Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гри 362 гри умить зо старила вчителеве лагідне лице І (Ільч.)]\ робити ~сп делать (строить) гримасы (рбжи); раза, корчить рбжц [Мавпа ця корчилась, стрибала, робила смішні гримаси (перекл. з Л* Толстого)]. гримйсва уменьш., ласк, гримаска [Семен досі мовчав, але смішлива іронічна гримаска вже кривила йому губи (Ільч,)], гримасник гримасник, гримйсшщя гримасница. гримасування гримасничанье^ гримасувати, -сую, -суеш гримасничать [Обличчя її було освітлене хитким полум'ям пічки і, то освітлюючись, то поринаючи в сутінки, наче нервово гримасувало (перекл. з Павленка)]. гримати, -маю, -маєш, гримнути, -ну, -неш . 1) (сильно стучать) грбхать, грбхнуть; (сильнее) громыхать, громыхнуть; (люлько соверш. — раздаться с громким звуком —• ещё) грянуть [Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима (Коцюб.); Вони чули,* як гримнув у сінцях засув (Шиян); Вдалині знов гримнуло, і почулось вищання снаряда, що пролітав мимо (перекл. в Вірюкова); І гримнув бій, полтавський бій! (перекл. з Пушкіна)]; 2) (на кого) кричать, крикнуть, (останавливая—ещё) прикрикивать, прикрикнуть; (только не- совершс—сильнее разг. — ещё) орать [—Де їх шукати? р- гримав технік навіть на неї, ніби дівчина могла знати (Гоцч.); В хаті діти обступили Марію, батько гримнув на них: — Чого ви І Людини не * бачили? (Шер.)]. гримёр, -ра театр, гримёр [Я одягся і загри- мувався без допомоги гримера (Смол.)]. гримерка театр, гримёрша. гримірбвка гримирбвка [Він [Саксаган- ський] завжди приходив за дві години до початку спектаклю і з винятковою любов'ю віддавав цей час гриміровці (Ком., 1939, V)]. гриміти, -млю, -мйш греметь [Революція гримить! Піднявся революційний народ Росії і оточив царський уряд, щоб штурмувати його! (Сталін); Нам показував дороги Сталін, — всюди слава Сталіну гримить! гримкий редк. гремучий [Вона подає йому стрільбу гримку, Чіпляє сама ясну шаблю важку (Л. Укр,)]. гримкотіти, -кочу, -котиш усилит, разг. грохотать; громыхать [— Звідти гримкотить?— все розмірковував юнак (Тич,)]. гримкотливий, гримливий, гримотливий разг. грохбчущий, грохотлйвый [В золотому молотів прибої розцвіла гримлива висота (Сос.)\ Волька, з досадою, похнюплений, простував за друзями, тягнучи по купинах весла й гримотливу цеберку (Ільч.)]. гримнути см. гримати. гризнутися, -нуся, -нешса грбхнуться [Чільний фашистський танк якось кумедно став дибом і гримнувся набік (Трипіл.)]. гримотання, гримотіння громыханье [Раптом блиснуло у хмарі — й почалося гримотіння (Тич.)]. гримотіти, -мочу, -мбчеш и гримотіти, -мочу, -мотйш усилит, громыхать [В холодному небі схрещувалися голі мечі, гримотіла зенітна артилерія (Рад. Укр*, 1$46, І); Болиголов поріс, а може й рута На тих місцях, де гримотіли пута (Мал.)]; ~ти час від часу (колй-не-колй) громыхать время от времени (изредка), погромыхивать. , гримотіння см. гримотіння, гримотіти см, гримотіти, гримотливий см*. гримкотливий, гримування гримирбвка. гримувати, -мую, -муеш гримировать [Там отой художник., гримує вже хлопців (Шиян)]. гримуватися, -муюся, -муешся гримироваться [Соні тепер ніколи. Вона побалакає з бабусею іншим разом, а тепер треба йти гримуватися (Шиян)]. гримучий гремучий [Засмаглий танкіст відкриває гримучу^ і ковану ляду^ (Бажай)]; ~ч& змія зоол. гремучая змея; ~ча ртуть хим. гремучая ртуть. гринджбли, -джол розвальни; (для перевозки дров, грузов — обычно) дрбвни, рбспуски [Та хлопчик був хлопчик живий, не ляльковий, І хмиз, і ґринджоли, і коник рябий (перекл. з М. Некрасова)]. ґринджоли та, -лят, обл. грпнджбльці, -ців салбзки [Коли це саме під мостом з'явився Гаврилко з ґринджолятами, а на їх сиділа Марійка (Коцюб.); Того року батько спорядив мені прехороші гринджольці (Вовч.)]. грип, -пу мед. грипп. грипбзний мед. гриппбзньгй [Погода сьогодні якраз грипозна (Коп.)]. гристий игристый. гристо нар. игристо [А море грає гристо — кругом — розбурхане — грізне (Тич.)]. гриф х миф.% зоол. гриф [Водяник: А влітку де він? Де тоді гасає, Коли жадібне сонце воду п'є Із келиха мого, мов гриф неситий? (Л. Укрх)]. гриф 2 муз. гриф. гриф 8 спорт, гриф. гриф 4 (оттиск подписи) гриф. грифель, -феля грифель. грифельний грифельный [Місяць ( розсівав далеко по небу грифельне світло свое (перекл. 8 Фадеева)]. грифбн миф. и пр.% грифон [3 царського намета слуги винесли і поставили на килим позолочене крісло з орлом на спинці, з грифонами замість підлокітників (перекл. в О. Толстого)]. грйцик орн. обл. трясогузка. грицики, -ків бот. (Сарвеїіа Ьигза равіотіі Моепсп.) пастушья сумка. Гриць Грйша; без нашого Гриця води не освятиться погое. наш пострел везде поспел. Грицькб разг. Григбрий; уменыи. Грйша. грище уст. 1) забава; *игра [Сміялися, цокотіли, бавилися в усякі грища (Вовч.); А Орест? Він досі вже на грищах олімпійських Отримує вінці (Л. Укр.)]; 2) (сборище для плясок и т. п.) уст. игрище [На грищі співала, На досвітках пряла (Греб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)