Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гос 354 гос госпітальний госпитальный, госпбда 1) (домашний кров) дом [Іде Марко з чумаками; Ідучи співає* Не поспіша до госпбди,—Боли допасає (Шевч.)]; в їх ~ді всього булб вдбстальвих дбме всегб было вдбволь;^ разг+- дом их был пблная чаша; дрбсимо до ~ди1 добрб пожаловать I; 2) редк. хозяйство [Мені із нею [дійницею] ле носиться, Тобі ж, в господі, пригодиться (Боров.)], госпбдар, -ря хозяин, разг^уап^сш; (повелитель уст. —ч еще) господин; (собственник какого-нибудь заведения уст* — ещё) содержатель [Народ України в І917 рощ завоював право бути повновладним господарем багатств своєї землі (Рад. Укр*г 1948, І); — Що там чуватиг розказуйте!..—привітався до нього господар (Коцюб.)]] ~рі (мн. ч.) хозяева [Ми попрощалися з господарями і вийшли на вулицю (Шиян)]; ^р харчевні (харчівні) уст. хозяин (содержатель) харчевни, харчевник; без ~ря без хозяина; (какой — ещё) бесхозяйный; бути ~рем (чогб) быть хозяином (чегб); (владеть каким- нибудь заведением уст. — ещё) быть содержателем {чегб), со держать (что); добрий ~р хороший хозяин; <> #^р становища хозяин положения,, господарка 1) хозяйка [А самої господарки, ївги, ніхто ні в чім і не питає (Квітка)]; х к т н я ~ка домашняя хозяйка [Колишня домашня господарка Васильченко тепер виконує складну роботу по забивці труб в цеху холодного волочіння на трубному заводі (Ком., 1939, ХН)]\ 2) обл. .хозяйство. господарний обл. хозяйственный [А дівка., така господарна, що пари їй нема (Федьк.)]. господарник хозяйственник [Валько був старий господарник (перекл. в Фадеева)]. господарність, -ності хозяйственность. господарно нар. редк. хозяйственно, по-хозяйски [Л у к а ш: А хто ж тут недогарків оцих глядіти буде? К и л и н а (господарно): Ой правда, правда, ще порозтягають! (Л. Укр.)]. господарство хозяйство; (отдельной семьи — ещё) дом; (совокупность предметов, необходимых в быту — ещё) обихбд [У піднесенні сільського господарства велика роль належить передовій сільськогосподарській науці (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У І^Х 1948 — Рад. Укр.); Жила вже Павлю- тиха кілька років у попаді, усім заправляючи господарством (Вовн.)]; в якбмусь царстві, не нішому ~ві фольк. в тридевятом царстве, в тридесятом государстве; лісове <^во лесное хозяйство, лесо- хозяиство; працювати в галузі <^ва раббтать по хозяйственной ч?сти. госпбдарський хозяйский [Господарське серце зрозуміло ввесь трагізм ситуації (Коцюб.)]. господарський хозяйственный [Покінчивши я війною [1914—1918 рр.], Радянська країна стала переходити на рейки мирного господарського будівництва (Іст. ВКП(б))]; н а ~кому розрахунку на хозяйственном расчёте» господарчий хозяйственный [Взимку, коли правління вивело остаточні підсумки господарчого року, —г скликали збори колгоспників (Козач.)]; г^чий (господарський) комітет хозяйственный комитет. господарювання хозяйничание; ведение хозяйства, хозяйствование [..профспілки в школа управління, школа господарювання, школа комунізму (Іст. ВКП(б))]~ господарювати, -рюю, -рюеш хозяйничать; .вести хозяйство, хозяйствовать; (о роде деятельности) заниматься хозяйством [Невтомні люди на „землі над всім господарюють: річки ^великі та малі на користь нам працюють (Забіла)]. ,„ господинин, -нина, -нине хозяйкин, хозяйки (род. п. от хозяйка). господина хозяйка;--содержательница; (жек- щина, принадлежащая к привилегирован* ному сословию) дорев. госпожа [Моя господиня — угорка, виряджаючи мене, аж заплакала (ГончМ Чи я в тебе не жона, Чи не господиня: Три дні хати не мела, В печі не топила (Чуб.); їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Шевч.)]; ~ня х а р ч ё в н і (харчівні) уст. хозяйка (содержательница) харчевни, харчбвница. Ср. госпбдар. госпбдь (род, гбспода) рел., разе, господь [-« Помирилися „,. — Надовго ж? — А господь знає (Коцюб.)]. госпбрган, -ну (господарський б р- г а н) .хозорган (хозяйственный брган). госпрозрахунковий хозрасчётный; ~ва бригада хозрасчётная бригада. госпрозрахунок, -нку (господарський розрахунок) хозрасчёт (хозяйственный расчёт). госпчастина (господарська части- н а) хозчасть (хозяйственная часть). „ гостёць, -тця обл. ревматизм [Та я; я стара, гостець мене так мучитьI (Л. Укр.)]. гостина разг. 1) пребывание в гостях; посещение [Прошу, прийми на спомин про гостину! (Л. Укр.); Р у ф і н: .,Не в пору був сей гість... мені здається, що не мине добром - гостина тая (Л. Укр.)]; у ^ну в гости; у /*^н1 в гостях [Любив у себе гостей вшанувати і сам у гостині бувати (Вовн.)]; 8 ~нп из гостей [Надвечір прийшла Настя з гостини (Коцюб.)]; 2) обл. гбстья [Помітивши, яке вражшня справила на мене його гостина, — він., змовк (Вас.)]. гостинець1, -нця разгг гостйнец [І внучатам із клуночка Гостинці виймала (Шевч.)]. гостинець2, -нця обл. большая дорбга, столбовая дорбга; уст. тракт; обл. большак [Стараймося лише тепер висмикнутися з міста так, аби нас не побачили. І не гостинцем нам іти, не стежкою, а ^ якнайшвидше в ліс (Фр.); І всі ми вірили.., Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ (Фр.)]. гостйний двір уст. гостиный двор^ гостиница гостиница [Уже Христя цілий місяць живе у гостиниці (Мирн.)]. гостинна 1) прил. см. гостинний; 2) (род. гостинної) сущ. уст. гостиная [3 гостинної тільки доносилося глухе кахикання (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)