Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гол 343 ещё) обнажённый [Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині! (Шевч.); Ввійшла Варвара., з червоними, голими по лікоть руками (Коцюб.)] Мокрий сніг обліплював голе гілля дерев (Шиян)]; ~лий берег обнажённый берег; ~ле нёбо открытое нёбо [Курились смачні шашлики, отут, під голим небом (Коцюб.)]', ~лим оком (невооружённым) простым глазом; ~лий, як бубон (як миша) разе, гол, как сокол; ^ла шабля обнажённая сабля [На білому коні їхав чоловік у червоному каптані, з голою шаблею в руці (перекл. з Пушкіна)]; бігати ~лим бегать гблым, бегать нагишом; з ~ли- ми руками с голыми руками; (ничего не имея) разе, с пустыми руками [До тебе з голими руками не підступай (То б.)]; 2) (род. гблого) сущ. разе, голыш. голйти, -лю, -лиш 1) брить [Бороду дід зрідка голив (Собко)]; кінчити ~ти окончить брить, отбрить; 2): ~ти л о б и ист. забривать лбы (кому), забривать (кого) [Од цариці прийшов указ — лоби голить (Шевч.)]. голитися, -люся, -лишся бриться [Хлопці., вже голились (Козач.)]. голиш, -шй разе, голыш. голівка уменъш., ласк, головка [Подивилась на мене жартливо! І схилилась голівка манливо (перекл. а Лєрмонтова)]. голівонька ласк. разе, голбвушка [Схилю голівоньку свою До тебе — и вірю, що в раю (Л. Укр.)]. голінастий разе, голенастый. голінасті, -тих сущ. орн. голенастые. голінка анат. голень; уст. берцб. голінковий анат. берцбвый. голінний разе. 1) удалой, бравый [Парубок голінний, хоч куди (Квітка)]; 2): ~ний до чбго, на що охочий до чего; охотник (ж. р. охотница) до чего; (способен) разе, горазд на что [Він у нас голінний на ласощі (Мирн.); Маруся голінна до тарані (Черные, у. — Сл. Г р.)]. гоління бритьё; прибор для ~ня прибор для бритья, бритвенный прибор [Він дістав з чемодана прибор для гоління (перекл. а Бабаевсъкоео)]. голіруч нар. 1) (ничего не имея) с гблыми руками; с пустыми руками [Всі гірські стежки роїлися пішоходами, що чи то йшли на ярмарок голіруч, бажаючи щось купити, чи то гнали на продаж худобу (Фр.); Він хотів ще додати, що не голіруч прийшов до них (перекл. з Горбатова)]; 2) (без труда) гблыми руками [Люди хотіли голіруч землю узяти (Коцюб.)]. голісінький разе, совсем голый; (в сказуемом — ещё) голёхонек; (голышом) в чём мать родила (шутл.) [А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: Голісінька, стрепенеться, Сяде на пісочку (Шевч.)]. голічерева нар. вулье. вверх животом, брюхом кверху [Під деревом, голічерева й підклавши під голову кулака, спав величезний мужичище (перекл. а Салтикова-Щедріна)]. гблка игла; (инструмент для шитья — обычно) иголка [Тут моя упала голка, вишитий узор ізблід (Тич.); В саду вже пробились яснозелені голки молодої трави (перекл. а Горького)]; вушко § ~еи ушко иглы (иголки), игбльное ушко; морська" ~ка ихт. морская игла; ніде й ~ки встромити (перен.: тесно) разе, негде и яблоку упасть [Отож людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Вовч.)]; с и- діти, як на ~кйх сидеть, как на иголках (на угольях, на углях); чисто —~ки не підточиш разе, без сучка, без задоринки; ни сучка, ни задбринки. голкар, -ря спец, игбльщик, иголочник. гблка-рйба ихт. игла-рыба [Ми ловили неводом, вудкою, на гачки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Коцюб.)]. голкіпер, -пера спорт, вратарь, голкипер. голковйднпй игловидный. голковий игблочный; (ушко, мастерская и т. п. — ещё) игбльный^ голкоподібний иглообразный. голкотримач, -чи мед. иглодержатель. голкошкірі, -рпх сущ. зоол. иглокожие. голкуватий игловатый. голландець, -дця голландец. Голландія Голландия. голлйндка голландка. голландський голландский. гбло предик, гбло [Чорпо і голо. Тільки на одній покрівлі росла якимсь чудом тонка шовковиця (Коцюб.)]. голобельний оглобельный; ~ний кінь коренник, коренной [Смикнув віжки з пітного голобельного коня (перекл. з Тургенева)]. голобля оглобля; (сохи) с.-х. ббжа [Мажуга підняв догори руку, наче голоблю (Коцюб.)], голова 1) голова; (человека — ещё) глава (уст.), башка (фам.) [1 враз промайнуло у нього перед очима ціле море голів... голови, голови й голови (Коцюб.); Він підійшов до голови коня, узяв його за вуздечку (перекл. а Тургенева); 3 темної зелені виступили важкі голови соняшників (Козач*); Далеко в голові колони заторохкотіли підводи (Гонч.)]; О брати з ~вй (выдумывать) ирон. брать с потолка; в голови (о месте на постели и т. п.) в изголовье; (к чему — ещё) к изголовью; в головах (о месте на постели и т. п.) у изголовья; разг. в головах [Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Шевч.)]; видати ~в6ю (з ^вбю) выдать головой; в і д ~вй до ніг, від ніг до ~вй, з ~вй до п' я т с головы до ног, с ног до головы, от головы до пяток [Гриша оглянув мене з ніг до голови (перекл. з Федорова)]; з ^вй не виходить (не йде) разг. из головы не выходит, из ума не идёт; заходить в ^ ~ву кому разг. а) думает кто; разг. ломает голову кто [Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою. Наврочив хто? Налякав? (Коцюб.)]; б) разг. с ума сходит кто; в) обл. печалится кто; і в ~вї собі не покладати разе. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)