Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гол головокружіння головокружение. і головокр утлий головокружительный [Сумні чорні хмари налягали в повітрі, а ґави різали його головокрутними трюками (Ле)]. головокр утно нар. головокружительно, головоломка головолбмка. гол о вол 6м ний головолбмный. головоломно нар. головоломно. головойбгі, -гих сущ. 8оол. головоногие. голбвонька ласк, разг. редк. голбвушка [Бідна моя головонько, Що мені робити? (Шевч.)]. головоріз головорез [Фашистські головорізи в своїй боротьбі проти радянської влади звертали особливу увагу на Радянську Україну (Ком., 1938, VI)]. г головотбс, головотяп головотяп [Ми хочемо, щоб люди, які допустили помилки і викривлення, відступили від своїх помилок. Ми хочемо, щоб головотеси відступили від свого головотества на позиції ленінізму (Сталін)]. головотбство, головотяпство головотяпство [..лібералізм щодо троцькізму, хоча б і розбитого і замаскованого, в головотество, яке межує із злочином, зрадою щодо робітничого класу (Сталін)]. головотяп см. головотес. головотйпство см. головотество. головотяпський головотяпский. головочка уменыи., ласк. разг. редк. голбвочка [Галя не раз підносила головочку з братових колін (Вовч.)]. Головпівнічморшлях, -ху (Головне управління північного морського шляху) Главсевморпуть (Главное управление северного морскбго пути). Головполітосвіта (Головний політ и- ко-освїтній комітет республіки) ист. Главполитпросвёт (Главный политико-просветительный комитет республики). головування председательство; за (під) ~ням под председательством [Спеціальною Конституційною комісією під головуванням товариша Сталіна був вироблений проект нової Конституції СРСР (Іст. ВКЩб))]. головувати, -ловую, -ловуеш председательствовать [Головує в сільвиконкомі Ти- І хон Єрмолайович Маркін (Рад. Укр., 1949, Ш)]. головусий фам. іиутл. голоусыи. головуючий 1) прич. председательствующий; 2) (род. головуючого) сущ. председательствующий [Головуючий надає слово старому майстрові прокатного цеху (Рад% Укр., 1946, І)]; 3) прич. ист. первоприсутствующий; 4) (род. головуючого) сущ. ист. первоприсутствующий. голод, -ду гблод; (отсутствие продуктов питания разг.—ещё) голодбвка [При капіталізмі, говорив Ленін, дисципліна створювалася голодом, насильством, муштрою (Біогр. Леніна)]; з ^ду с голоду; разг. с голодухи [Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче (Шевч.)]; ~д не свій брат погов. гблод не тётка. голодания редк. см. голодування. І голо дати см. голодувати. І ГОЛ голодуючий редк. см. голодуючий. голоднеча разг. голодбвка. голодний 1) прил. голбдный [Коли наймити їли, голодні, багато, він бурчав жінці: «Як їсть, то впріє, а як робить, то змерзне», (Коцюб.)]; ~ній курці прбсо на думці погов. голбдной куме хлеб на уме; 2) (род. голодного) сугц. голбдный [Повстаньте, гнані і голодні, Робітники усіх країні (Інтернаціонал)]', ситий ^ного не розуміє поел, сытый голодного на понимает. гблодно предик, гблодно [— Не ходи, Тимо- ше! — І став мене відмовляти: «Буде голодно і холодно; приймеш біди всякої» (Вовч.)]. голодбвка голодбвка. голодранець, -нця разг. оборванец; разг. оббрвыш; вульг., бран. голодранец; бран. золоторбтец [Еней прочумався, проспався і голодранців позбирав (Котл.)]. голодранка разг. оборванка; разг. оббрвыш. голодування голодание; разг. голодбвка. голодувати, -дую, -дуєш и редк. голодати, -даю, -даєш голодать [Селянин голодував у Росії при поміщиках і капіталістах (Ленін); Часом пан в гостині сидить, то я голо дати мушу, як не нагодують добрі люди (Вовч.)]. голодуючий 1) прил. голодающий; 2) (род. голодуючого) сущ. голодающий [Селяни захоплювали поміщицький хліб та інші припаси,, ділили їх між голодуючими (Іст. ВКП(б))]* голом бзий разг. лысый, плешивый [Вітри вмерзали в землю голомозу, як в лід вмерзають, крила мертвих птиць (Бажан)]. голбмшити, -шу, -пгаш разе, колотить, бить [Голомшить молодицю нізащо (Коиюб.)]. голонасінні, -них сущ. бот. голосемянные. голоногі, -гих сущ. зоол. голонбгие. голопузий разг. вульг. голопузый [3 грачиного гнізда випало голопузе граченя (Донч.)]. голопуцьок, -цька разг., голоцюцьоб (обл.} 1) неоперившийся птенец [Приносить гніздечко якось і голоцюцьки (Тесл.)]; 2) перен. малыш [Діти голопуцьки, як горобенята,, бігають по вулиці (Барв.)]. гблос, -су голос; уст. глас [І в гаях, як прошва золота, Блищав зів'ялий лист, — тоді ставали ніжні Дівочі голоси (Рил.); Голос Радянського Союзу звучить на весь світ (Рад. Укр., 1948, XI); На підставі статті 116 Конституції Української РСР вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос (Поломе, про вибори); За Сталіна я голос свій віддам! (Сос.)]; в о д й н «¦^5 в один гблос; на весь (на пбв- ний, на пбвен) г^е9 п б в н и м ~сом (изо всех сил) во весь гблос, пблным голосом; (преим. перен. — ещё) во всеуслышание [— Діду, гов! — кричу я на весь голос (Н.-Лев.)]; зірватися з ~су (во время пения) разг. пустить петуха; н е відвести ~су не иметь силы говорить [Очі їй сплющуються, і сама не одведе уже й голосу (Тесл.)]; не своїм •-^сом (кричать, звать) не своим гблосом [З вулиці не своїм голосом кликано спраглих по лимонад (Коцюб.)]; підняти ^с (в защиту кого, чего) возвысить гблос; під- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)