Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ган '316 ганьбу в йти, -бую. -буєш обл. 1) порицать, хулить; фам. хаять, охаивать; (укорять) бранить, ругать [Так недотепа-небора к Гань- бує те, чого не знає (Гл.)]; см. ещё ганьбити; 2) (проявлять пренебрежительное отношение к кому-нибудь) (ким) пренебрегать (кем), презирать (когб), гнушаться (когб и кем) [Дівка ганьбує ним (Черк. у. — Сл. Г р.)]. гаолян,—ну бот. гаолян. Ганка разг. Агафия. гаплик, -кй крючбк [Розвісивши біля груби одежу, [Ганна] взялась пришивати до кожушка гаплики (Ільч.)]; О У т я т и до ~ків разг. сделать некстати (невпопад) [Утяв до гапликів (Котл.)]; пр и ш и т и ~к перен. разг. пустить (отпустить) шпцль- ку. гапличбк, -чка уменыи. крючочек. гаптар, -ря уст. золотошвей. гаптарка уст. золотошвёя. гаптарство уст. золотошвейство. гаптарськнй уст, золотошвейный. гаптбваний прич.9 прил. шитый (зблотом, серебром и т л.), вышитый (зблотом, серебром), расшитый (зблотом, серебрбм), расшив- нбй (только прил.) [У вишиваній., сорочці й гаптованій шовком плахті, вся легка і вібруюча, стояла Оксана (Кач.)\ Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широко розіп'яв (Рил.)]. гаптбванпя (нашивка) петлйца. гаптування 1) (действие) шитьё (зблотом, серебром и т. п.)} вышивание (зблотом, серебрбм); 2) (узор) шитьё, вышивка. гаптувати, -птую, -птует шить (зблотом, серебрбм и т п.), вышивать (зблотом, сереб- рбм); (какую-нибудь вещь—ещё) расшивать (золотом, серебрбм) [Загадали мені прясти, а Одарку посадили гаптувати {Вовч.); Лютневі морози гаптували узорами подвійні вікна (Шиян); Ми радісним гаптуєм шовком Тканину років і століть (Рил.)]. гаптуватися, -птуюся, -птуешся шиться (зблотом, серебрбм и т п.), вышиваться (зблотом, серебром); расшиваться (зблотом, серебрбм). Ср. гаптувати. гар, -ру гарь [У багатьох місцях земля була просмалена й закурена чорним гаром (пе- рекл. з Вубеннова)]. гйра стол. паз. гараж, -яки гар5ж~[Валя одвезла Матяша, поставила машину в гараж (Собко)]. гаражний гаражный. гаразд 1 неизм. 1) част. разг. (для выражения согласия) хорошо, прекрасно; разг. из- вбль, извбльте (мн. ч.), идёт, по мне, пожалуй; (как бы с вынужденным согласием разг.—ещё) л?дно, так и быть, кудб ни шло; (для выражения вопроса) хорошб, разг. ладно, идёт [— Гаразд, — згодилась Л ара (Шовк.)]; 2) нар. хорошб; (как следует—ещё) дблжным ббразом [Школи не хвались, поки гаразд не зробиш діла (Гл.)\ Не вміють вас і помилувать гаразд (ШевчМ; все о б і- й ш л б с я ~д всё обошлось хорошб; разг. всё обошлось честь-честью; і т и ~д (совершаться) идти хорошб; разг. спориться; справа йде ~д дело идёт хорошб; разг. дело спорится; раз, та ~д погов. (Ном.) редко, да метко; 3) (в значении сказуемого) хорошб [Тепер усе буде гаразд (Коцюб.)]; все ~д всё хорошб, всё в порядке, всё обстоит благополучно; разг. всё в ак- курате, дело в шляпе [Бачу, що ти веселий— мабуть, уса гаразд? (Вовч.)]; О ~д, щ о благо [что]; скажу йому, ~д, що прийшов скажу ему, благо пришёл. гаразд а, -ду сущ. разг. благополучие; добрб, счастье [На плечах її спочивав гаразд цілої родини (Коб.); Я гаразду не зазнала (Гол.- Сл. Гр.)]; у ~ді (о делах) в порядке [Господарство в їх теж у гаразді (Вовч.)]; ж й т и у ~ді жить в довольстве; жить в счастье [Гості пішли на псарний двір, де більше п'яти сотень гончаків і хортів жили в гаразді й теплі (перекл. з Пушкіна)]. гараздненько нар. уменьш. разг. хорошенько, порядком [їв Вовчик, їв, аж утомився; Гараздненько удовольнився, А все-таки всього не з'їв: — Нехай вже, — каже, — другим разом (Гл.)]* гараздувати, -дую, -дуєш ирон. благоденствовать, преуспевать. гарант спец, гарант. гарантійний гарантийный. гарантія гарантия. гарантбвапий гарантированный [Громадяни Української РСР мають право на працю, тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у відповідності з її кількістю та якістю (Конст. У РСР)]. гарантування гарантирование. гарантувати, -нтую, -нтуеш гарантировать [Конституція — в інтересах зміцнення соціалістичного суспільства — гарантує свободу слова, друку, зборів і мітингів.. (Віоер. Сталіна)]. гарантуватися, -нтуюся, -птуешся гарантироваться [Право на працю, на відпочинок, на освіту гарантується всією могутністю, всім багатством соціалістичної держави (Ком., 1939, XI)]. гарапник арапник [Зміїним вигином гарапника обпік круп огиря (Риб.)]. Гарасйм Герасим. Гарасймів, -мова, -мове Герасима (род. п. от Герасим); уст. Герасимов. гарби, редк. арбй арба [Молотарка працювала в степу. Снопи до неї підвозили гарбами просто з кіп (Козач.); Арба зарипіла вже близько двору. Чути, як гейкнув Петро на буйволів (Головко)]. гарбання разг. грабёж; захват; загребание. Ср гарбати. гарбар, -ря обл. уст. скорняк. гарбарня обл. уст. скорняжная мастерская [Тягніть її до старої гарбарні, Хай потемки посидить до зорі (Коч.)]. гарбарський обл. уст. скорняжный. гарбарювати, -рюю, -рювш обл. уст. скорняжить, скорнячить; (заниматься ремеслом скорняка — ещё) скорняжничать. гбрбати, -баю, -баєш разг* грабить; захватывать; разг. загребать, цапать [Ти гадаєш, дядю Степане, я гарбати хочу? Цього не думай (перекл. з Панфъорова)]. гарбуз, -зй тыква [Гарбуз під парасольками Про сонце думає (Тич.)]; давати, да- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)