Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гор 352 гор горнило уст., перен. горнило [Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів ^важкий міх, прискав огонь у горнилі (Фр.); Лю- № змінилися. Вони пройшли через горнило війни, що перевірила їхні моральні якості (Літ. газ., 1946, IX)]. гбрниця разг. гбрница (разг.); кбмната [Він схопився з крісла і почав ходити по горниці (Риб.)]. гбрничка уменыи. разг. горенка. гбрнична, -ної дорев. гбрничная [Вірі Семеяів- ні потрібна горнична (Мирн.)]. гбрній уст. гбрний. горпіст воєн, горнйст [Десь поблизу заспівала труба горніста (Риб.)]. гбрно техн. горн; уст. горнило [Прискав вогонь у горні (Коцюб.); Ми вийшли всі з громів і праці горна (Сос.)]. Гбрно-Алтййськ Гбрно-Алтайск. Гбрно-Алтайська автономна ббласть Гбрно- Алтайская автонбмная ббласть. * гбрно- алтайський гбрно-а л тайский. Гбрно-Бадахшанська автонбмна ббласть Гбр- но-Бадахшанская автонбмная ббласть. гбрно- бадахшанський гбрно-бадахшанский. горновий техн. 1) прил. горновбй; 2) (род. гор- повбго) сущ.' горновбй [Поруч зі мною працював горновий Лунін (Ком., 1939, XII)]. горностай 8оол. горностай [Завдяки заповідникам у нас у великих масштабах відновлено поголів'я бобрів, видр, горностая (Прол. пр., 1941, І)]. горностбйовий зооА. горностаевый. горнути, -ну, -неш 1) трести; 2) (заключать в объятия) обнимать. горнутися, -нуся, -нешся льнуть [3 темного моря білявая хвилечка До побережного каменя горнеться (Л. Укр.); До дочок якось не так горнулось його серце (Н.-Лев.)]. горня, -нити, горнятко уменыи. горшбчек [Дівчина побігла додому і під полою принесла йому їсти — хліба й гарячої картоплі в горняті (Козач.); На припічку., кипіло горнятко (Коцюб.)]. ' гороббйнив бот. (ЬіїНозрегит Ь.) воробейник. горобеня, -нити птенец воробья; разг. воробьёнок [Діти.., як горобенята, бігають по улиці (Барв.)]. горобець, -бця воробей [Злякані горобці зграйкою пурхнули з шовковиць (Донч.)]', стріляний ~ць разг. стреляный воробей; стріляти в ~ців з гармат ирон. стрелять по воробьям из пушек. горобина * бот. рябина [В кутку подвір'я під • горобиною накрито стіл для вечері (перекл. а Горького)]. горобина 2 прил. см. горобиний. горобиний воробьиный [Дпі ішли, минали почі, Барвінкові, горобині (Мал.)]. горобині, -них сущ. орн. воробьиные. горобинівка рябиновка, рябиновая. горобинний бот. рябинный. горобинова 1) прил. см. горобиновий; 2) (род. горобинової) сущ. рябиновая. горобиновий бот. рябиновый, рябинный. горббка разг. воробьиха. горббчик уменыи., ласк, воробушек, ворббы- шек [В синяві пеба голуб став горобчиком (Козач.)]. горобчиха разг. воробьиха. горббчичок, -чка уменыи., ласк, ворббушек, воробышек [Як дремене горобчичок у садок (Гл.)]. гороб'ячий воробьиный [Крізь щебетання го» роб'ячої зграї чути голос" вільшанки (перекл. а Короленко)]. горовйй редк. гбрный; (о ветре) верховбй [На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах й ждали купців (Коцюб.); Гуляючи розходиться враз вітер горовйй (перекл. а М. Некрасова)]. гброд редк. гброд [І город вже видно з туманів ріки (Бажан)]. город, -ду огород [А ті, що спробують напасти на нашу країну, — дістануть нищівну відсіч, щоб надалі не кортіло їм совати свое свиняче рило в наш радянський горбд [Сталін)]. горбддя собир. редк. огороды [Дарка вібрала останню силу та й чкурнула від матері поза городдям (Л. Укр.)]. горбдець, -дця уменыи. огорбдец. горбднна бвощи, бвощь;.обл~ огородина [Серед дерев росла буйна городина (Коп.)]. городинний овощнбй. городити, -роджу, -рбдиш городить [Муха Макар ще колись городив у нього тин (Панч)]. городище архл. городище [Внаслідок робіт експедиції в Чорному лісі відкрито важливе за своїм історичним значенням городище (Архл., 1952, VII)]. городіння городьба. городки, -ків спорт, городки; грати (гратися, гулйти) в ~м играть в городки; разг. играть в рюхи. горбдник 1) (занимающийся огородничеством) огорбдник, овощевод; 2) (торгующий овощами) разг. овощник. городникувати, -кую, -куєш разг. огорбдни- чатъ. городництво с.-х. огорбдничество, овощевбд- ство [Тільки той колгосп буде повною чашею, де поряд з цими найважливішими галузями [рільництвом і тваринництвом} розвиватимуть садівництво, виноградарство і городництво (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 —Рад. Укр.)]. городниця 1) огорбдница, овощевбд [Городнице Варвара налила гостям з кар афіш по чарці горілки (Козач.)]; 2) овощнйца. Ср. горбдник 1—2* городницький огорбднический [Ми щиро бажаємо повчитися, як правильно вести городницьке господарство (Ком., 1939,VIII)]. городничий, -чого сцщ. ист. городничий [Кум її був городничий (Вовч.)]. городничиха разг. ист. городничиха. * 3 городній огорбдный [На порозі стала Настя Земельна, бригадир городньої бригади (Коп.)]; ~ні буряки огорбдная (столовая) свёкла. горбдньо-баштанний огорбдно-бахчевбй. городовий 1) прил. уст. городовбй; 2) (род. городовбго) сущ. дорев* городовбй [Вдень 26 лютого A1 березня) 4-а рота • запаспого' батальйону Павловського полку відкрила |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)