Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вту втулковий втулочный. втупив нар. в тупик, (є иным написанием) - втупйк [Федір поглядав збоку на Фрунзе і дивувався,.* чому він так вірно все схоплює і ні перед якими питаннями не стає втупйк (перекл. з Фурманова)]; постави- т и ~к поставить\з тупик (втупйк)* втупити см. втуплювати. втупитися см. втуплюватися. втуплений уставленный; устремлённый, погружённый. Ср. втуплювати. втуплювати, -люю, -люеш, втупити, -плю, -пиш вперять, вперить (чтоъ когб, во что и на когб, на что), разг. вперяться, впериться (чем); (только соверги. — ещё) уставить (что в кого, во что и на кого, на что), уставиться (чем); ~ти пбгляд (б ч і) в що (углубиться взором) вперять, вперить взгляд (глазб) во что, устремлять, устремить взгляд (глаза)Г на что, уставить глаза (уставиться глазами, погружать, погрузить взор) во что; разг. ирон. воззриться на что [Роман стояв у дворі, спершись на тин, і втупив очі в бездонне небо (Н.-Лев.)]. втуплюватися, -лююся, -дюєшся, втупитися, -плюся, -пишся: ^тися очйма (в кого, в щ 0) уставиться (на когб, на что, в когб, во что) (только соверги.), разг. вперяться, впериться; (только соверги. разг. — ещё) воззриться (на когб, на что) [Він зупинився на дверях і маленькими., очима втупився в Делара (Панч)]. втягання см. втягування. втяг&ти см. втягувати. втягйтися см. втягуватися. втягнений 1) втянутый; вволбченный, втащенный* втасканный; 2) встащенный; 3) втянутый; вовлечённый; ввязанный; втравленный; 4) притянутый. Ср. втягувати 1—4. втягненість, -ності втянутость. втягнення 1) втягивание; вволакивание, втаскивание; 2) встаскивание; 3) втягивание; вовлечение; ввязывание! втравливание; 4) притягивание. Ср. втягувати 1—4. втягнути см. втягувати. втягнутий 1) втянутый; вволбченный, втащенный; втасканный; 2) встащенный; 3) втяну- * тый; вовлечённый; ввязанный; втравленный; 4) притянутый. Ср. втягувати 1—4. втягнутися см, втягуватися. втягнутість, -тості втянутость. втягти см. втягувати. » втягтися см. втягуватися, втягування 1) втягивание; вволакивание, втаскивание; 2) встаскивание; 3) втягивание; вовлечение; ввязывание; втравливание; 4) притягивание. Ср. втягувати 1—4. втягувати, тую, -гуеш и втягйти, -гйю, -гйеш, втягнути и втягти, -гну^ -гнеш 1) втягивать, втянуть; (волоча разг. — ещё) вволакивать, вволбчь, втаскивать, втащить, (в несколько приемов) втаскать (разг.) [Подають рибу — і він втягує_в себе запашну пару (Коцюб.); Маленький паровоз, пихкаючи, втягав^ на запасну колію довго очікуваний Другий ешелон \перекл. з Симонова); Помо- * жи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]; 2) (наверх) вуг встаскивать, встащить* 3) (привлекать, склонять к чему-нибудь) перен. втягивать, втянуть; (книжн. —- обычно) вовлекать, вовлечь; {впутывать во что-нибудь разг. — ещё) ввязывать, ввязать; (во что- нибудь дурное • разг. — ещё) втравливать, втравлять, втравить ~ [Додержувати обережності і не давати втягнути в конфлік- ' ти нашу країну провокаторам війни, які -звикли -загрібати жар чужими руками (Еіогр. Сталіна)]; 4) (связывая) с.-х. притягивать, притянуть [Коли це вилазить гадюка, та така здорова, як той рубель, що "снопи втягують (Чуб.); Наклали їх, як снопів на віз, і втягли рублем (Сл. -Гр.)]. втягуватися, -гуюся, -ґувшся и втяг&тнся, -гйюся, -г&вшся, втягнутися и втягтися, -гн^ся, -гнешся 1) втягиваться, втянуться [Партизанські батальйони швидко втягую- . ться в ліс (Ковпак)]; 2)~втягиваться, втяну- - ться; вовлекаться, вовлечься; ввязываться, ввязаться; втравливаться, втравляться, втравиться* ср. втягувати 2і 3) страд. з:. (несоверш.) втягиваться; вволакиваться, втаскиваться Г встаскиватьбя; втягиваться; вовлекаться; * ввязываться; втравливаться, втравляться; притягиваться; срг втйгувати 1—4. втяжпйй техн. втяжнбй. вуалювати, -люю, -люеш вуалировать. вуалюватися, -лююся, -лювшся вуалироваться. "~* вуаль, -лі Вуаль [Верби та дами З мїстбчка наділи зелені вуалі (Коцюб.)]. вугілля собир.* уголь [Велику силу мае в собі вода, що її здавна називають білим вугіллям (Куч.)]; буре ~ля75урый ^голь; бурые угли; "кам'яне ~ля каменный уголь. вугіль, -гля уголь [Вугіль і крейда ходили по жовтому картону (Ільч.)]. * . » вугільний угольный;~~на~к и 6 я О т к хим. угольная кислота; ~на^ п р ом и с л б- вість угольная * промышленность. вугільник 1) (сГ судне) угольщик [Маючи всього тільки два вугільники, кораблі вантажилися по черзі (перекл. з Новикова-Прибоя)]; 2) (о рабочем) редк. угольщик [Залізничники пишуть: «Давайте, товариші вугільники, розгорнемо соціалістичне змагання за нові перемоги на транспорті і на шахтах» (Ком., 1939, IV)]. * вугільно-металургійний, вугільно-металургіч- ний угольно-металлургический [Сталін —• натхненник створення другої вугільно-металургійної бази в нашій країні, будівництва Кузбасу *\Біогр. Сталіна)]. вуглистий угловатый [На вугластому"обличчі з твердим підборіддям^ виступав горбатий ніс (Панч)Т.^ * вуглйстість, -тості угловатость. вуглебетон, -ну строит Г угле бетбй. вуглевантаження углепогр^зка. вуглевантажний углепогрузочный. вуглевйдний углевидный. вуглевидобуток, -тку 'горн4?* угледобыча** [Новим п'ятирічним планом передбачено' значно збільшити вуглевидобуток (Рад. Укр.% 1948, І)]. у « ~~— с , і*,^ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)