вуд 304 вул вудочка уменъш., ласк, Удочка [Першим, здається, почав рибалити син комісара Радик, за ним озброїлася вудочками вся компанія наших бойових підлітків (Ковпак)]; а а к и- д&ти, закинути ~ку перен. разе. закидывать, закинуть удочку» вудочник ^дочник. вуж, -жа воол. уж [Васяг як вуж„ дід- повз до полотна (Шер.)]. вуазав, -ви разе, уж [Біля трухлявого пенька на кущі скрутився гарний вужак (Дот.)]. вужика равг. уж, большой „уж. вужачка бот. (Оркіо§1о88ит Ь.) ужбвник. вузвбчвбві, -вих сущ. бот. ужбвниковые. вужівка обл. верёвка (свитая из прутьев, из лозы и т. п.). вужчати, -чаю, -чаєш становиться уже/суживаться [Рівна дорога, роздвоюючись, вуж-- чала ІШиян)]. вужче 1) прил. см. вужчий; 2) нар. уже. вужчий 1) (как определение) бблее ^зкий; (иногда разг.) $же; 2) (как сказуемое] уже, бблее узкий; (при наличии объекта сравнения или меры) ^же. вуз, -зу (вищий учббвий заклад) вуз (высшее учебное заведение). вуздбчка узда, уздечка [На коня сідає І пускав вуздечку геть на вітер (Л. Укр.)]; під* ~ку под уздцы [Свирид.. теж. схопився з воза і взяв коней під вуздечку (Панч)]% вуздечковий уздечный. вузенький узенький; (уже, чем следует) узковатый [Кайдашеві вдавалось, що він іде через вузеньку греблю (Н^Лев.)]. 'вузесенький уменъш., ласк, узенький [Вузесенький серп молодого місяця блищав на заході (Трубл.)]. вузити (вужу, вузиш) узить [Треба двері вузити, а та широкі стали (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. вузівець, -вця вузовец. Ср. вуз. вузівка вузовка. Ср. вуз. вузівський в^зрвский. <-?/>» вуз. вузісінький разг. совсем узкий; узёхонький. вузлик уменъш., ласк, узелок [У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням (Коцюб.)]. вузликуватий узловатый. вузлистий узлистый. . вузловий узловбй [Ніхто не сміє заперечувати, що події за цей період блискуче підтвердили слова Леніна. Але чи не виходить з цього, що російська революція була (і лишається) вузловим пунктом світової революції.. (Сталін)]. ; г^ вузлов'яз текст,, с.-я. узловязатель. вузлов'язальний текст., с.-х. узловяз&тель- НЫЙ. , ^ вузлолбвник техн. узлоловитель. вузлуватий узловбтый [Обік нього виганяв сіре та вузлувате стебло петрів батіг(Коцюб.); На плечі тій людині лягли вузлуваті материні руки (Козач.)]. вузлуватість, -тості узловатость. вузол і, -зла прям., перен. ^зел [Похід проти радянської країни неодмінно розв'яже І цілу низку революційних вузлів в тилу у і ворогів (Сталін)]; залізничний ~д железнодорбжныи $зел. вузол *, -зла мор* узел [Праворуч і ліворуч від нього на відстані кількох вузлів йшли два парусники (Риб*)]. *. вузький узкий [Тепер він ішов-вузькою, покрученою вуличкою- (КоцюбМ; ~к4 с в є- діяльність узкая специальность; ~кб місце прям., перен* узкое место; з ~кбю шийкою (о сосуде). с узким гбр- лом (гбрлышком), узкогорлый; робити ~ким делать узким, узить. вузькість, -кості узость [Мені траплялось чути таких наївних людей, що вва- -жаютьсебе лівими, а в дійсності відбивають тільки вузькість нашої дрібної буржуазії.* • (Ленін)].'*- вузько нар. узко. вузьковідомчий узковедомственный» вузькоголбвий узкоголбвый. вузькогрудий узкогрудый. вузькодбнний узкодбнный«~* вузькозадий спец. узкозадый. вузькоколійка ж.~д. узкоколейка [Кілометрів на два простяглася до заводу й від заводу до ріки вузькоколійка (Верш.)]. вузькоколійний ж.-д. узкоколейный [Васи- . леві треба було пройти луками, а далі сосновим бором до вузькоколійної станції (Войч.)]. вузьколистий ботк узколистный. вузьколиций, -ця,--це узколицый. вузькрлббий прям.* перен. узколббый. вузьколббість, -бості узколббие, узколб- бость. вузькобкий узкоглазый. вузькоплівковий кин.* узкоплёночный. вузькорядний с.-х** узкорядный [Перейшли до вузькорядної сівалки Коралова (Ком., 1939, VIII)]. г , вузькуватий узковатый. вуй (род. вуя), вуйко обл. і)-дядя [Його батько, бідний селянин, був сусід мого вуйка (Фр.)]; 2) перен. медвбдь, *-*•>* вуйна обл. тётка, тётя [Вуйни досяглв його руками*и гладили, як біле курятко (Че« ремш.)]. вулень, -леня обл. ^лей[Гуде.в будинкуг як у вулені^ (Вовч.)]. вулик улей [Осінній табір партизанів гудів, як вулик (Ве^ш.)]. вуликбвий улёиныи. вулиця улица [..перемогу народу повинна принести головним чином вулиця, боротьба на вулиці, а но Думала но балаканина в Думі (Сталін); Бійці штурмували по кілька разів давно захоплені ними вулиці (Гонч.); Ловив грудьми холодне повітря і не помічав навіть грізного клекоту вулиці (Коцюб.)]; ходити на ~цю (раївле* каться) ходить гулять, ходить на гулянье [Ходити на вулицю він не любив, а коли й - ходив, то гуляв недовго (Н.-Лев.)]* вуличка уменьш. ^личка; разе* ^лочка [В Києві нема вулички, на якій. би~я неліобува- ла кілька- разів (Смол.)].* 4^** вуличний уличный [У вікна, з вулиці йшло світло від вуличних ліхтарів (Ле)]. вулій, -лія обл. ^лей.
|