вми 280 вов ксандр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (Панч)]. вмикатися -каюся, -каєшся, умкнутися, -ну* ся, -нбшся и увімкнутися $л. включаться, включиться. вмикач, -чи дл+ включатель. вміст, -ту содержание; содержимое [Великий вміст сірки в коксівному вугіллі погіршує якість металу {Рад. Укр., 1946, VIII); Судовомедичний експерт вирішив обслідувати вміст шлунка (Ком., 1938, XII)]; ~т кишені содержимое кармана; ~т клітини биол. содержание клетки; процентний ^т процентное содержание. вмістилище, вмістище вместилище [Це—істота незбагненної складності, вмістилище безконечного вихору думок (перекл. 8 Горького)]. вм'ятина вмятина [Усі танки прийшли на місце. На важкій броні в деяких з них були глибокі вм'ятини від німецьких снарядів (Собко)]. вн..., кроме слов, помещённых на букву в (вн.„), надо смотреть на букву у (ун...)$ например: вниз, внормувати и т. д. надо смотреть: унйз, унормувати и т. д. внакладку нар. разг., спец. внакладку [Пийте ж, друзі, чай на згадку Не вприкуску, а внакладку (Воскр.)]. внаслідок 1) нар. в результате; 2) предл. с род. п. в результате; (по причине) вследствие [Поетична думка може іноді родитися і внаслідок якої-небудь із тих обставин, з яких складається наше життя (перекл. в Бєлінського)]. внесений внесённый [Ніхто з виборців не може бути внесений більше, ніж в один список * виборців (Полож. про вибори)]. внесення внесение; разг. вноска; ~ня в грунт різних дббрив внесение в почву различных удобрений. внесок, -ску 1) взнос [Вступні внески зараховуються в неподільний фонд артілі (Стат. с.-г. арт.)]; 2) перен. вклад; уст. лепта. вникання вникание. вникати, -каю, -кббш, вникнути, -ну, -неш вникать, вникнуть [Якщо ти директор заводу — втручайся в усі справи, впикай в усе, не упускай нічого, учись І ще раз учись (Сталін)]. внічию нар. вничью [Півфінальний матч закінчився внічию (Ком., 1940, II)]. ВНО (відділ нарбдної асвіти) ОНО (отдел нарбдного образования). внук внук [На призьбі дід старий — Як сон. Кошлатить йому брови внук (Тич.)]. внука внучка. внутрі нар. редк. внутри [Мене щось стискало за горло, пекло внутрі (Фр.)]. внутріпартійний внутрипартийный [Тільки на основі внутріпартійної демократії може бути розгорнута самокритика і зміцнена партійна дисципліна (Статут КПРС)]* внутрішній внутренний [Наша індустрія базується на внутрішньому ринку (Сталін); Однак обличчя., бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Коцюб.)]. внутрішність, -ності внутренность. внутрішньо нар. внутренне [Надія Григорівна внутрішньо здригнулась: очі доньки, раніше завжди такі ясноблакитні, раптом враз посіріли (Гонч.)]. внутрішньоатомний хим. внутриатомный. внутрішньозаводський внутризаводской, вну- тризавбдский. внутрішпьообласнйй внутриобластнбй [Розвивати .. міжобласний і внутрішньообласний автобусний рух (Зак. п'ят. план)]. внутрішньопартійний внутрипартийный. внутрішньополітичний внутреннеполитйческий. внутрішньосоюзний внутрисоюзный. внутрішньоспілчанський, (реже) внутрішньоспілковий внутрисоюзный. внуча, -чйти внук или внучка [.. Сивий дід ,% бавить Хорошее та кучеряве Своє маленькее внуча (Шевч.)]; <^чата внучата. внучка внучка. внучок, -чка уменьш., ласк, внучек. внушйти, -шйю, -шиєш, внушйти, -шу, -шйш внушать, внушить [Я б хотів, товариші, щоб ви впливали систематично на своїх депутатів, щоб їм внушали,, що вони по» винні мати перед собою великий образ великого Леніна і наслідувати Леніна в усьому (Сталін); Царська охранка через своїх агентів намагалася внушйти робітникам, ніби царський уряд сам готовий допомогти робітникам у задоволенні їх економічних вимог (Іст. ВКП@)]. во предл. с вин. и предл. п. уст., торж. в, во [І слов'ян сім'ю велику Во тьмі і неволі Перелічив до одного (Шевч.); її ж несіть з пошаною во храм (Коч.)]. в. о. (викбнуючий о б о в 'я з к и) и. о. (исполняющий обязанности). вобидвіруч нар. редк. обеими руками [Карно вхопив господаря за плечі вобидвіруч (Ле)]. в66ла ихт. вобла. вбва дет. волк; бука; перен. нелюдим. вовік, вовіки нар. уст. вовек, вовеки [І вже гримить на сім морів і рік: — Матрос Неви нехай живе вовік! (Мал.); Хай проминають століття, землі міняються й ріки, з братом, з російським народом будеш [Україно] безсмертна вовіки (Мал.)]. вовк 1) волк; (обл., перен. — ещё) бирюк [Біля молодого дубка сидів на задніх4лап- ках, як собака, вовк (Цїиян)]; дивитися ~ком разг* смотреть бирюкбм^ (вблком), смотреть букой; ~ків (~ка) боятися — в лісне ходити посл. волкбвбояться — в лес не ходить [Вовків боятися, то нічого ходить і в ліс (Г.-Арт.)]; про ^ка помбвка, а ~к т у т (а ~в у хату) погов. лёгок на помине; серого помянешь, а серый здесь; скільки ~ка не годуй, а він у ліс дивиться поел, как вблка ни корми, [он] всё в лес глядит (смбтрит); 2) (о самце волка) охотн. кобель. вовківня 1) вблчья яма, западня; 2) вблчье лбговище. вовк-машйпа техн. волк-машйна. вовкод&в волкодав [Перед очима мигнула пащека вовкодава (Шер.)]. вовкодух разг. злюка [Гляди в мене, —не розледащій між моїми вовкодухами (Вовч.)]. вовкуватий, (реже) вовчкуватий мрачный,
|