Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
год 342 гол сі.Коб.)];'!) с.-х. спец. кормильщик, кормач, *1сормйтель. ґодув&льниця 1) кормилица; 2) кормилыцица. Ср.. годувальник 1—2. годування кормление; питание; (оконченное действие) прокормление, прокбрм. годувбти, -дую, -дуєш 1) кормить; питбть [На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Шевч.)]; ~ти хворого кормить (питбть) больнбго; ~ти ч: & с о м (колй-не-колй, по- •. т р 6 х у) кормить иногдД (время от времени, понемнбгу), покармливать; 2) перен. питать. годуватися, -дуюся, -дуєшся 1) кормиться; питаться [Годувався я з них [з рук] досі, вигодую й родину (Коцюб.)]; 2) (в повелительных предложениях, преимущественно при угощении гостей) разг. кушать, есть [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь (Котл.)]. годй що й пригбдный, гбдный, подходящий [Чекав зручного випадку, бо для бою не кожна, година годяща (Янов.)]. ГОБЛРО нескл. сущ. ист. ГОЭЛРО (Государственная Комиссия по электрификации России). гбення мед. лечение, заживление; врачевание. Ср. гбїти. гбже 1) прил. см. гбжий;) нар. хорошб; красиво; прекрасно; изящно [Пливи і не журись, небоже! Уже тобі скрізь буде гоже (Котл.)]; 3) (только в значении сказуемого) прилично; следует [Любої пари не знайшов, а побратись абияк не гоже (Квітка)]. * гбжий 1) при гбжий; прекрасный; изящный; приятный; уст, благообразный; (о воде) чистый, свежий [Коло нього стоїть мовчки його жінка гожа (Руд.)) Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб.); Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна (Ном.)]; робити, з-ро бити ^жим делать, сделать пригбжим (прекрасным; изящным; приятным; благообразным)," облагоображивать, облагообразить; робитися (ставати), зробитися (с т б т и) ~жим делаться (становиться), сделаться (стать) пригбжим (прекрасным; изящным; приятным; благообразным), облагоображиваться, облагообразиться; 2) благоприятный [Звінчав дітки-однолітки в гожий час (Н. п. — Сл. Гр.)]; 3) нужный, гбдный [На тобі, небоже, що мені не гоже (Ном.)]. гбжість, -жості пригожесть; изящество; благообразие. Ср. гбжий 1. гбїти (гбю, гбїш) мед. лечить, заживлять; уст. врачевать [Рани гоїла на тілі Жебрака, , старого діда (Л. Укр.)]. гбїти ся (гоюся, гбїшся) мед. 1) заживбть, под- живбть [Потроху гоїлися глибокі багрові рани, і Шура вже могла навіть стати і підійти до вікна (Собко)]; 2) страд, а. лечиться, заживляться; врачеваться; ср. гбїти. гой межд. редк. гой; эй. гойда" межд. гбйда, гбйдалка качбли [М о т р я: ..приходьте сьогодні увечері до нас: музики гратимуть, гойдалка висока-висока! (Коп.)]. гойдалковий качельный» гойдальний4 качательный. гойд&ння качание; колыхание; (легкое) покачивание [Рівномірне гойдання горбів. Хвилястий землі караван (Божан); Гроза летіла на них. Наближення її відчулося відразу: розпочалося гойдання (Собко)]. Ср. гойдйти. гойдати, -даю, -дйеш, гойднути, -ну, -нёщ качать, качнуть, покачнуть; (легко, мерно) колыхать, колыхнуть [Шхуну гойдало все дужче, хвиля більшала й заливала палубу (Трубл,); У небі вітер кучерявий Колише теплую блакить, І на землі гойдає трави, І затихає, й знов шумить (Рил.); Він навіть роботу залишив і, підійшовши до колиски, гойдав малого Володька (Куч.)^\; ~дати злегка (колй-не-колй) качать слегкб (время от времени), покачивать, колыхать слегка (время от времени)# гойдатися, -даюся, -дйешся, гойднутися, -ну- ся, -нёшся качаться, качнеться, покачнуться; (легко, мерно) колыхаться, колыхнуться, уст. зыбиться (преим. о море и т. п.) [На хвилях гойдався човен (Донч.); За шибками гойдаються й шумлять голим гіллям клени (Шиян)\ Дівчина підвелась з воза і раптом злякано -гойднулась — видно, ноги затерпли (Ст.)]; ^дйтися з л б г к а (колй- не-колй) качаться слегка (время от времени), покачиваться; колыхаться слегка (время от времени) [Білі серпанки, як хмари на весняному небі, злегка гойдались на вікнах (Коцюб.)]. гойднути см. гойд&ти. гойднутися см. гойдатися. гбйкання обл. крик, крики; (обращение к кому-нибудь — ещё) окрики [Микола був уже в лісі. Там чути було крики та гой- кання робітників (Фр.)]. гбйвати, -каю, -каеш, гбйкнути, -ну, -неш обл. кричать, крикнуть [Гойкає, аж у вухах дзвонить (Фр.)]. гбйний разг. 1) щбдрый; роскбшный [Клятий вітер увірвався в намет, війнув гойну пригорщу дощу (Риб.)]\ 2) (полезный для здоровья, исцеляющий) целительный, целебный [Є у нас. бальзам на рану гойний (Л. Укр.)]. гбйно нар. разг. щедро; роскбшпо [Жити гойно (Чуб.)]. гол спорт, гол. голйнка (курица голландской породы) голбнка, голландка. голгбфа перен. голгбфа. голендбрка (корова голландской породы) го- ланка, голландка [С т е п а н и д а: Я до війни мала триста п'ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (Корн.)]. гблений прич., прил. бритый [Насунув на го- лену голову шапку (Коцюб.)]. голенький уменъш., ласк. разг. гбленький. голесенький уменыи., ласк. разг. гбленький. голёчник игбльник, игблочник; разг. игбль- ница. голйзнй нагота; разг. срам; редк. голизни [Що з того, що я бурлакую? ..Що я маю з того? Свята голизна, та й годі! (Коцюб.)]. гблий 1) прил. гблый; (не имеющий на себе одежды — еще) нагбй; (лишенный покровов— |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)