Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гор 350 гор . рбчек, бугорбк; хблмик [Нд горбочку працювали землеміри (ільч.)]. Ср. горб 1—2. горбун 6к: к о н ь о к." горбун 6к (род* конька- горбунки) фолък. конёк-гор бунбк. горгот&ги, -гочу, -гбчеш и ґорґотіти, -гочу, -готйш разг. громыхать [Раз Крила в Вітряка гуділи й ґорґотали, Що все село вони насущним годували (Воров.)\ У млині якось замовкли всі. Лише горготів камінь (Головко)]. **, горгбші, -гбш обл. плечи [А клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти ца^горгоші з вашою торбою разом (Коцюб.)]. ^* гбрдень, -деня мор. гордень* гордий гбрдый [Хай шумить земля піснями В цей крилатий, гордий час... Слово Сталіна між нами, Воля Сталіна між нас (Рил.)]. гордйна обл. см. гордовина. гординя уст. 1) гордыня [Вовк: Знаєш що? „ То — гординя в тобі говорить* (Мирн.)]; 2) (то, чем еордятся) редк. гбрдость [3 неї мусіло б щось пишне, чудове вийти, гординя й честь і для нашого народу (Коб.)]\ 3) разг. гордец (о мужчине), гордячка (о женщине) [Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? (Вовч.)]. гордитися, -давуся, -дйшся гордиться [Вони гордяться славою і честю гвардії (Рад* Укр., 1946,уіІІ)]> гордівливий горделивый. гордівливість, ~врсті горделивость, гордівливо нар. горделиво. гордівник, -ви гордец [Фамусов: Отож-бо ви, гордівники І Спиталися б, як діяли батьки! (перекл. з Грибоедова)]. гордівниця разг. гордячка [Спитала б, може, -люба гордівниця: «А хто цей красень, що іде з відерцем?» (Л. Укр.)]. гбрдіїв вузол, (род. гбрдійового вузлі) гбрдиев узел. гордій, -дій гордец Щей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Вовч.)]. Гордій Гордей. гбрдість, -дості гбрдость [Ці [цілком рентабельні] колгоспи і радгоспи становлять гордість нашої партії, гордість Радянської влади (Сталін)]. гордлйвий редк. горделивый, гбрдый [І в очі сонцю глянуло орля, Не хилячи своїх очей гордливих (Бажан)]; см~ ещё гордовитий. гордлйвість, -вості редк. горделивость, гбрдость [В нас, радянських, гордлйвість своя: на буржуїв ми дивимось згорда (перекл. а Маяковського)]; см. ещё гордовитість. гордлйво нар. редк. горделиво, гбрдо; см. ещё гордовито. гордо нар. гбрдо [Літаки гордо понесли на своїх крилах червоні зорі (Гонч.)]. гордовина бот. (УіЬигпит Ьапіапа Ь.) гордовина [Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька І^Іуб.)]. гордовитий горделивый, гбрдый; • (кичливый — ещё) надменный; (обнаруживающий презрение к другим — ещё) высокомерный; (величавый — ещё) царственный [Настя дивилася на лортрети своїх любих синів, і посмішка гордовитого вдоволення не сходила з її уст (Кач.); Аж, скипів Бертольд, почувши Гордовитую відмову (Л. Укр.); Уже тополі гордовиті, 3 рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (Рил.)]^ гордовитість, -тості горделивость, гбрдость; надменность; высокомерие, высокомерность; царственность [Вдоволивши свою гордовитість, Оникій вернувся додому (Н.-Лев.); На її смаглявому матовому обличчі завмерла гордовитість цариці (перекл. а Горького)]. Ср. гордовитий. гордовито нар. горделиво, гордо; надменно; высокомерно; царственно [Підносить праця гордовито В союзі Рад своє чоло (Рил.)\ Вона гордовито сиділа на візку і, начепивши окуляри, * дуже задирала - голову вгору Щ.-Лев.); Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав І гордовито поглядав (Гл.)]. Ср. гордовитий. гордбта обл. гордыня [Хто може мене присилувати? Мізерна гордота моїх родичів? (Коб.)]. гбрдощі, -щів гбрдость [Тепер кожний з нас сповнений гордощами за свою батьківщину, велику і могутню (Вісті, 1941,1)]. гордування пренебрежение [Колишнє гордування, давня чванливість, — де це все поділося? (Вовч.)]. - < гордувати, -дую, -дуєш гордиться*; (держать себя заносчиво — ещё) высокомерничать; (относиться с неуважением) пренебрегать (кем, чем), презирать (когб, что) [Та все супиться, та все гордує, і говорити з людьми не хоче (Барв.); Там з його сміялися та гордували ним (Коцюб.)]. гордуватий горделивый, гбрдый; надменный; высокомерный [Рум'яна, як промінь вечірній, очі огневі, та тільки гордувата, чванькувата (Вовч.)]. Ср. гордовитий. гордячка разг. неодобр, гордячка. гбре гбре; (несчастья, печальные события — ещё) гбрести [Хто боровся, горів і натерпівся горя, Той по праву достаток і щастя укосить (Мол.); Йому нічого, а Маланці горе велике (Коцюб.)]; і <-~ря м 6 л о к о м ^ разг. и гбря м&ло кому. .горезвісний пресловутый [Ми, люди старшого покоління, яке пам'ятає і першу світову війну, не забули горезвісного англійського генерала Фуллера (Смол.)]. горельеф иск. горельеф [Над каміном —античний горельєф І століття до нашої ери (перекл. з Інбер)]. гбренько уменыи. разг. горюшко [О горе, горенько мені! (Шевч.)]. гбрець, -рця гбрец [Він ішов спокійно, не поспішаючи, між скель і каміння, занесеного снігом, і в кожному русі його була велика упевненість старого горця (Собко)]. гбречко уменыи. разг. горюшко. горжетка горжетка [На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони (Вишня)]. горйдуб см. горюдуб. горизбнт, -ту горизбпт [На горизонті чорніє довга смуга моря (Ільч.); Животворні ідеї Леніна і Сталіна підносять свідомість молоді, розкривають перед нею широкі горизонти (Рад, Укр., 1949, II);, Дернистий горизонт грунту містить від 5 до 12 процентів перегною (Колг. Укр., 1939, VIII)]. горизонталь, -лі мат.х геод* горизонталь* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)