (віт&юся, вітаєшся) (з ким) кланяться (кому), здороваться (с кем) [Обступили вони його.., віталися дуже ввічливо (Вас); Вони тихо вітаються (Куч.)]. Вітебськ Витебск. Вітебська область Витебская область, иітебський витебский. вітер, -тру ветер; поэз. уст. ветр [Сонце гріє, вітер віє 3 поля на долину (Шевч.)]; з а ^тром перен. по ветру [Хай воно за вітром іде (Барв.)]; з погбжим ~тром мор. под полным ветром; ловити ^грй перен. разе, ловить ворон, ротозейничать [Наум не ловив вітрів, не розглядав сюди і туди (Квітка)]; н а г^р (как) перен. на ветер, впустую; підбитий ~тром разг. подбитый ветром; під чотири ~трп вульг. на все четыре стороны; піти по ^тру (з а ~тром) перен. пойтй прахом [Не пропала, не пішла по вітру Та громадська чесная умова (Л. Укр.)]; попутний ^~р попутный ветер; стояти на "-грі (п і д ~тром) стоять на ветру; шукати ~тра в п 6 л і разг. искать ветра в поле; ш у к а й ~тра в полі погов. ищи ветра в поле, поминай, как зв&ли; яким ~тром? (восклицание при неожиданной встрече) разг. какими судьбами? вітерець, -рця уменыи., ласк, ветерок [І вогким холодом до хати зайшов притихлий вітерець (Л. Укр.)]. віти см. віта. вітистий редк. ветвистый. вітійствувати, -ствую, -ствуеш уст. витийствовать [Він стояв на дверях парового млина і вітійствував перед словаками (Гонч.)]. вїтка 1) ветка; уст., поэз. ветвь; перен. ветвь [Інколи синиця або горобець зворухне вітку (Ле)]; 2) ж.-д. ветка; (часть железнодорожного пути—еще) разветвление [Частину залізничної вітки було вже розчищено (пе- рекл. з Ажаева)].^ вітластий ветвистый. вітливий редк.приветливый, ласковый [Маруся звісна стала всім.. Вітливим серцем і цнотою (Граб.)]. вітова хвороба мед. вйтова пляска. вітонька ласк, веточка. кіточка уменыи., ласк, веточка [На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (Шиян)]. вітрець, -ця уменыи.у ласк, ветербк [На непокритій голові легенький вітрець на лобі кучерями грався (Ле)]. вітрик редк. ветербк [Ой, вітрику, наш милий друже! Навій нам дощику мерщій (Гл.)]. вітрило 1) парус; поэз. уст. ветрйло [І попливе човен 3 широкими вітрилами І з добрим кормилом (Шевч.); Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі (Шцян)]; 2) поэз. ветер [Вітрило — вітре мій єдиний (Шевч.)]. вітрильний парусный [У нас є чудовий вітрильний човен «Буревісник» (Донч.)]. вітрильник парусник [Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (Донч.)]. вітрина витрйна [На вітринах Будапешта можна побачити ледве не кожну. нову книжку, що вийшла в Радянському Союзі (Гонч )]. вітринний витринный. вітрити, -рю, -рйш обл. нюхать вбздух [Но приступав [ведмідь] прямо до діла, тільки вітрив з боків, мов собака (Фр.)]. вітритися (вітрюся, вітришся) разг. редк. пускаться [Хто вітриться кудись шукать якогось раю, — Тому я приказку стареньку нагадаю (Гл.)]. вітріти, -рів безл. разг. ветренеть, ветреть. вітробій, -ббю обл. ветроббй. вітровий ветровой, ветровый [Валя бачила йо-* го у маленькому дзеркальці на вітровому склі (Собко)]. вітровій поэз. ветер [Хитає віти теплий вітровій (Сос); А на шляху граніт і вітровій (Мал.Я вітровіння поза, веяние (ветра), порывы (ветра) [Нікого так я не люблю, Як вітра вітровіння (Тич.); Високе вітровіння На трави кида тучі горобині (Мал.)]. \ вітрогбп 1) ветреник; разг. ветрогбн [3 першого дня люди пересвідчилися, що Павлик .. вітрогон на всю школу (Горд.)]; 2) техн. ветрогбн. вітрогонити, -ню, -ниш ветреничать. вітрогонка ветреница; разг. ветрогонка [Яка вже Варочка вітрогонка, а й та запримітила (Вовч.)]. вітродвигун, -нй техн. ветряный двигатель, ветряной дгйгатель, ветряк [Від натиску кнопки крутить своїми лопатями величезний гвинт вітродвигуна (Прол. пр., 1939, вітрозахисний ветрозащитный. \ вітролом, -му бурелбм; обл. ветролом, ветроббй. вітромір, -ра метеор, ветромер. вітронько ласк, ветербчек. вітрюга, вітрюган разг. сильный ветер, ветрище [Чути мені, як хвилі в берег хлюпають і вітрюган уже почав хазяйнувати на острові (Донч.)]. вітрик, -ка ветряная мельница; обл. ветряк, ветрянка [На околиці під вітряком стоїть гармата (Скляр.)]. вітряний ветреный [Ранок видався хоч і ясний, а вітряний (Головко)]. вітряний ветряный, ветрянбй; ~нй віспа мед. ветряная оспа; разг. ветрянка. вітряно предик, ветрено [Дощу не було, але було дуже вітряно і холодно (перекл. а Фадеева)]. вітрячбк, -чк& уменыи., ласк, (небольшая) ветряная мельница [Підійшла до схожого на вітрячок офортного станка (Ільч.)]. віття собир. ветви [Вгорі, між віттям осокора, просвічували клаптики неба (Донч.)]. вітхпбний обл. вдохновенный [Нестало вже духу в грудях, і вони скінчили свої вітхнені промови (Фр.)]. вітхнення обл. вдохновение. і вітчйзпа отчизна, отечество [В боях здобуваємо долю майбутню, До слави Вітчизну свою поведем! (Гімн Радянського Союьу); Такою Вітчизною, як наша радянська рітчиз-т |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)