Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гар 318 гар вертаючись раз до двору, застаю надзвичайний гармидер, крик, «галас (Вас.)]. гармонізація муз. гармонизация. гармонізований муз. гармонизированный, гар- У^юнизбванный, гармонізувати, -зую, -зуеш муз. гармонизй-г ровать, гармонизовать, гармонізуватися, -зуюся, -зувшся мцз. гармонизироваться, гармонизоваться. гармонійний гармонический, гармонйчныйГ (согласованный — еще) стрбйный, согласный [..процес розвитку від нижчого до вищого відбувається не в порядку гармонійного розгортання явищ, а в порядку розкриття суперечностей, властивих предметам, явищам.. (Сталін); Раптом ззаду я почув го-* с*лос чистий і гармонійний (Коцюб.); Серед глибокої тиші ночі залунав гармопійний хор мужніх голосів (перекл. в Л. Толстого)]', ~ний спів гармоничное (гармоническое; стрбйное, согласное) пение. гармонійність, -ності гармоничность; стрбй- ность, согласность. Ср. гармонійний. гармонійно нар. гармонично; стрбйно, согласно. Ср. гармонійний. гармоніст гармонист [Восени Захар приїхав, Гармоніст і тракторист (Воскр.)]. гармонічний гармонический; (исполненный гармонии — ещё) гармоничный; (согласованный — ещё) стрбйный, согласный. гармонічність, -ноет! гармоничность; стрбй- ность, согласность. Ср. гармонічний, гармонічно Нар. гармонично; стрбйно, согласно. Ср. гармонічний. гармоніювати, -піюю, -ніюеш гармонировать. гармбнія 1) гармбния [Вся природа з небом * і землею, з водою, квітками, лісами і го- Ї>ами здавалася однією піснею, гармонією Н.-Лев.)]; 2) (музыкальный инструмент) гармбника; разг. гармбния, гармбнь [Матрос зняв гармонію, і заридала гармонія (Корн.)]. гармбнь, -ні разг. гармбнь [Пізно вночі розбудила дівчину гармонь (Шиян)]. гармбнька, гармбілка прен.\ ласк, гармбшка [А па леваді грала гармошка й співали пісень (Головко)]. Гармська ббласть Гбрмская ббласть. я гармськиії гбрмский. гарненький уменыи., ласк. разг. хорбшенький; красивенький; изящненький; нарйдненький; миленький; славненький; (с приятным лицом) миловидный, разг. смазливый, смаз- лйвенький [Данило помітив, що на порозі стоїть гарненька, рожевощока дівчина (Коп.)]. Ср. гарний. гарненько нар. разг. хорошенько [..треба гарненько зрозуміти значення Радянської Держави в її економічній відмінності від буржуазної держави (Ленін)]. гарнесенький ласк. разг. хорбшенький; славненький. Ср. гарний. гарнесенько нар. ласк. разг. хорошенько [Приберусь гарнесенько (Гл.)]. гарнець, -нця уст. г?рнец. гарний хорбшии; (производящий эстетическое впечатление; нравственно прекрасный — еще) красивый; (прекрасный — ещё) дивный; (недурной, неплохой — ещё) порядочный; изысканный, грациозный — ещё) изйщный; (щегольски одетый, пышный —• ещё) нарядный; (приятный на лвид, такой% что нравится, заставляет любоваться — еще) милый, разг. сл&вный; (хорошего качества разг. «— ещё) важный; (дельный разг. -~ ещё) ладный [Я р и н а: Раз гарні хати побудували, все мусить бути гарним. 1 гостей треба приймати гарно (Корн.); Дівчина була- гарна: блакитні очі) великі та ясні, лагідний погляд (перекл. в Короленка)]; ~не взуття хорбшая (красивая, изящч пая) ббувь; ~ний г б л о с хорбший (красивый; дивный; милый; славный) гблос; ~ві знання хорбшие (порядочные) знания; ~на, ~ний на. вроду хороша, хорбш соббй, красивая, крал сивый [Й на вроду гарна, й здорова (Вас.)]; ^ний настрій хорбшее настроение; ~ний парубок хорбший (красивый; славный; ладный) парень; ~не плЬтя хорбшее (красивое; дивное? изящное; нарядное) платьо; *~на п о г б д а хорбшая (дивная; славная) погбда, вёдро; ми з ним у ~пих в і д нб с и н а х мы с ним в хорбших отношениях, мы с ним хороши. гарнізбн, -ну'гарнизбн [Японський гарнізов міста втік звідси дві години тому (Рад. Укр.9 194$, VII)]. гарнізбнний гарнизбнный. гарнір, -ру кул. гарнйр. $ » гарнісінький, (реже) гарнюсінький разг. бчень* хорбший; бчень красивый; бчень славный, славнёхрнький [Сам гарнюсінький же, як линок (Варе.)]. Ср. гарний. і гарнісінько, (реже) гарнюсінько нар. разг. бчень хорошб; бчень красиво; бчень славно.' Ср. гарний. гари іти, -нію, -нізш редк. см. гарнішати. гарнітур, -ра гарнитур. ** гарнішати, -шаю, -шаеш хорошеть. гарно нар. хорошб; красиво; разг. лбвко; дивно; изящно; нарядно; мило; сл&впо; л&дно^ [Він гарно ставився до Олександра (Панч); Чому так гарно сьогодні на світі? (Гонч.)\ Гарно згадати в довгій зимовій дорозі свої молодечі рока (Донч.)]; ~но вбраний хорошб (изящно) одетый; нарядно одетый, нарядный [Ви мені подобаєтесь., така ви вільна, так*5гарно1 вбрані завжди (перекл. а Горького)]; ~но пошите плаття, хорошб (красиво; лбвко) сшйтое платье; ~но р о з п о в і-1 д к є хорошб рассказывает. Ср. гарний. гарнюк, -ка" 0бл. красавец [Гарнюк такий, що ні списати, ані змалювати (Вовч.)\. гарнюсінький см. гарнісінький. гарнюсінько см. гарнісінько. Гарбнна Гарбнна. гарпія миф., аоол. г&рпия. гарпун, -нй мор., охотн* гарпун [Тут же виставлено гарпун, з допомогою якого було впіймано цих китів (Вісті, 1939, VIII)]. гарпунник мор., охотн. гарпунщик. гарт1, -ту і) закіл, зак&лка [Наша молодь повинна бути особливого гарту (Коп.)]; задати ~ту разг. задать гбнку [— Годі^ жартів! — крикнув згорда, Бо задам тобі1 я гарту! (Л. Укр.)]; 2) епец. вьїкалка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)