Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вуг 303 «УД вуглевипалювання спец. углежжение. вуглевіддільний горн, углеотделительный. вуглевіддільник горн, углеотделйтель. вуглевбд, -ду хим. углевбд. вуглевбдень, -дню хим. углеводород. вуглеводневий хим. углеводородный. вуглевбдний хим. углевбдныи. вуглевбз углевбз. вуглевозний углевбзный. вуглегасний спец. углетушйтельный. вуглегасник спец, углетушйтель. вугледобувний угледобывающий. вугледробарка техн. угледробилка. Вугледробильний техн. угледробильный. вуглезбагачувальний горн, углеобогатительный [Закінчене устаткування вуглезбагачувального пункту на шахті № 1—2 (Ком., ти /)]¦ вуглекислий хим. углекислый; ~лий газ хим. углекислый газ. вуглекислота хим. углекислоте. вуглекислотний хим. углекислбтный [При незначних витратах на вуглекислотні установки рентабельність їх досить значна (Ком., 1938, XII)]. вуглекоп углекбп. Вуглемел горн, углембл. вуглемийна горн, углембйка. вугленавантажувальний горн, угленагружа- тельный. вугленавантажувач горн, угленагружатель. вугленбсний горн, угленбсный. вуглеобпалювання горн, углеобжигание. вуглеобпалювач горн, углеобжиг&тель. вуглеочисний горн, углеочистительный. вуглеочйстка горн, углеочистка. вуглеочищувальний горн, углеочистительный. Вуглеперевантажувальний горн, углеперегру- жательный. вуглеперевантажувач горн, углеперегружа- тель. вуглеперекидальний горн, углеопрокйдьгва- тельный. вуглеперекидач, -чи горн, углеопрокйдыва- тель. вуглепідіймальний, вуглепідйбмний горн, углеподъёмный. вуглепідйомник горн, углеподъёмник. вуглепіднімальний горн, углеподъёмный. вуглеподавильний горн, углеподающий. вуглепостачальний углеснабж&ющий. вуглепостачальник углепоставщйк. вуглепостачання углеснабжёние. вуглепостач&ючий углеснабжающий. вуглепромивальний, вуглепромивний горн. у глепромывочный. вуглепромйвник горн, углепромыватель. вуглепромисловець, -вця до рев. углепромышленник. вуглепромислбвий углепромышленный. вуглепромисловість, -вості углепромышленность. вуглерізка техн. углерезка. вуглесклад, -ду углесклад. вуглесбс горн, углесбс. вуглецевий хим. углеродистый, углеродный. вуглець, -цю хим. углерод [Лежать рядком залізні бочки з сірчаним вуглецем (Коцюб.)]. вуглик уголёк [Посивівши, заблимав наостапці Пухнатий вуглик (Бажан)]. вуглина уголёк [Деякі постаті на ній [па картині] були накреслені ще самою вуглиною (Головко)]. вуглинка уменыи. уголёк, уголёчек. вуглистий хим. углистый. вугля собир. обл. уголь [I дим влетів мені в вікно Гіркою хмарою — поганий дим, Либонь погане вугля італьянське (Л. Укр.)]. вугляний угольный [Капітан, людина лагідна, знизав плечима, але з каюти виліз-таки на вугляний порох, що клубочився над палубою (Ільч.)]\ ~нй промислбвість- угольная промышленность. вугляр, -ра" угольщик; (о занимающемся углежжением) спец. углежог [Бреде нагору вугляр з кошиком вугілля (В. Василевська — переклад)]. вуглйрка 1) угольщица; 2) техн. углярка. вуглярство углежжение. вуглярчук, -кй м?льчик-угольщик [—Ей, а це* що за хлопак^ — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Фр.)]. вугбл, -глй редк. угол; (о направлении — обычно) сторона [Перед ним блиснув вугол білої стіни (Н.-Лев.)\ Прокіп вклонився на чотири вутли (Коцюб.)]. вутбр, -гри 1) угорь [Це був технік Салатов, людина з цілим прейскурантом родимок і вугрів на щоках (Донч.)]\ 2) ихт. угорь. вугреня, -нити ихт. угрёнок. вугренятко ихт. ласк, угрёнок. вугриця зоол. угрйца. вугрбвий ихт. угрёвый. вугровий угревбй. вугруватий угреватый. вугруватість, -тості угреватость, вудила, -дйл удила [Скачуть коні вороні, Дзвенять сталеві вудила (Мал.)]', закусити ~ла прям., перен. закусить удила [Дебелі коні, закусивши вудила, витягувались в одну лінію (Ст.)]. вудилище см. вудлище. вудило удйло;см. ещё вудила. вудильний х (служащий для ужения) удильный. вудильний 2 (от вудила) удильный. вудильник удйльщик. вудильниця удильщица. вудильно обл. удилище [Березове вудильно* добре гнеться, як тягне риба (Конотопський район)]. вудити, "джу, -диш удйть [Маленький хлопчик сидить на дошках біля старого водяного млина і вудить рибу (Донч.)]; ~ти рибу в кала м^ т н і й воді погов. уДйть (ловить) рыбу в мутной воде; носом ~тп рибу перен. разг. клевать но сом [Уже- Зінька куняла, дрімала, носом вудила рибу, вже навіть засинала (Н.-Лев.)]. вудитися, -диться удйться. вудіння ужение. вудка удочка; уст. ^да [Кілька хлопчиків сиділо з вудками біля мосту (Шиян)]. вудлище удйлище [Кузьма смикнув вудлище. Над водою забився райдужний окунь (Панч)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)