Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гор 353 го© вогонь, але не по робітниках, а по загонах кінних городових, які почали перестрілку з робітниками (Іст. ВКП(б))]. городовик, -ка дорев. городовой [Городовик на змерзлі пальці дмуха І свій башлик стовбурчить на плечі (Бажай}]. город 6к, -дкй 1) уменьги. городок [Великий науковий городок розкинувся на Пулков- ській горі (Вісті, 1939, VIII)]] поганенький (злиденний) ~к презр. городишко; 2) (игра) городок [Ми грали перед двором.. Ставили в городок клинець і від дучки влучали в нього палицями (Панч)]. городськйй редк. городской [Як стрільчасті ватри, розцвітають канни На каймі блакитних городських куртин (Бажан)]. городйнин горожанин [3 кріпаків середньовіччя вийшло вільне населення перших міст; з цього стану городян розвинулись перші елементи буржуазії (Комун, ман.)]. городянка горожанка. городяпський уст. городской. горожа изгородь; (из досок) забор; обл. городьба [Жителі Фергапської долини, вершники гірської Киргизії на всьому протязі каналу утворили начебто живу горожу цієї чудової споруди (Вісті, 1940, І)]. гороїжитися, -жуся, -жиніся разг. 1) хорохориться [Андрон гороїжився і йшов на збори з незалежним, зневажливим виглядом (Донч.)]; 2) (подниматься) щетиниться [Вона., дивилась на море, що., гороїжилось грізними бурунами (Л. Укр )]. горопаха м. и ж. р. разг. горемыка. горопашний разг. горемычный. горорізьби уст. горельєф [Дивовижні оздоби скрізь наліплено, горорізьбою оздоблено, стіни розмальовано, розписано (Горд.)]. гороскоп ист. гороскоп. горотворення геол. горообразование. горотвбрпий геол. горообразовательный. гороутворення см. горотвдрепня. гороутворюючий геол. горообразующий. горох, -ху горох [Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Гл.)\ Жовті курчата розкотились по грядках, як горох (Коцюб.)]. горохвиння разг. гороховая солома. горохвяний обл. гороховый. горохвяник гороховая лепёшка [А побіля їх стояли бублики, буханці, горохвяники, гречаники (Квітка)]. гороховйдпий гороховидный. гороховий гороховый [Сунеться, мов горохова копиця (Ном.)]. горошина горошина. горошинка уменьш. горошинка. горошковий текст, горошком, в горбшек. горошок, -гаку 1) уменьш. горбшек; 2) бот. (ЬаіНугиз Ь.) горбшек, чипа; запашний ~к бот. [Ьаікутия ойогаїиз Ь.) душистый горбшек [Ні, ніде не видані, гадаю, такі різнобарвні маки, чорнобривці,., запашний горошок (Вовч.)]. горбю нар. верхом, пбверху [Ти підеш горою, а я долиною (Чуб.)]. Горпина разг. Агриппина, Аграрна. горст геол. горст. гбрстка пук, пучбк. гбрсточка уменьш. 1) пучбк; 2) редк. гбрсточка [Ніщо не могло зробити їй більшої приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки (Коцюб.)]. гбрський гбрский. гортанний гортанный [Галя щебетала своїм гортанним голосом, і луна розходилася в морозному повітрі (Вас.)]. гортанно нар. гортанно. гортань, -ні анат. гортань. гортати, -ртаіо, -ртйєш разг. листать, листовать [Він [Багрицький] жадібно почав гортати в букініста сторінки книги. Це був «Кобзар» (Тич.)]. гортензія бот. гортензия. горшковий горшечный. горща, -щати уменьш. горшбчек. горщечок, -чка уменьш. горшбчек [Взяла горщечок та й пішла (ІЛевч.)]. горщик горшбк; обл. корчага [На столі, над горщиком знялася пара (Панч)]. гбрщичок, -чка уменьш. горшбчек. горщок (род. горшкЗ) горшбк [Не святі горшки ліплять (Ном.)]. горювання гореванье; мыкание [Твое горювання здатне й кригу розтопить (Риб.); Хлоп.., як пе міг Зносить неволі та знущання, То кидав все, в чужину біг, Лишаючи рідню і всіх Іще па більше горювання (Фр.)]. Ср. горювати. горювати, -рюю, -рювш (за ким, за чим и по кому, по чому) горев&ть (о ком, о чём); (подвергаться невзгодам) мыкать (горе) (разг.), мыкаться (разг.) [Коли з пароплава проводжали малого, горював за ним найдужче., машиніст Микола Івапович (Ільч.)\ П о- л і н а: Дуже цікаво жити з тобою, горе горювати! (перекл. з О. Островського)]. горюдуб, горйдуб горелки [Тут всяку всячину і грали, хто, як і в віщо захотів.. І в хрещика, і в горюдуба (Котл.)\ А зверху тисячами ласкавих очей дивилось на їх темне серпневе небо, і шугали над ними золоті метеори, мов у горидуба граючи (Вас.)]. горюче 1) прил. см. горючий; 2) (род. горючого) сущ. техн. редк. горючее. горючий горючий [Набирає він у рот горючої рідини, повертається до вогню (Шиян)]. горючість, -чості горючесть. горяний гористый [Проти синього неба ясно вирізувалась ламана смуга горяного берега Росі (Н.-Лев.)]. горйнин горец [Коли Валерій почав підростати, ратні інтереси горян стали його кровною справою (Ільч.)]. гбряність, -ності гористость. горянка горянка [Рука горянки долу впала (перекл. з Тихонова)]. Горький, -кого геогр. Горький. Гбрьковська область Гбрьковская область. гбрьковський гбрьковский. госпіталізація мед. госпитализация. госпіталізувати, -зую, -зуеш госпитализировать. гбспіталь, -лю госпиталь [Ми лікували його в госпіталі, допомагали, як могли (Ком.* 1941, І)]. 23—1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)