Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*гар 320 гае сильна гарячка (перекл. а Пушкіна)^, б Ї л а | ~ка мед. белая горячка; родильна -^ка мед. родильная горячка; у хворого ~ка у больного лихорадка, больнбго лихорадит; 2) {повышенная температура тела) мед. разг. жар [Вночі стало йому • гірше. Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем (Коцюб.)]; 3) перен. (страстное увлечение; спешка) горячка; (тревожное возбуждение) лихорадка; (о напряжённой работе) страдное время, страдная пор?, страде [Отам зараз гарячка (Головко)] Я з тими, хто на будівлю стає в суцільній гарячці буднів (перекл. з Мая- ковського)]. гарячка *м.иж. р. разг. оЗам. горячка [Надю! ти таки добра гарячка! (Н.-Лев.)]. гарячкбвай 1) мед. горячечный, лихорадочный; ~вий- жар мед. лихорадочный жар; 2) перен. лихорадочный; (суетливый , тревожный — еще) судорожный [Згадалась мені та гарячкова енергія, з якою він робив екскурсії з своїм апаратом, вишукував гарні краєвиди (Коцюб.); На і барикадах кипіла гарячкова робота (Риб.)]', ~ві веселощі лихорадочное (угарное) веселье. гарячкбвість, -вості 1) лихорадочность; 2) лихорадочность; судорожность [В роботі Леся не любила метушні, гарячковості, похапливості і галасу (Козач.)]. Ср. гарячковий 1—2. гарячкбво нар. лихорадочно; судорожно [Вона гарячково зазирала в очі подрузі (Донч.)]. Ср. гарячкбвлй 2. гарячкувати, -кую, -куєш разг. порбть горяч- * КУ [— Не гарячкуй, старий! — заспокоїли І його (Скляр.)]. гарячлйвпЁ уст. горячительный. гарячник уст. сбитенщик [Він був га- рячник, усе було у нас гаряч продає (Верх- неднепр. у. — Сл. Гр.)]. Гарячність, -ності горячность. гас, -су керосин [Повітря, насичене запахом гасу, мастил, фарб і людського поту, ставало їдким і парким (Бат)]. гасання разг. 1) метание; рысканье [Гуркіт танків і тягачів на шляху нібито вщух, гасання мотоциклістів на узліссі здавалося випадковим (Воронько)]; 2) гоньба. Ср. гасити 1—2. гасити, -саю, -саеш разг. 1) носиться; (в хлопотах; из стороны в сторону — ещё) метаться; (в надежде найти что-нибудь нужное — ещё) рыскать [Стелились снігові поля, над якими гасав привітний, втішний вітерець (Коп.); Коли вже по селі гасали квартир'єри, виявилось, що ми розташовуємось у районному центрі (Верш.); Сашко не спить. З товаришами Гасав він цілий день (Рил.); ? Гасав по полю, по кручах, гасив огонь у грудях (Вас.)]; 2} (настойчиво преследовать кого-нибудь) гоняться [Почали' знов гасати за Кармелем шукачі (Вовч.)]. гасильний гасильный. гасильнії к техн. гасильник. - ? гаситель, *теля техн., перен. гаситель. гасити (гашу, гасиш) 1) гасить, тушить; " (дуя ~—ещё) задувать [Вітер гасить вогонь \ (Коцюб.); Пожежі, либонь, ніхто й не гасив (Ільч.)]; 2) (не давать развиваться чему- нибудь) перен. угашать, тушить, гасить [Соціалізм не тільки не гасить змагання, а навпаки, вперше створює можливість застосувати його дійсно широко, дійсно в масовому розмірі.. (Ленін); ..треба не замазувати суперечності капіталістичних порядків, а розкривати їх і розмотувати, не гасити класову боротьбу, а доводити її до кінця (Сталін)]; 3) (прекращать действие чего-нибудь) перен. гасить, погашать; ~ти поштову марку гасить почтбвую марку; 4): ~ти п і ч мет. выдувать печь; 0 ~ти вапнб (вапну) гасить известь. гаситися (гашуся, г&сишся) 1) гаситься, тушиться; задуваться; 2) угашаться, тушиться, гаситься; 3) гаситься, погашаться; 4) выдуваться. Ср. гасити 1—4. гасіння гашение*, тушение [Лемішка, сповнивши господарський економічний обряд гасіння світла, дав знати гостям, що вже час спати (Н.-Лев.)]. * гасло 1) лбзунг; 2) (условный анак) сигнал [Раптом наша варта нам гасло подала (Л. Укр.)]. гасниця 1) керосинка; 2) обл. керосиновая лампа [В гасницю був налитий бензин (Козач.)]. ' гасничка 1) керосинка; 2) обл. керосиновая л&мпочка [Блідо горить па карнизі прикручена гасничка (Вас.)]. гйснути, -ну, -пеш гаснуть, тухнуть; (терять силы, ослабевать, прекращаться) угасать; (о звуках) затихать [Клубочився у вогкому . повітрі димок, і іскри вилітали й гасли (перекл. а Короленка); Вечірнє сонце гасло вдалині, і береги сивіли в тумані (Мур.); Гаснуть очі (Шевч.); Старий вогонь вояцький не гасне (Бажан); Скрізь було спокійно, і поголоски гасли (Коцюб.)]. гаснучий гаснущий; угасающий; затихающий [При світлі гаснучих огнів Похмурі лиця миготіли (перекл. з Лєрмонтова); Нона поклала собі на думці все терпіти, всім догоджати чоловікові:., бути веселою, танцювати, щоб тільки задержати гаснучу іскру, любові свого чоловіка (Н.-Лев.)]. Ср. гас-" нути. гбсовий керосинный; (действующий посредством керосина) керосиновый [Жовто блимав кволий вогник гасової лампи без скла (Козач.)]. гбспид бран. бспид; чорт, черт [Оце... який холод, нехай йому гаспид! І^Мирн.)]. гаспидів, -дова, -дове бран. аспида (род, п. от аспид); чёртов [Кривоніс: .. слухайте ж, гаспидові діти! Там народ наш чекає (Корн.)]. гаспидський бран. аспидский; чертбвский [Гаспидський сину! (Ном.)]. гастрит, -ту мед. гастрит. гастричний мед. гастрический. гастролёр, -ра гастролёр. гастролерка разг. гастролёрша. гастролювати, -люю, -л»вш гастролировать [Один з найстаріших українських тетгрів — Дніпропетровський театр їм. Шевченка гаст- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)