Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
глу 336 ?ля Марина (Мирн.); Була темна, глупа ніч. За крок нічого не видно {Скляр.)]. глупбта, (реже) глупотй глупость, неразумие [Глупоту і зраду милої Забери собі й пробач! (Мал.); Немає друга понад мудрість, Ні ворога над глупоту (Фр.)]. глупство глупость [Почувалося очевидне глупство в Любчиній фразі, що вилетіла мимохіть (Ле)]. глухйр, -рй орн. глухйрь [Глухар полинялий з безсилим крилом В кущі стрепенувся (перекл. 8 М. Некрасова)]. глухбнький разг. глуховатый [Непоказна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька (Барв.); А глухенька доріжка поміж хат покрутилася хуторами (Головко)]. глухий 1) прил. глухбй; (лишённый звонкости, приглушённый — ещё) беззвучный; (удалённый от культурных центров — ещё) захолустный [Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Ном.); Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі (Коцюб.)\ Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Собко); Ось чути річки рев глухий (перекл. в Лєрмонтова); Раптово змовкли кулемети, Ввірвалось мін глухе виття (Бажан); Майже рік прожив Ленін у маленькому, глухому сільці (Бюгр. Леніна); На якійсь глухій станції у вагон увалилося їх — ціла юрба дівчат (Головко)}; <> ~хйй закуток глухбй уголбк, дыра; захолустье, медвежий угол^ ~хий кут прям.у перен. тупик; *—*6 тетеря разг. глух&я тетеря, глух&рь; ~хГ часи безвременье; ~хй кропива бот. (Ьатіит Ь.) глухая крапива, яснбтка; 2) лингв, глухбй, безгласный; 3) (род. глухбго) сущ. глухбй. глухнути, -ну, -неш глбхнуть [Немов величезна хвиля, покотився голос по лісах і зворах, розбиваючися, глухнучи, то знов подвоюючись (Фр.)]. глухо нар. глухо; беззвучно [Глухо шумів, завивав, як море в бурю, схвильований вітром ліс (Коз ач.); В садочку так глухо і темно (Л. Укр.)]. Ср. глухий 1. глухомйнь, -ні редк. глушь; обл. глухомань [I знов дорога В степи, у сніжну глухомань (Мал.)]. глухоніме 1) прил. см. глухонімий; 2) (род. глухоцімбї) сущ. глухонемая. глухонімий 1) прил. глухонемби [Часи глухонімії не заглушать Дзвінких думок, вони бринять, бринять (Л. Укр.)]; 2) (род. глухо- німбго) суш. глухонемби [Глухонімі володіють виключною чутливістю (Баш)]. глухонімоти мед. глухонемота. глухоти глухоті [Свою глухоту [Максим Назарович] переносив болюче і мовчазно (Ряб.)]. глухуватий глуховатый. глухуватість* -тості глуховатость. глуш, -ші глушь; обл. глухомань [Така глуш (перекл. а Горького)]. глушення техн., рыб. глушение. глутбць, -шц* орн обл. глухарь. глу шип 3 глушь, захолустье, трущбба, дыр?; обл^ глухомань; (дикое место) дичь (обл.) [Заїхали в такий глухий закуток, в таку глушину! (Н.-Лев.); Що привело його до цього стану? Фантазія, чи якісь нещасливі випадки загнали його у цю глушину? (Коцюб.)]. глушитель, -теля техн.у перен. глушитель. глушити, -шу, -шиш 1) глушить; (не давать расти прям., перен.— ещё) заглушать [Кропиву завжди виривають, як погане зілля, — щоб і городини не глушило, і людей не жалило (Мирн )]; 2) (о звуках) заглушать [Гриміли вози, тріщали постріли, але їх уже глушив тупіт коней (ПанчЦ глушитися, -шуся, -шишся 1) глушиться; заглушиться [Трактором глушилися старі звич* ки (Ле)]; 2) заглушаться. Ср глушити 1—2. глушіния техн.у рыб глушение глушіти, -шію, -шіеш обл. глбхнуть [Горбд глушіє (Вовн.)] глушкб равг.у глушмбн, -ий (обл.) глухарь; разг. глухая тетери глушман ка обл глухая; разг. глухая тетеря. глюкбза тим глюкоза. глядач, -чи зритель [Глядачі задоволено сміялися (Риб )]; з а л для ~чів зал для зрителей; (обыкновенно) зрительный зал [Обладнано в першу чергу зал для глядачів (Рад. Укрг, 194Ь\ IV)]. глядачка зрительница. глядіння глядение глядіти, -джу, -дйш 1) глядбть [Глядиш на неї — і очам приємно, Впивається її красою зір (Фр.)]; 2) (сохранять) беречь; (наблюдать с целью надзора) присматривать (за кем), ухаживать (за кем); (о малых детях — обычно) нянчить [Була в Охріма сіра свита,.. Дурний Охрім не вмів її глядіти (Гл.); Гляди себе, моя дитино, не ходи роздягнутий (Тесл.); Тут вас гляділи, як дитину, Буває, мати догляда (Мал.); Вона день і ніч гляділа слабої й не одходила од її постелі (Н.-Лрє.); Самі ж казали, що як вона глядить корів, то більше дають набілу (Л Укр)]; 3) (кур с яйцами) щупать; 4) {стараться найти) редк искать [Молода сховалася, і дружба виходить на двір і глядить молодої, а не може сам най ги (Сл. Гр.)]; 0 ~дй! смотри!; (не делай оплошности) не плошай! [Ти через лад пишаєшся, будяче! Гляди базікання ледаче До лиха доведе (Гл.)]; ~ди ж!, ^дй-н о! смотрй же!; ^дй-н о мені! смотрй-ка мне! глядітися, -джуся, -дйшея редк^ беречься [Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: «Глядися ж, Давиде! Бо вони такі..» (Головко)]. глядь межд. глядь; (обнаруживая исчезновение чего-нибудь) хвать. глйнець, -нцю, глянс, -су глянец. глянсовий глянцевый. глянсування глянцевание. глянсувати, -сую, -с>еш глянцевать. глянсу витий глянцевитый [Під пахвою Пав- луші шелестіли бажані глянсуваті папери (Бат)]. глянсуватися, -суюся, -суешея глянцеваться. глянути, -ну, -неш глянуть; (устремить взгляд — ещё) посмотреть; (бросить взгляд — ещё) взглянуть [Тепло глянуло сонце и зазеленіло буйно в степу на луках (Головко); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)