Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
грі 363 гро гріб (род. грббу) 1) могила; уст. гроб [Надію мрії мов у гріб ховали, Та закопать нізащо не могли (Фр.); Опускають в гріб Якима і кладуть наліво (Руд.)]; 2) (ящик, в котором хоронят умершего) редк. гроб [При березі гори в жалобі, Снігами лямовані хмари Всі чорні, мов покрив на гробі, Під ними узгір'я, як мари (Л. Укр.)]; О вірність до гробу верность до гроба; до гробу (до і смерти) до гро ба, до гробовой доски; стояти однією (одною) ногою в гробу, стояти над гробом перен. стоять однбй ногой в гробу. См. также гроб. ! грізний грозный [Народи грізні, мужні й войовничі, Встають до бою, подвигу і січі (Бажан); Пролетіли роки грізні в перемогах і боях (Сос.)]. грізність, -ності грозность. грізно нар. грбзно [Грізно й могутньо простує по землі пролетарська революція (Сталін)]. грізьба, грозьби (только ед. ч.) угрозы, угроза [Ні розвага, ні просьба, ні грізьба — ніщо не помагало (Коцюб.)\ І чути в тому голосі і грозьбу, і смуток, і докори (Вас.)]. грілка грелка [Хвилин через дванадцять я повертався з якимись ампулами, краплями і електричною грілкою (Трубл.)]. грім (род. грбму) гром [Новина впала, як грім з ясного неба (Коцюб.)\ Ясний грім оркестрів наближався (Гонч.)у, метати ~м і блискавку метать громы и молнии; побий мене ^м! уст. разразй меня гром (госпбдь)! грімниця редк. удар грбма; мблния. Грінвіч, Грініч Гринвич, Грйнич. грінка кул. гренок. гріти (грію, грієш) 1) греть; (делать тёплым — еьуё) согревать [Македон сидів біля грубки, підкладав дрова, грів руки (Шиян)\ Тепло, що йшло знизу від коня, приємно гріло й заколисувало (Гонч.)]; 2) перен. согревать [Покрилася якимсь густим туманом та розкішна долина, серед якої ви недавно так раДіли, такі любі почування гріли ваше серце (Мирн.)]; г^т надію питать надежду [Нехай радіє, поки надію серце гріє (Шевч.)]; 3) (наносить удары) разг. колотить [Грів та грів його по всьому, що тільки підставляв зять (Н.-Лев.)]. грітися (гріюся, грієшся) греться; согреваться [Іван Богатир заплющив очі і довго лежав, дихаючи свіжим вранішнім повітрям, гріючись під першим сонячним промінням [Скляр.)]. Ср. гріти 1. гріх рел., перен. 1) (род. гріхи) сущ. грех; уст., шутл. прегрешение [Смертний гріх II Інтернаціоналу і його глави Каутського в тому, між іншим, і полягає, що вони весь час збивалися на буржуазне розуміння питання про національне самовизначення.. (Сталін); Краще далі од пана і од гріха (Коцюб.)]; з ~х6м пополам разг. с грехом пополам; 2) (в значении сказуемого) грех, грешно [Гріх, відай, міркує, — таке гадати (Март.)]; н є ~х кому разг. не грех кому. гріховний уст. греховный [Роман перемовчав, явно ухиляючись від гріховної відповіді [Гонч.)]. гріховність, -ності уст. греховность. гріховбд, гріховода разг. уст. греховбдник [Якомусь гріховоді, Крім жінки, що жива, ще спало двох знайти (перекл. з Кри- лова)]. гріховбдка разг. уст. греховодница. гріховодник разг. уст. греховбдник. гріховодницький разг. уст. греховбдниче- ский. гріховбдничати, -чаю, -чаєш разг. уст. греховодничать. гріхопадіння церк., ирон. грехопадение. гріш (род. грошй) 1) ист. грош, денежка, деньга [Чичиков дав їй мідний гріш, і вона попленталась додому (перекл. з Гоголя)]; л ?- м а н о г о гроша не вартий разг. ломаного гроша не стоит; 2) (ничтожная сумма) грошй; фам. деньга [А заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок {Коцюб.)]. грішити, -шу, -шиш рел., перен.^ грешить; согрешать, прегрешать [Вибачай, моя голубко! Може я грішила (Шевч.)]. грішний рел., разг. грешный [За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом (Шевч.)]; ~ним ділом разе. грешным делом. грішник рел., перен. грешник [Ну, що той грішник розкаже? (Коцюб.)]. грішниця рел., перен. грешница. грішно рел., разг. і) нар. грехбвно (уст.), в грехах [Грішно живе (Сл. Гр.)]; 2) (в значений сказуемого) грешнб, грех. грішок, -шкй уменыи. разг. грешок. гроб, -бу 1) могила; уст. гроб [Ой, як будуть в гроб пускати, Не кидай землею, Бо ти сама добре знаєш, Як тяжко під нею (Чуб.)]; 2) (ящик, в котором хоронят умершего) редк. гроб. См. также гріб. гробак, -кй червь, червяк [З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою (Донч.)]. гроббр, -ря обл. могильщик, гробокопатель [Крилаті, темні тіні на стінах сідали і мов сільські гробарі над гробом ждали (Черемш.)]. гробарик энт. могильщик. гробик уменыи. 1) могилка; 2) грббик. Ср. гріб, гроб 1—2. гробки, -кїв обл. кладбище. гробниця гробница [І серед пустки, наче па сторожі, Стоїть гробниця (Л. Укр.)]. гробовий гробовбй [Як склепіння гробовеє, Небо сумне стало (Руд.)]; ~вй тиша гробовая тишина. гробовище редк. кладбище [Повите чорною імлою ночі, місто скидалося на величезне гробовище (Кач.)]. гробок, -бкй уменыи. 1) могилка; 2) грббик. Ср. гріб, гроб 1—2. гробокоп уст., гробокопйтель, -теля прям.% перен. гробокопатель. грог, -гу (род спиртного напитка) грог. Гродненська ббласть Гродненская бб- ласть. грбдненський гродненский. Гродно Грбдно. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)