Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
віщ 277 вкл гуркотів грім, віщо й тривожно (Літ, газ., №9У V)]. віщо а вин. п, мест. разе, (после предлогов «з а», «н а», «п р о», «ч є р є з» и др.) что [ Товариші, про віщо все це говорить? (Донч.)]. віщовий редк. уст. вестовой [Гуде в Латії дзвін віщовий І гасло всім к війні дає (Котл.)]. віщування уст. вещ&ние; предсказание; прорицание [Захар завіряє батька: ще прийде кара па панів, розумні голови давно прорі- кали .. Старий і Тетяна з тривогою слухають те віщування (Горд.)']. Ср віщувати. віщувати, -щую, -щуєш предвещать, вещать (уст.)] (обещать что, быть предвестником чего — о людях разг.—ещё) предсказывать, пророчить, уст. прорицать [Ясно, що революційне пробудження колоніальних і залежних країн віщує кінець світового імперіалізму (Сталін); Мряка ця віщувала однак чудову днину (Коцюб.)] Буде для нас кукувати зозуля, довге життя віщувать (Соє.)]. віщун, -на поэз. 1) вещун, предсказатель; уст. прорицатель [А де ж слова твої віщі, Віщуне ти сивий? (Руд.)]; 2) (признак чего-нибудь) предвестник [Подихнув пустотливий вітрець — той віщун світання (Коцюб.)]. віщунка поэз. 1) вещунья, предсказательница; прорицательница; 2) предвестница [її вроду я хвалить не буду, Бо хто може вихвалити гідно Дня віщунку, золоту зірницю? (Фр.)]. Ср. віщун 1—2. віщунство уст. пророчество [Се чисте горе: брат—пророк, сестра — пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр.)]. віщунський уст. пророческий, пророчий. вія ресница [Його щастя, його доля — Мої чорні брови, Довгі вії, карі очі (Шевч.); Потім на очі, як очерет од вітру, схилились чорні вії (Головко)]. піялка с.-х. веялка. віяло веер; (п^ям. уст. — ещё) опахало [Топкою, випещеною рукою вона похитувала японське віяло (Риб.)\ В бузковому небі росте віяло сонячного проміння (перекл. з Горького)]. віяловий веерный. віялоподібний веерообразный, веероподобный. віяльний вёяльный; ~на лопата вёяльная лопата, лопата для веяния. віяльник веяльщик. віяльниця 1) веяльщица; 2) обл. веялка. віяння 1) веяние; ~ня часу веяние времени; нові ~ня новые веяния; 2) с.-х. веяние. війстин с длинными ресницами [Здалося — Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (Коп.)]. віяти (вію, вібшI) веять; (без дополнения—о ветре — ещё) дуть; (о запахе и т. п.) нестись [Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться (Котл.); Хай спіги. Але віс весною, за наметами сонце сія (Сос); Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна (Коцюб )]; 2) (колыгаться) веять, развеваться; поэз. реять; 3) (махать) веять [Щось віє покривалами тонкими, Так прудко-прудко крутячись у танці (Л. Укр.)]; 4) (очищать зерно и т. п. от мякины и сора) с.-х. веять [Хто сіє, той віє; хто не сіє, той скніє (Ном.); На току колгоспниці віють пшеницю (Рад, Укр., 1946, VIII)]. віятися (віюся, вієшся) 1) веять, развеваться; поэз. реять [Де та доля пишається? .. Чи то в полі на роздоллі З вітром віється по волі? (Шевч.)]; 2) (уходить куда-нибудь) раїг. блуждать; (фам. — ещё) таскаться, шляться [Де ти віялась, негодяща? (Коцюб.)]; війся! разг., фан. убирайся [вон]! (грубко), у ходи! [Не хочу твоїх подарунків; ..війся з ними! (Квітка)]; 3) страд, з. веяться.г в'їд..., в'їж..., в'Іс..., в'їх... надо смопг- реть на букву у (уї...); например: в'їдливий, в'їстися и т. д. надо смотреть: уїдливий, уїстися и т. д, вйо межд. обл. (крик при понукании лошадей) но [— Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван Бондар (Ст.)]. вйокати, -каю, -каєш, вйокпути, -ну, -неш обл. кричать «вйо», крикнуть «вйо» [Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем (Коцюб.)]. вк..., кроме слов, помещённых на букву в (вк...), надо смотреть на букву у (ук...); например: вказувати, вкидати и т. д. надо смотреть: указувати, укидати и т. д. вказівка указание; уст., торою, предначертание [Літати вище всіх, далі всіх і швидше всіх — ці вказівки були основними в роботі Чкалова (Ком., 1938, XII)]; робити за ^ками делать по указаниям; (неодобрительно) разг. делать по указке. вказівний указательный; уст. указующий; /^нйй палець указательный палец; ~ньй займенник грам, указательное местоимение. ВКШ (Виконавчий Комітет Комуністичного Інтернаціоналу) ист. ИККИ (Исполнительный Комитет Коммунистического Интернационала). вклад, -ду 1) вклад [За останній час значно зросли вклади трудящих в ощадпих касах Київщини (Прол. пр., 1937, XII); Праці Й. В. Сталіна з мовознавства є надзвичайно цінний вклад в марксистсько-ленінську науку (Мовозн., 1951, IX)]; 2) (о капитале) ж. вклад, вложение. вкладення вложение; лист з ~пям письмб со вложением. вкладиш спец., техн. вкладыш. вкладний вкладной. вкладпик вкладчик [Щодня зростає кількість вкладників в ощадній касі (Прол. пр.9 1938, І)]. вкладниця вкладчица. включання включение. включити, -чаю, -чаєш, включити, -лючу, -лю* чиш включать, включить [Поняття «традиції Маяковського» включає в себе і вміння бути сучасним у виборі теми (Літ. газ., 1946, II)]. включатися, -чйюся, -чаєшся, включитися, -лючуся, -лючишся включаться, включиться [Колгоспники і колгоспниці дружно включаються у великий сталінський похід за врожай (Ком., 1939, II); Докладемо всіхі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)