Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гол 344* гол и в мыслях не иметь [Сватать Саню він і в голові собі не покладав (Н.-Лев.)]; клей в ~ві перен. фам. смекалка; він м а 6 клеив ~ві перен. фам. он со смекалкой; моя ~вй в тім перен. разг. моё дело [Не журись... То вже моя голова в тім (Коцюб.)]; під ~ву, під'~вивиз- голбвье (см. раньше)) світла (я с н &) ~вй светлый ум; д в і ^вй ліпше, як о д н ?; одна ~вй д б б р є, а дві лучче погов. (Ном.) ум хорошб, а два лучше; 8 х в 6 р о ї ~вй на з д о р б- ву погов. с больнбй головы на здорбвую; хоч кіл на ~ві теши кому погов. хоть кол на голове теши кому; щ о ~вй, то й рбзум погов. скблько голбв, стблько умов; 2) (выборный руководитель) председатель, (о женщине) председательница (разг.), (руководитель васедания, собрания — ещё) председательствующий [Головою першого Раднаркому був обраний Ленін (Іст. ВКП(б)); Центральна виборча комісія утворюється в складі голови, заступника голови, секретаря та 12 членів (Поломе, про вибори)]] ~в? в ц к о н- кбму (голови виконавчого комітету) председатель исполкома, предисполкбма (председатель исполнительного комитета); ~в& завкбму (голове заводськбго комітету) председатель завкбма, предзавкбм (председатель заводскбго комитета); *^вй раивикон- кбму (голови райбнного виконавчого комітету) председатель райисполкбма, предрйка (председатель райбнного исполнительного комитета}; * міський ~в& до рее. городскбй голова; замісник ~вй заместитель председателя, зампред; крісло ~вй кресло председателя, председательское кресло; місце <^вй место председателя, председательское место; належний ~ві принадлежа" щий председателю; председательский; 3) (главное лицо) глав?; (в сочетании с названием правительства) председатель; 4) (назначенный руководитель какого-нибудь коллегиального учреждения) ист. первоприсутствующий; О ~вй і хребет красної рйби кул. головизна; бита ^вй перен. разг. тёртый кал&ч; мертва ~вй $нт. мёртвая голове. голов&нь, *ня разг. голован. головатий разг. 1) прил. головастый, болыпе- голбвый [Він підійшов до інструктора, незграбний, головатий, збентежений (ільч.)]; 2) прил. (сообразительный, толковый) мозговитый, башковитый, башковитый; 3) (род. головйтого) сущ. голован. головач, -чй разг. голован. головйчка бот. (СерНаІагіа 8 с п г а а".) голов- ч?тка. головбух (головний бухгалтер) главбух (главный бухгалтер) [Тільки вусатий головбух., відповідав своїм діловим настроєм до настроїв ревізії (Ле)]. гбловень, -вня ихт. голавль, голбвль [Він забавно показував, як ходять риби навколо принади, як б'ються, попавши на гачок, окуні, головні, лящі (перекл. є Горького)]. головешка головешка, головня [Всі тріски на припічку погоріли, і тільки одна головешка жевріла в попелі (Н.-Лев^)]. головище увел. разг. головища. голбвка голбвка; (капусты — ещё) коч&н, кб- чень; (чеснока, лука — ещё) луковица, разг. луковка; (гвоздя, стержня и т. п. — ещё) шляпка; (в кнопке звонка) пуговка; (трости) набалдашник [Стоять городи, мов у віночку. Капуста в головки звивається (Коцюб.); Анапський маяк був білий, стрункий, з конічною головкою, що обертається неспинно (Смол.); Павлуша так само спритно виконав паяння й другої головки (Ваш)]. голбвкп, -вок сапожн. головки. головковий шляпочный. головком, -му (головний комітет) главк (главный комитет). Головкурупр, -ру (Головне курбртне управління) Главкурупр (Главное курортное управление)» головлікар, -ря (головний лікар) главврач (главный врач). Головліт, -ту (Головне управління в справах.літератури і видавництв) Главлйт (Главное управление по дел&м литературы и издательств). головний 1) (основной, наиболее существенный и важный) главный; (самый важный, самый насущный книжн,-~ещё) первенствующий [Ленін умів безпомилково визначати головну небезпеку, що загрожувала пролетарській державі (Біогр. Леніна)]; ~нйм чином главным боразом [Цар спирався головним чином на кріпосни- ків-поміщиків (Іст. ВКП(б))]; а ~нё, вони так розуміють а главное, онй так понимают; 2) (относящийся к еолове) головнбй [Розширити асортимент виробів шкіряної, текстильно-басонної і швейної галантереї, головних уборів (Зак. п'ят, план); На другий день я прокинувся з головним болем (перекл. з Пушкіна); Мені зустрілась колона легкових автомашин. Я зупинив головну (перекл. з Федорова)]; ~нйй м б з о к головнбй мозг, гбловно нар. главным ббразом; (в значении вводного слова: самое важное) главное дело [Тухольський народ жив головно скотарством (Фр.)]~ головнокомандування главнокомандование. головнокомандувач, -ча, головнокомбпдуючий, -чого главнокомандующий [За наказом Верховного Головнокомандуючого товариша Сталіна радянські війська перегородили ворогові шляхи на північ, в тил Москві (Біогр. Сталіна)], головпоначйльствуючиії, -чого сущ. главно- начальствующий. <- головноуправляючий, -чого сущ. главноуправ- ляющий. головня х (о полене) головня [Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Шевч.)]. головня2 (болезнь хлебных злаков) головня [Перед посівом насіння обов'язково протруювали проти пухирчатої головні (Рад., Укр., 1946, IV)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)