Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гні 338 гпо гпіздечко 1) уменьшу ласк, гнёздышко [Раз на калині недалечко Угляділа вона [лисиця] * гніздечко, — Сиділи пташки там (Гл.)]; 2) бот. плюска* гніздити (гніжджу, гніздиш) разг. гвоздить, колотить. гніздитися (гніжджуся, гніздишся) гнездиться [Спокійно гніздилася і плодилась там різна птиця (Трубл.); Під крутим узгір'ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (Куч.); Журба та досада гнізди- лася в душі, ножем поверталась у серці (Мирн.)]. гніздівка бот. (іїеоіііа 8^.) гнездбвка. гніздо 1) гнездб [Голуб знає своє гніздо (Куч.); Зруйнуймо засиджені гнізда [маєтки], як роблять інші (Коцюб.)]] осине F с я ч є) *^д6 прям., перен, осйное гнездб [Партія і радянська влада розгромили осині • гнізда ворогів народу (Біогр. Сталіна)]; 2) (помещение воров, разбойников) гнездо, притбн [Від того часу пан староста почав уважати наше село гніздом розбійників (ФР-И- гніздовий гнездовби [При гніздовому посіві насіння присипається вогкою землею на глибину 0,5—1 см (Лист Ради Міністрів УРСР іЦККП(б)У1. X 1948—Рад. Укр.)]. гніздування орн. гнездование [Кліматичні умови цього року мало сприяли розвиткові і гніздуванню пернатої дичини (Вісті, 1939, VIII)]. гній (род. гнбю) 1) гной; 2) с.-х. навбз; позём; обл. назём; (вещество, вносимое в почву для повышения её питательных свойств) удобрение [Організувати правильне зберігання гною і збирання інших місцевих добрив (Зак. п'ят. план)]. гнійливий мед. гнойлйвый. гнійний гнбйный, гноящийся [Той [ведмідь] сидів на задніх лапах, і в чорних, зарослих дрібною шерстю, гнійних його очах застиг подив (перекл. о Полевого)]. гнійник, -кй гнойник. гніт * 1) (род. гніту) гнёт; (грубое отношение, ограничение свободы, прав — ещё) притеснение [..чим сильніший гніт капіталізму, тим більш потрібна спільна відсіч робітників (Ленін); Хвилі робітничого руху докотились і до Закавказзя, куди вже проник капіталізм, де сильний був національно- колоніальний гніт (Біогр. Сталіна)]; 2) (род. гніта — механизм для давления) техн. пресс; (для выжимания сока — ещё) давило [Щоб гілочки розм'якли і худобі було легше пережовувати їх, різку пропарюють гарячою водою в діжках і Накривають кришкою з гнітом (Рад. Укр., 1946, VIII)]. гніта (род% гнотё) фитиль; (в свече, плот- ке и т. п. — еще) светильня [Свічка розгорілася, гніт витягся (Трубл.); Плавав у полумиску гніт, мигтів вогненний язичок (Риб.); Він повернув жерло, приліг до гармати, націлився і взяв гніт (перекл. в Л.Толстого)]. гнітити (гніч$-, гнітиш) 1) гнестй; (приводить в подавленное состояние — ещё) угает&ть, улруч&ть, подавлять, давить, тяготить, (реже) стеснять; (не оставлять в покое — о мыслях, чувстве — ещё) преследовать [Тільки пролетаріат, — в силу економічної ролі його у великому виробництві, — здатний бути вождем усіх трудящих і експлуатованих мас, які буржуазія експлуатує, гнітить.. (Ленін); Блакитна баня спускається все - нижче4 і нижче... налягає на тіло, гнітить повіки (Коцюб.); Страшна думка невідступно гнітила Стахурського (Смол.); Своїм зітханням, скиглінням, своїми темними окулярами на блідому маленькому обличчі., він гнітив нас усіх (перекл. з Чехова); В хаті було душно і трудно дихалось, низька стеля гнітила (Коцюб.)]; нудьга ^гйть тоска глбжет; 2) (давить тяжестью, окать) техн. гнестй; 3) кул. подрумянивать. гнітитися (гнічуся, гнітишся) кул. подрумяниваться. гнітюче нар. угнетающе, удручающе, подавляюще. гнітючий угнетающий, удручающий, подавляющий; (тягостный, мрачный) гнетущий; (поэз. — тяжёлый — ещё) свинцбвый [Ця гнітюча мовчанка збентежила Оксану (Баги); Не міг звільнитися від цього гнітючого почуття (Ле)]. гнобитель, -теля угнетатель; притеснитель, преследователь, гонитель [Тільки Жовтнева революція поставила собі за мету — знищити всяку експлуатацію і ліквідувати всіх і всяких експлуататорів та гнобителів (Сталін)]. Ср. гнобити. гнобителька угнетательница; притеснительница, преследовательница» гонительница. Ср. гнобити. гнобительство притеснение. гнобительський угнетательский [Різноманітність тлумачень, які викликала Комуна, і різноманітність інтересів, які знайшли в ній свій вираз, доводять, що вона була надзвичайно гнучкою політичною формою, тимчасом як всі старі форми уряду були, по суті своїй, гнобительськими (Маркс)]. гнобити, -бліо, -бйш угнетать (эксплуатировать); притеснять, теснить, преследовать, гнать [Але й після скасування кріпосного права поміщики не переставали гнобити селян (Іст. ВКП(б))]. гнобитися, -блюся, -бйшся угнетаться; притесняться, тесниться, преследоваться, гнаться. Ср. гнобити. гноблений угнетаемый; притесняемый, преследуемый, гонимый [Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, — гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного.. (Комун, ман.)]. Ср. гнобити. гнбблення угнетение; притернёние, преследование, гонение [Соціалістична революція ставить своїм основним завданням повне визволення всіх трудящих від всякого гноблення (Ком., 1941, І)]. Ср. гнобити. гноевйдний мед. гноевидный. гноєвіддільний мед. гноеотделительный. гноєкрів'я мед. гноекрбвие. гпбення гноение. гноєподібний мед. гноеподббный» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)